Архітектурні проєкти, які не були реалізовані. Частина 3

24.05.2021

Property Times продовжує серію публікацій, в яких ми публікуємо архітектурні проєкти, що були розроблені українськими архбюро, але з певних причин так і залишилися в стадії проєкту або концепції.

Цього разу представляємо цікаві столичні проєкти від Дмитро Аранчій Architects та концепт екопоселення на правому березі Дніпра.

cardioTower

КардіоБашта [cardioTower] покликана стати центром та атрактором здорового життя в Unit City. Основна ідея базується на методі тренування серця Миколи Амосова шляхом здіймання сходинками, що починається з малих навантажень та має на меті підвищення здатності серця транспортувати більше крові, яка живить тканини організму киснем.

Розташування: Unit City (територія колишнього КМЗ), Київ, Україна
Розміри: Башта заввишки 64 та діаметром 8-4 метри
Дата: 2017
Програма: Переосмислення димара колишнього Київсього Мотозаводу для інноваційного технопарку Unit City
Статус: конкурс
Публікації: Archi.ru
Архітектура: Дмитро Аранчій Architects
Проєктна команда: Дмитро Аранчій, Альона Бондар, Ігор Кішта, Євген Кравченко, Элизавета Тимощук, Ангеліна Гладушевська
Консультування з конструкцій: Артем Білик (УЦСС)
Консультування з кінематики: Віктор Долгопятов (Diacom Group)

Основна концепція

КардіоБашта ЮнітСіті має 6 рівнів для різних ступенів тренованості резидентів та відвідувачів. Результат метод тренувань полягає у здійманні на якомога вищий рівень з частотою пульсу до 140 ударів серця на хвилину.

Окрім того кардіоБашта [cardioTower] відпочинкові та оглядові майданчики на кожному з шести рівнів. Кав’ярня, амфітеатр для вистав/перегляду кіно, настільний теніс, озеленення, видовий та панорамний майданчик на найвищому рівні розважають та зрелаковують людей упродовж (чи у проміжках) їх тренувань.

Загалом, cardioTower пропагує справжні цінності та використовує обчислювальний підхід (комп’ютизм) для надання цим цінностям форми.

Обчислювальні/параметричні методи

З технічної точки зору, кардіоБашта складається з 2 основних структурних частин: внутрішнього підсилюючого каркасу (подібна до структур шухова) і зовнішніх сходів та консольних оглядових майданчиків.

Найвищий сходовий марш пропонує динамічні сходи разом зі звичними статичними. Динамічні сходинки здійснюють рухи вгору та вниз забезпечуючи крокуючу по ним людину можливістю пересуватись завжди по горизонтальній площині. Цей прийом також дає можливість піднятись на самий вершечок найменш тренованим особам. Динамічні сходи – це опція, яка використовує серво-мотори та вертикальні напрямні, вздовж яких відбувається лінійний рух. Ще однією опцією є установка ліфта всередині димара. Він може забезпечити (аби основна ідея башти не постраждала) лише спуск з кардіоБашти або використовуватись лише в пожежних/медичних цілях та для обслуговування.

Реновація вагонного депо Київ Пасажирський

Параметрична архітектура спрощує розуміння складних процесів. Вагонне депо Київ Пасажирський — це величезна територія, яку можна і потрібно використовувати сьогодні з користю для киян. Окрім перетворення простору, що нині нераціонально використовується, на улюблене місце проведення часу міських мешканців, проєкт переслідує другу вкрай важливу мету — сполучення відрізаних один від одного мікрорайонів Чоколівки та Політехнічного Інституту, що належать до Шевченківського і Солом’янського районів Києва. Пішохідна доступність дасть змогу прямого сполучення, а облаштування велосипедними доріжками поставить на новий щабель велосипедизацію столиці, створивши потужний локальний центр здоров’я і екології.

Архітектурний концептуальний проект реновації депо був одночасно давньою ініціативою нашої майстерні та дипломом В’ячеслава Кирпача на Кафедрі інформаційних технологій (КІТА) Архітектурного факультету КНУБА. Керівниками диплому виступили зав. кафедри КІТА Валерій Товбич та Дмитро Аранчій.

Робоча назва: Депо
Розташування: Київ, Україна
Площа: площа ділянки 826 550 кв. м, загальна пл. забудови 427 550 кв. м, заг. площа зелених насаджень 399 000 кв. м, загальна площа будівель 28 500 кв. м, будівельний об’єм 207 500 куб. м
Дата: 2012-2013
Програма: Реновація вагонного депо Київ Пасажирський
Замовник: КНУБА
Статус: концепція
Архітектура: Дмитро Аранчій Architects
Керівники: Валерій Васильович Товбич, Дмитро Аранчій
Проєктна команда: В’ячеслав Кирпач, Марія Аранчій

Загальна концепція

Фактично проєкт реновації депо Київ Пасажирський складається з 2 важливих архітектурно-планувальних особливостей:
1. Самого багатофункціонального парку у рівні землі, до складу якого входять зони, що так чи інакше тяжіють до уже існуючого контексту. Ось деякі найважливіші елементи цього рівня.
Стадіон запроєктований згідно сучасних норм, що дозволяє проведення на ньому змагань на відміну від сусіднього вже застарілого і невірно орієнтованого за сторонами світу стадіону ЦСКА.
Нині на ділянці проєктування вже існує траса для екстремального катання на велосипедах з трамплінами, створеними ентузіастами. Проте у проекті пропонується створення досконалої траси, а також спеціального сучасного майданчику для BMX. Досвід у цьому можна частково запозичити з гучного та успішного Мадридського проекту реновації річки Мансанарес. Спільним для усієї європейської тенденції є також віддавання території пішоходам і велосипедистам.
Звісно, передбачено рівномірне розташування на ділянці громадських туалетів, що сприяє комфорту перебування людей в межах комплексу.
Проєктом запропоновано створення зони стоячого громадського купання у літній період, оскільки поруч нема відкритих природних водойм, а водні процедури стануть логічним нагадуванням про колись наземну річку Либідь.
Туристичною особливістю для приваблення гостей зовні стане музей паровозів — там на фрагментах реальних колій постануть машини колишніх часів. Передбачається, що музей буде підземним з прозорим дахом, по якому можна крокувати і навіть бачити експозицію не лише з землі, а й з мостів.

2. Мости — для швидшого пішохідного і велосипедного сполучення передбачений «повітряний» рівень — рівень мостів. З нього також відкривається чудовий вигляд на 1-й рівень. Мається на увазі, що перший рівень більше орієнтований на дозвілля і тривале та неквапливе проведення часу, в той момент як другий орієнтований більше на пішохідний та велосипедний транзит між Київським Політехнічним Інститутом і Чоколівкою.

Алгоритмічні/параметричні методи формотворення

Методологія проєктування першого рівня включала в себе дизайн співмасштабних оточенню кварталів території а також створенню мережі плавних та зручних маршрутів парком. Окрім того запропонована варіація чарунок парку за висотністю — чергування невеликих земляних насипів з будівлями і спорудами чергується з високими сітчатими конструкціями для гніздування птахів. Чергування і пульсація висотності тяжіє до локальних центрів комплексу.
Що ж стосується рівня мостів, то у їх проєктуванні були застосовані мультиагентні системи (МАС), а також логіка ройового інтелекту. Емуляція пересування зграй птахів дозволила запроектувати маршрути, що базуються на реальній поведінці живих істот (зокрема людей), додавши до цього руху третю координату, що дало змогу пробудувати геометрію мостів близьку до оптимальної з точки зору потрапляння з ключових точок одного мікрорайону до іншого.
Проєкт є однією з імплементацій кандидатської роботи Дмитра Аранчія, що присвячена контекстно-чутливим генеративним системам та штучному інтелекту в архітектурі.

Команда архітектурної майстерні щиро вірить, що якщо проєкт реновації депо Київ Пасажирський навіть і не буде бодай частково втілено у найближчому майбутньому, то обов’язково приверне увагу громадськості до існуючої проблематики та покаже ефективне рішення питання на базі методів алгоритмічно/параметричної архітектури.

 

Дніпровські Кручі

Дніпровські Кручі – це проєкт екопоселення на правому березі Дніпра з запаморочливим краєвидом на 10 км водної гладі. Архітектура 5 віл має еволюцію плану, змінюючись відповідно до особливостей ландшафту. Житло інтегроване в рельєф та спроєктоване на засадах сталого енергоефективного розвитку та концепції з-колиски-в-колиску.

Робоча назва: TRK
Розташування: Правий берег Дніпра, Україна
Площа: ділянка прибл. 1,5 га, площа будівель прибл. 1 200 кв. м
Дата: 2016-2017
Програма: Екопоселення з мінімальним втручанням в природній контекст
Нагороди: Лауреат номінації малоповерхових будівель, Національна Спілка Архітекторів України, Київ, Україна, 2017
1 місце в номінації приватних об‘єктів, Greenroof Challenge 2018, Москва, Росія, 2018
Архітектура: Dmytro Aranchii Architects
Проєктна команда: Дмитро Аранчій, Ігор Кішта, Альона Бондар, Єлизавета Тимощук, Юрій Петренюк, Євген Кравченко

Проєктовані будівлі розташовані на березі Канівського водосховища на Трахтемирівському півострові на території села (під забудову). Локація є чи не найвражаючим видом на Дніпро з бачених людиною. Сусідство з заповідником і лісистий та багатий на яри рельєф півострова провокують на створення архітектурної мімікрії.

Будівлі розташовані вздовж горизонталей ділянки аби бути продовженням природнього задуму та ініціювати мінімальний об’єм земляних робіт. В той же час «вкопаність» архітектури надає можливості користуватись природною перевагою охолодження влітку та підігріву взимку. Еволюція планів будівель пронизує повсякчасна їх витягнутість уздовж горизонталей, що в свою чергу уможливлює поздовжнє засклення та максимальний візуальний зв’язок з оточенням.

На ділянках по 35 соток будівлі розташовані максимально далеко одна від одної. Орієнтація будівель в середньому — схід, але незначно варіюється у зв’язку з особливостями локальної топографії. Окрім того, інтеграція у ландшафт сприяє візуальній інтимізації мешканців — кожен сусід бачить лише Дніпро та краєвид разом з природною інтимізацією від сусідів, завдяки терасовості концепту.

Екологічність та енергоефективність концепту полягає у:
1 — у зменшенні сліду CO2, тобто енергоощадності (економні теплові насоси, використання напіввкопаного розташування для компенсації холоду взимку і спеки влітку з одного боку та максимальній теплоізоляції та герметизації з іншого),
2 — у використанні екологічних матеріалів, з-колиски-в-колиску — craddle-to-craddle — концепція перевикористання або екологічної утилізації матеріалів, наприклад металів та деревини,
3 — у застосуванні альтернативних джерел енергії як основного джерела живлення,
4 — у використанні припливно-витяжної системи з рекуперацією, що дозволяє отримати свіже повітря без істотних втрат тепла. Загалом намічено досягти енерголейблу А+.