Property Times Новини

Організація Amnesty International  провела моніторинг ситуації з житлом для українських біженців та представила його результати на конференції. Пропонуємо ознайомитися з деякими висновками дослідників. Хоча вони зазначають, що це є лише попередньою діагностикою проблеми, і кожен із перерахованих нижче аспектів потребує додаткового, глибшого дослідження.  

Завдяки величезній мобілізації польського суспільства та осіб з України, які приїхали до Польщі до 24 лютого 2022 року, багато біженців майже одразу знайшли тимчасовий дах над головою. Велику допомогу надали центри колективного розміщення, створені, наприклад, в торгових залах і центрах або на стадіонах. Органи місцевого cамоврядування та приватні власники надавали готелі, пансіонати, санаторії та інше житло. Але через рік ситуація змінилась,  й згідно з дослідженнями, приблизно 30% біженці з України планують залишитися в Польщі щонайменше на рік (дані на березень 2023 року). У такій ситуації житлова політика для біженців більше не може ґрунтуватися на гостинності власників будинків і квартир або на центрах колективного розміщення. 

Польща  є  підписанткою Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, де йдеться про право на  соціальне забезпечення та житло. «Держави-учасниці цього Пакту визнають право кожного на достатній життєвий рівень для себе та своєї родини, включаючи їжу, одяг і житло, а також на постійне поліпшення умов життя. Держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення реалізації цього права, визнаючи з цією метою суттєву важливість міжнародного співробітництва, заснованого на принципі добровільності». Слід зазначити, що обов’язок держави-учасниці – це не лише забезпечити житлом, але й прагнути, щоб воно було на
найвищому рівні.

У Польщі про право на соціальне забезпечення говориться у статті 67 Конституції, а про право на житло йдеться у статті 75 Конституції. Особи, які не мають польського громадянства, можуть претендувати на соціальну допомогу, якщо вони відповідають умовам, визначеним Законом про соціальну допомогу. Ці вимоги включають не
менше п’яти років проживання в Польщі. Як пише д-р Адам Плошка: «Ця умова була визнана  Європейським комітетом соціальних прав як така, що порушує права, гарантовані статтею 13 Європейської соціальної хартії, право на соціальну та медичну допомогу».

Польське законодавство прямо не зобов’язує уряд надавати постійне житло своїм громадянам чи іноземцям. Однак, беручи до уваги зобов’язання держави поважати та захищати людську гідність (стаття 30 Конституції), органи державної влади повинні прагнути забезпечити базові умови життя для кожного, хто проживає в Польщі. Але дослідники констатують, що є факти дискримінація в доступі до житла Як проінформувала Amnesty International Ганна Мілевська-Вільк, фахівець із житлового будівництва з Інституту міського та регіонального розвитку, за її оцінками, близько 200 тис. мешкань наразі можуть орендувати біженці з України на ринкових умовах, переважно у великих містах. «Це досить обережні оцінки, цифра може бути більшою, навряд чи буде меншою. Сюди не входять місця колективного перебування, житло працівників, орендовані квартири та нежитлові приміщення (тимчасові тощо)», – каже вона.

Станом на 15 травня 2023 року в Польщі перебувало майже 990 тисяч біженців з номером PESEL UKR. Це означає, що не всі ті, хто втік від російської агресії, встигли винайняти помешкання. Причиною були переконання, що у разі несплати орендарями орендної плати таких осіб не можна буде виселити. Хоча це неправда, як сказала Amnesty International адвокат та активістка Беата Сємєняко, «і українці, і орендодавці не повністю усвідомлюють свої права», що додає труднощів на ринку оренди.

Що стосується платної оренди, то правила для біженців з України такі ж, як і для польських орендарів. У разі укладення договору оренди виселення самотньої особи, яка виховує дитину, вагітної або особи з інвалідністю, яка порушує умови договору оренди, є тривалим і вимагає судового рішення, у зв’язку з вищезазначеним законом про охорону орендарів (цей закон також зобов’язує муніципалітет надавати замінне житло). Звідси й переконання, що біженців з України (переважно матерів з дітьми) не можна виселити, хоча, знову ж таки, це не неможливо і стосується як громадян Польщі, так і іноземців. Побудований таким чином, закон про оренду, з одного боку, має забезпечити житлові потреби кожного в Польщі, але з іншого боку, він сприяє дискримінації, серед іншого, самотніх жінок з дітьми на ринку оренди, яким багато власників не хочуть здавати квартиру: «Це незаконно, дискримінаційно, але знову ж таки: нам бракує механізмів належної реакції та захисту таких осіб на ринку житла», – каже Беата Сємєняко.

Хоча це не нова проблема, це збільшення міграції з України зробило її більш помітною. «Лілія, українська студентка з Ґданська, розповідає, що після 24 лютого допомагала українським родинам знайти квартиру в Тримісті. – Нам вдалося знайти дві квартири для 10 родин. І це через агента з нерухомості та юриста. Вона пояснює: – Відмовляли, тому що я шукала квартиру для біженців з дітьми. Питали, хто за них буде платити, хотіли підтвердження, що людина працевлаштована», – йдеться у статті на сайті OKO.press.

Що стосується безоплатного позичання житла біженцям з України (на основі допомоги), то на таких орендарів не поширюється право на захист. Таким чином, таку особу можна виселити у той же день.

Існує також так звана «оказіональна» оренда – при підписанні такої умови стандартний захист від виселення не застосовується. Це означає, що після закінчення терміну дії такої умови орендаря можуть виселити в прискореному порядку, незалежно від його становища. В результаті цього побоювання щодо надання приміщень біженцям в оренду стають невиправданими.

Беата Сємєняко також звернула увагу на зловживання з боку орендодавців проти українських орендарів: «Дуже часто немає письмових договорів, є тільки усні домовленості, і дуже часто доходить до відкритого зловживання правом з боку власників, які заходять у ці квартири, хоча вони не повинні заходити, залякують українців, що вони повинні виселятися, або протягом місяця підвищують орендну плату».

На запитання, чи знають у Міністерстві Внутрішніх справ і Адміністрації про всі ці проблеми, ми отримали лише інформацію про те, що згідно з так званою спецуставою (стаття 69), у випадку біженців з України не застосовується вимога надання замінного житла, в якому орендарі зможуть проживати у разі виконання зобов’язання щодо звільнення та передачі приміщення. У свою чергу в Міністерстві розвитку та технологій зазначили, що біженці з України, як і громадяни Польщі, можуть претендувати на житлову допомогу, якщо
перебувають у скрутному матеріальному становищі. Варто також зазначити, що уряд запровадив для біженців з України полегшену процедуру оренди приміщень з ресурсів соціального житла. Проте інформації про дії щодо боротьби з дискримінацією та дезінформацією щодо оренди квартир біженцям з України не було.