Уряд досі не запустив передачу державних складів постраждалому бізнесу без аукціонів

Механізм передачі державних і комунальних складських приміщень без аукціонів компаніям, майно яких знищили або пошкодили російські атаки, досі не запрацював. Мінекономіки підготувало проєкт відповідної постанови, однак Кабінет Міністрів його ще не ухвалив. Про це інформує з посиланням на онлайн-медіа Mind.

Ще два з половиною місяці тому – 5 серпня – після російських атак на торговельні, виробничі та логістичні об’єкти уряд пообіцяв оперативно допомогти постраждалим компаніям із новими складами. 

«Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей», – заявив тоді прем’єр-міністр Сергій Корецький. Мінекономіки, АРМА та Фонд держмайна мали підготувати перелік таких об’єктів за три дні.

10 вересня очільник уряду зобов’язався спростити доступ підприємців до державних активів: «Вони матимуть першочергове право орендувати майно, яке Фонд держмайна виставляє на аукціони. Робимо це тому, що після кожного удару по цехах, складах чи офісах компаніям потрібно швидко знаходити нові площі й відновлювати роботу».

28 вересня в КМУ прозвітували про таке спрощення – але лише для ОПК: резидентам Defence City надали право орендувати державне та комунальне майна без аукціону. А як просувається допомога постраждалим компаніям з інших галузей, уряд не повідомив.

Наприкінці вересня Mind надіслав запити до Мінекономіки, Фонду держмайна та АРМА, щоб з’ясувати, чи розроблено обіцяний механізм допомоги для необоронних компаній, скільки державних й арештованих приміщень готові передати в оренду, як підприємствам подати заявку та що заважає оперативно запустити підтримку.

Відповіді на запити надійшли не від усіх адресатів. Водночас уже можна оцінити, що вдалося зробити за два з половиною місяці після урядових обіцянок і чи відповідають запропоновані рішення потребам бізнесу.

Що встигли зробити за два з половиною місяці?

Після зобов’язань швидко допомогти постраждалому бізнесу держава просунулася всього на два кроки.

Перший. Фонд держмайна (ФДМУ) та АРМА провели перевірку потенційних складських об’єктів. 19 серпня, через два тижні після зустрічі з прем’єр-міністром, ФДМУ надав Мінекономіки перелік об’єктів загальною площею майже 164 тис. кв. м, які потенційно можна використати під склади. У фонді уточнили Mind, що ці дані і наразі актуальні.

В АРМА 11 серпня повідомляли про понад 250 тис. кв. м перевірених складських площ, із яких близько 60 тис. кв. м пройшли інвентаризацію. Однак у відповіді нашому виданню агентство застерігає:

«Слід відрізняти обсяг площ, які перевіряються або проінвентаризовані, від площ, щодо яких повністю завершено підготовку до відбору управителя, та від площ, які фактично передані за укладеними договорами. Відповідність площі потребам підприємства сама по собі ще не означає юридичної та фактичної готовності об’єкта до використання».

Крок другий. Мінекономіки розробило проєкт постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634». Про це Mind повідомили у ФДМУ. В Мінекономіки все ще розглядають запит видання.

Цей документ поки що не опубліковано у відкритому доступі. За даними ФДМУ, проєкт постанови Кабміну передбачає, що «на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування передача в оренду державного та комунального майна, яке може бути використане під склади, суб’єктам господарювання, у яких нерухоме майно (склади), що використовувалося для провадження господарської діяльності, було знищене або пошкоджене внаслідок військових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, здійснюється без проведення аукціону».

28 вересня Мінекономіки надіслало проєкт на погодження до Фонду держмайна. ФДМУ погодив його із зауваженнями та запропонував зміни, але деталі у відомстві вирішили не розкривати. Далі документ має пройти необхідні процедури й потрапити на розгляд Кабміну. На момент підготовки матеріалу постанову ще не ухвалили. Коли це станеться, наразі невідомо.

Тим часом для частини підприємств ОПК уряд уже передбачив можливість орендувати державне майно без аукціону. Чому для постраждалих компаній з інших галузей аналогічний механізм досі залишається на стадії проєкту? Що заважає уряду ухвалити рішення, про яке він заявив ще в серпні? На ці запитання Mind у відповідях від чиновників пояснень не отримав.

Що робити бізнесу, поки рішення немає?

Поки уряд не ухвалив постанову, Фонд держмайна пропонує постраждалим компаніям користуватися чинною процедурою оренди державного майна через аукціони. За даними Фонду, він передав уряду алгоритм, за яким такі об’єкти можна здавати в оренду.

З арештованими активами ситуація схожа. АРМА пояснює, що не може самостійно надати постраждалій компанії перевагу перед іншими претендентами або передати їй майно поза конкурсом. Для цього потрібні зміни до законодавства.

«Для оперативного надання майна саме постраждалому не оборонному бізнесу поза загальним конкурсом або з наданням пріоритету необхідні відповідні зміни до законодавства, які б визначили чіткий юридичний механізм і критерії для таких підприємств», – пояснюють в агентстві.

За чинними правилами, є два основні механізми обрання управителя майном, уточнюють в АРМА. Перший: через конкурс на Prozorro. Другий: у виняткових випадках (за спрощеною / безконкурсною процедурою) за рішенням Кабміну. Тут переважно йдеться про підприємства в управлінні КМУ та інших держорганів.

«При цьому визначено вичерпний перелік виняткових випадків. Наприклад, ризик збою у функціонуванні критичної інфраструктури, загроза для підприємств ОПК чи авіабудування, використання для тимчасового розміщення військових / ВПО за зверненням органів військового управління тощо», – роз’яснюють в АРМА.

А от факт пошкодження або знищення приміщень приватного підприємства внаслідок російських атак не є окремою передбаченою законом підставою для безконкурсної передачі йому арештованого майна, уточнюють в агентстві.

Фото: КМУ