Карпати: боротьба за гостя з грошима

16.09.2019

Автор: Оксана Гришина

Влітку президент Володимир Зеленський підписав Указ №543/2019 «Про розвиток регіону українських Карпат», у найближчий час Кабмін має затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки. Property Times розпитав експертів про стан туристичної галузі у Прикарпатті та Закарпатті.

«Запит на відпочинок в українських Карпатах росте. Як наслідок — інтенсивний розвиток пропозиції. Але це поки несистемний розвиток, нажаль. Грубо кажучи, як відповідь на запит може з’явитись колиба, кемпінг чи п’ятизірковий готель. До того ж зарано ще казати про значний запит. Великий запит — це коли заклад працює з середньою наповненістю 70–80% у рік. Але таких показників немає навіть у Буковелі, регіоні, з великою конкуренцію та підвищеними стандартами. Окрім будівництва готелів, мають з’являтися потрібні інфраструктурні складові: нормальні дороги, впорядковані і правильно обладнані місця загального користування, туристичні вказівники українською та англійською мовами та багато іншого. Тільки тоді ми отримаємо стійкий попит, в тому числі з боку міжнародних туристів, які будуть для нас джерелом додаткових валютних надходжень в країну», — оцінює ситуацію на ринку Олексій Євченко, керуючий партнер міжнародної корпорації ArtBuild Hotel Group. Експерт підкреслює, що для ефективного розвитку потрібна увага з боку держави, програми розвитку, прописані на основі проведених системних досліджень.

Деякі дослідження на рівні регіонів проводяться. Але поки єдиним релевантним маркером ефективності залишається туристичний збір (і те, сподіваючись на підвищення відповідальності хазяїв садиб, які все більше виходять з сірої зони). Закарпатська область за 8 місяців зібрала 5,1 млн гривень турзбору, за серпень зібрали понад 1,6 млн грн. Туристичний збір Івано-Франківської області за 8 місяців 2019 року становить 4,1 млн гривень, або 111% річного показника 2018 року. Приріст надходжень, порівняно з відповідним періодом минулого року, складає 42%. У серпні туристи залишили в місцевих бюджетах області майже 0,9 млн гривень (що становить 259% серпня 2018 року). Лідерами за підсумками восьми місяців серед територій міських рад міст обласного значення є: Яремче (2,9 млн грн) та Івано-Франківськ (0,8 млн грн).

Хто та звідки відпочиває

Щодо статистики по туристах, а не по турзбору, то офіційні дані досить скромні: Івано-Франківська область прийняла у 2018 — 2,2 млн, Закарпатська — 2 млн відпочиваючих. При населенні у Івано-Франківський області — 1,3 млн, Закарпатській — 1,26 млн. Цього року, як повідомили у держадміністраціях, очікують майже такі самі цифри при тенденції зростання терміну перебування. Для порівняння: Грузія, яка зробила ставку на туризм як драйвер розвитку економіки, при 3,7 млн населення прийняла у 2018 році 8,7 млн закордонних туристів.

Порахувати іноземних відпочиваючих у Карпатах досить складно, адже це прикордонні регіони, з великою кількістю транзитних та маятникових відвідувачів. Орієнтуватись на цифри від держпогранслужби неможливо, адже вони фіксують кількість перетинів кордону, а не кількість людей. Наприклад, за 2018 по Закарпаттю майже 2,6 млн перетинів, з них 1,4 млн жителями Угорщини, майже 560 тисяч — Румунії, більше ніж 375 тис — Чехії, тощо.

Згідно дослідженню, проведеному маркетинговою компанією my profi в Закарпатської області, найбільше туристів приїздить з Львівської (38,6%) та Київської (24,3%) області (слайд). Даних по кількості та географії іноземних гостей немає. Але є рекомендація за результатами дослідження: середньостатистичний турист готовий витрачати на Закарпатті 860 грн на день, при цьому 18,4% гостей відзначають зависокі ціни у закладах туристичної сфери Закарпаття. Отже маркетологи озвучують необхідність для розвитку регіону залучати іноземних туристів, для яких будуть більш прийнятними місцеві ціни.

Згідно соціологічному дослідженню Прикарпатського університету, частка іноземців серед туристів і екскурсантів Івано-Франківської області складає близько 10%. Частка мешканців Прикарпаття, які обрали для відпочинку рідну Івано-Франківщину, становить 6,9%. Найбільше вітчизняних гостей приїхали з Києва (22,5%), Львівської (10,2%) та Дніпропетровської (6,4%) областей. При цьому майже порівну — 55/45% — туристів, які залишаються на декілька днів, та одноденних екскурсантів. Третина відпочиваючих залишалась на два-три дні, а 21% — на 4-7 днів.

За даними «Київстар», у 2018 р. область відвідало 130 тис. іноземних абонентів. Але реальних туристів серед них, оціночно, близько 70 тис. (Білорусь, Польща, США, Литва, Канада, Молдова, Німеччина та Італія).

Де відпочивають

На Прикарпатті, як повідомив начальник відділу туризму Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської області Віталий Передерко, згідно даним мобільного оператора «Київстар», основними дестинаціями туристів (2–7 днів) у 2018-му були територія Яремчанської ради з Надвірнянським районом (тобто включаючи Буковель) — понад 400 тис., міста Івано-Франківськ — 200 тис. та Яремче — 130 тис., Косівський район — понад 100 тис.


Фото зі сторінки Фейсбук Vitaliy Perederko

Як розповів голова ради підприємців Яремчанщини Іван Гаврон, заклади Яремче одночасно мають можливість приймати вже 25 тис. відпочиваючих (при населенні міста у 16 тис.). «Ми не конкуренти, ми колеги. Незалежно від формату. Великі проекти — дуже добре, маленькі — також, адже головна наша цінність — люди. Почитайте відгуки іноземців на Booking, де хвалять і господаря, який зустрів та забезпечив активний відпочинок на будь-який смак, і господиню за її смаколики, і навіть собаку господаря садиби, яка дуже ввічлива. Людина може знайти житло на будь-який гаманець, а отримає доступ до сервісу найбільших готелів», — говорить Гаврон.

Незважаючи на схвальні відгуки іноземців, їх частка поки невелика — близько 3%. «Серед гостей нашого Romantik Spa Hotel є сім’ї та групи молоді з Ізраїлю, Італії, Польщі, Чехії. Були навіть китайці, поки одиничні туристи, хоча ми вже рекламували наш регіон на турвиставці у Китаї. Але як група з КНР добереться до Прикарпаття? Прямих рейсів нема, як і нема зручного сполучення залізницею», — окреслює проблеми Гаврон

Віталій Передерко розповів, що працюючи над пропозиціями до Державної програми на 2020-2030 роки, було розглянуто декілька десятків проектів. «Ми акцентуємо увагу на великих інфраструктурних проектах, зокрема — відновленні вузькоколійної залізниці (від селища Брошнів-Осада до Осмолода Рожнятівського району), завершенні реконструкції «Центру карпатської культури» у Косові, будівництві культурно-мистецького центру «Дзбан» у Старому Косові, розвитку курортно-рекреаційної зони «Парк льодовикового періоду» в Старуня, створенні туристичних кластерів», — перечислив Передерко.

На Закарпатті, як повідомили у Департаменті економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, одночасно можуть відпочити 25487 осіб. Загалом на території Закарпатської області нараховується 511 закладів, у т.ч.: оздоровчих — 23, рекреаційних — 126, туристичних — 362. Зараз розробляється Стратегія регіону до 2027 року, яка включає туризм як галузь економіки Закарпаття.

Ядром розвитку туризму є природні, історичні, архітектурні, археологічні об'єкти, туди йдуть маршрути, там створюється повноцінний турпродукт, саме там з'являються туроб'єкти. «Звичайно, є містобудівне планування, яке передбачає створення таких зон і окремих комплексів, проте бізнес, в тому числі зовнішній інвестор, оцінює нинішній і майбутній попит. Наприклад, зараз максимально популярні місця з термальними або мінеральними водами — Берегівський район, Поляна, Шаян. Однак не можна говорити, що Закарпаття сильне лише в одному напрямку — медичному та бальнеологічному туризмі, у нас активно розвиваються пішохідний і екскурсійний, в тренді гастрономічний, активний, екологічний та ін.», — прокоментував Денис Ман, директор Департаменту економічного розвитку Закарпатської облдержадміністрації.

Зараз обласна адміністрація працює над концепцією розвитку мережі кемпінгів на території Закарпатської області, восени вона буде презентована на міжнародній виставці «Тур'євроцентр Закарпаття» (19 вересня в історичному комплексі «Совине гніздо», Ужгород). «Коротко кажучи: турист приходить туди, де є готовий продукт, а туди, де виникають точки туристичного зростання, там і ми очікуємо появи через рік-два нових проектів, від сільських садиб до готелів і великих рекреаційних комплексів», — каже Ман.

Пропозиція розширюється поки спонтанно, як і у всіх інших регіонах. І якщо кількість сільських садиб щороку стабільно збільшується, то великі інвестиційні проекти (від ста номерів) відкриваються нечасто. «Ми знаємо про проекти будівництва гірськолижних комплексів на гірських територіях, про них говорять у пресі протягом останніх років. Однак на інвестиційному форумі в жовтні ми чекаємо про анонси нових», — каже Ман.

Один з крупних проектів, що розпочали роботу в цьому році на Закарпатті — готель IRIS на 130 місць в санаторно-курортному комплексі «Деренівська Купіль» (Нижнє Солотвино). Зараз гостей приймає два корпуси, в яких є СПА-зона, відкриті і закриті басейни, кілька ресторанів, а також виділена окрема територія під комплекс відпочинку «Хутір Деренівка» з чанами і банним комплексом. За цей час було інвестовано понад 50 млн євро. Восени планують відкрити розширену двоповерхову парковку на 140 місць з вертолітним майданчиком. У найближчі два роки — SPA-готель (6 тис. кв. м) з фітнес-центром.

«Ми відточували концепцію, щоб підкреслити плюси локації і її історії. Одним із завдань було показати, що можливо створити прекрасне і гармонійне місце тут і зараз. Не тільки сучасний технологічний санаторій з сильною екоскладовою, а й справжній ботсад, який може посперечатися повнотою своєї колекції і красою ландшафтного дизайну з іменитими ботанічними садами», — розповів керівник проекту «Деренівська Купіль» Андрій Погребняк.

Інфраструктурні гальма туризму

Піковим, як і минулого року, став серпень, друга половина його показала майже 100% наповненість — як на Прикарпатті, так і на Закарпатті. Але до стабільного середньорічного запиту на рівні більш ніж 50% ще дуже далеко, кажуть готельєри.

Як бачимо, на місцях готові приймати більше туристів, але залишається невирішеним головне питання — як їм добратись до Карпат. Купити квіток на потяг на дати високого сезону можливо лише у перші години старту продажу, авіаквитків мало, та вони дорогі, самі ж дороги далекі від ідеального стану.

Іван Гаврон підкреслює, що покращити ситуацію можливо навіть без додаткових інвестицій, але для цього потрібне рішення на рівні держави. Вітчизняний попит має фіксовані піки — державні свята та канікули. Якщо відмовитись від практики фіксованих, однакових для всієї країни дат початку та закінчення навчального року, канікул, то курортний сезон можливо розширити на місяць-два.  Наприклад, новий навчальний рік розпочинати не з 1 вересня, а з другого чи навіть третього понеділка вересня — у різних регіонах по-різному. Те й саме з закінченням (не для випускних класів) — з середини травня по середину червня. «Такими простими рішеннями ми піднімемо наповнюваність готелів та знизимо навантаження на Укрзалізницю», — говорить Гаврон.

Ще одне питання до Укрзалізниці — відновлення прямих потягів (не через Львів) до Івано-Франківська. «Такі рейси, особливо Інтерсіті, розширили би можливість для бюджетних відвідувачів», — зазначає Гаврон.

Денис Ман підкреслив, що інфраструктурні питання є гострими для Закарпаття, і адміністрація працює над їх вирішенням. «Ми передали побажання збільшити число поїздів з Ужгорода, мова не тільки про зростання інтенсивності на напрямках Київ і Одеса, а й появі нових — до Харкова, Дніпра, Запоріжжя. Укрзалізниця в грудні планує сітку маршрутів на наступний рік, сподіваюся, наші аргументи будуть почуті, і нові напрямки з'являться», — говорить Ман.

Цьогоріч нарешті відновлена робота аеропорту Ужгороду, регіон має сполучення з Києвом тричі на тиждень. «Хотілося б більше, не тільки Київ і не тільки за таку ціну. Керівництво області над цим працює, буквально недавно була зустріч з представниками Чеської республіки, під час якої обговорювалося питання про відкриття рейсів Ужгород–Брно — це місто є побратимом Ужгорода», — розповів Ман.

Співвласник МАУ Арон Майберг у коментарі Property Times розповів про можливість розширення мережі маршрутів з аеропортів Західної України. «У нас великі плани на Івано-Франківський аеропорт, ми розглядали його як потенційний хаб за заході країни. Але в тому вигляді, який він має зараз — він складний. Якщо ми побачимо не тільки плани реконструкції, а те, що вона йде — будемо формувати плани розширення мережі маршрутів. Тим більше, регіон для нас зрозумілий, він інтенсивно розвивається, той же Буковель швидко професіоналізується. Запит росте, але говорити, що він значний — ще зарано. З Ужгородом ще складніше, аеропорт потребує ще більшої модернізації. Для системного розвитку необхідні плани розвитку регіонів, потім плани розвитку аеропортів. А вже потім підключається бізнес, ми у тому числі, коригуючи свої плани розвитку», — коментує Майберг.


Читать другие статьи

11.01.2019
Property Times узнал мнение экспертов о том, как нововведения скажутся на администрировании сбора, наполнении местных бюджетов, смогут ли стимулировать развитие...
подробнее
11.01.2018
В ходе осенней сессии ULI 2017 были представлены две новые концепции гостиниц с совершенно разными целевыми аудиториями и ценовой политикой
подробнее
27.03.2017
Property Times узнал, как гостиничные операторы относятся к онлайн-сервисам поиска и бронирования жилья, и насколько такие сервисы помогают или мешают в их рабо...
подробнее