Property Times Інтерв'ю

Наприкінці січня 2023 р. відбулася презентація концепту проєкту відбудови зруйнованих житлових будинків у Гостомелі. Проєкт реалізується в рамках меморандуму, який було підписано восени 2022 р. між французькою компанією Neo-Eco і головою Київської ОВА Олексієм Кулебою. Учасники проєкту планують збудувати близько 450 нових квартир до середини 2024-го року. При відбудові буде впроваджена інноваційна для України економіка замкненого циклу (переробка будівельного сміття у нові будівельні матеріали).

Детальніше про сам проєкт та про передові технології й матеріали, які будуть застосовані при його реалізації — в інтерв’ю Property Times з генеральним директором компанії Neo-Eco Ukraine Кирилом Чернишуком та Ганною Корягіною, СЕО Nhood Україна — партнером проєкту відбудови.

Property Times (далі — PT): Чи були у мешканців зруйнованих будинків якісь побажання щодо нових будинків? Якщо так, чи будуть прислухатися до них при будівництві?

Ганна Корягіна (далі — Г. К.: Безпосередньо з мешканцями зруйнованих будинків Гостомелю ще на початкових стадіях розробки проєкту почали активно спілкуватися та залучати їх до спільного вирішення важливих питань представники наших партнерів, компанії NEO ECO, яка є ініціатором проєкту та привносить інноваційні рішення у технологію реалізацію проєкту. Думка кожного мешканця, зокрема й тих мешканців, які зараз перебувають за кордоном, дуже важлива, адже головна мета — повернути цим людям їхні рідні будинки, але в якіснішому виконанні. Представники замовника періодично зустрічаються у Гостомелі, розповідають про прогрес проєкту, подальші кроки та найближчі цілі. Мешканці охоче ведуть комунікацію та співпрацюють з командою. Всю отриману інформацію ми намагаємось прийняти до уваги при розробці концепції проекту.

PT: Розкажіть детальніше про будинки? Чим нові квартири відрізнятимуться від попередніх та чим будуть краще за радянські квартири?

Г. К.: У всіх будинках будуть встановлені ліфти відповідно до сучасних вимог і нормативів. Питання інженерного забезпечення ще в роботі і є подальшими проєктними рішеннями. Попередньо планується індивідуальне опалення, квартири без газифікації, централізоване водопостачання.

Квартири будуть мати сучасне планування, не будуть мати прохідних житлових кімнат, малих кухонних приміщень і відповідати як оновленим нормативам, так і сучасним плануванням на ринку житла.

PT: Чи буде при проєктуванні й будівництві застосований досвід війни (укриття, енергонезалежні технології на випадок перебоїв з електрикою, принцип двох стін при плануванні)?

Г. К.: Так. Це, по-перше, вимога нормативних документів, а по-друге, є запит від мешканців. Передбачається декілька споруд подвійного призначення підземного розташування. Каркас будинків — монолітний залізобетон, що значно покращує живучість конструкції при ударах, але, звісно, не може витримати всі удари, і тому потрібне укриття. Задля забезпечення джерелом альтернативного живлення пропонується оснастити сонячними панелями навіси над відкритими стоянками авто.

PT: Чи будуть застосовуватися енергозберігаючі технології при будівництві? Які матеріали планують використовувати? Розкажіть детальніше про солом'яні панелі.

Г. К.:  При будівництві будуть застосовуватись солом’яні панелі з екологічних матеріалів, завдяки чому в будинку буде унікальний мікроклімат, який підтримуватиме та відновлюватиме здоров’я. Будинки, побудовані з використанням солом’яних панелей, є енергоефективними, завдяки чому можна економити на опаленні (близько 80%).

При виробництві солом’яно-дерев’яних панелей використовують : житню солому вологістю не більше 4%, сухий калібрований сосновий брус до 12%, просочений біовогнезахистом Titan-4, зверху і знизу панелі закриваються вологостійкою фанерою, конструкція збирається міцними саморізами. Житня солома, обштукатурена глиною або вапняно-піщаною штукатуркою, консервує-запечатує стіну і не дає можливості розвиватися органіці (комахи, цвіль, грибки).

PT: Чи будуть залучатися українські спеціалісти до робіт?

Г. К.: Це обов’язкова вимога для реалізації, зараз над проєктом працює міжнародна команда, переважно складена з українських та французьких спеціалістів, але всі роботи будуть виконуватись локальними спеціалістами за підтримки (при необхідності) міжнародних експертів.

PT: На досвід яких країн ви спиралися в роботі над цим проєктом?

Г. К.: Компанія Nhood на міжнародному рівні вже тривалий час підтримує у своїх проєктах концепцію Карлоса Морено 15-хвилинного міста — це концепція житлового міста, в якій більшість повсякденних потреб і послуг таких, як робота, покупки, освіта, охорона здоров’я та відпочинок, мають бути розташовані в межах 15 хвилин ходьби або їзди на велосипеді з будь-якої точки міста. Основна мета полягає в забезпеченні в потрібному місці та в потрібний час концептуальних основ, методологічних інструментів для заохочення розвитку нової міської та територіальної практики використання простору з іншим способом мислення, ставлячи використання міста в центрі життя. Поняття хроноурбанізму виникає як реакція на феномен десинхронізації, у той час як міське планування базується на принципі передбачення довгострокової соціальної поведінки, що більш не є правилом.

Також ми взяли до уваги позитивний досвід реалізації проєкту La Maillerie, який також входить до портфелю компанії, знаходиться в місті Ліль та включає понад 700 будинків, офісів, готель, школу, магазини та ресторани. Це не просто проєкт, а цілий район, який був розроблений як місце життя, соціальних зв’язків, який поєднує культурні, соціальні та солідарні ініціативи з зобов’язаннями на користь біорізноманіття.

PT: Коли плануєте завершити роботи?

Г. К.: До кінця 2024 р. плануємо вже урочисто представити відбудоване містечко.

PT: Плануєте брати участь у відбудові інших міст?

Г. К.: Компанія Nhood Україна в цілому бачить цей напрямок діяльності як пріоритетний для себе. Ми вже зараз активно беремо участь в різноманітних тендерах, дуже сподіваємось мати можливість працювати саме над проєктами відбудови, оскільки в компанії є як локальна, так і міжнародна експертиза.

PT: Україна майже немає досвіду переробки й повторного використання будівельного сміття, чи довелося вам зіштовхнутися з труднощами й непорозуміннями, коли ви запропонували використовувати метод замкненого циклу при відбудові?

Кирило Чернишук (далі — К. Ч.): Час від часу ми чуємо критику щодо нашої діяльності та доцільності таких технологій переробки, проте більшість нас підтримує. І ця підтримка — надзвичайно сильна мотивація для нас, це означає ми робимо щось дуже важливе. Всі труднощі чи непорозуміння — це свого роду виклик для нас: пояснити складні речі простими словами. Наша мета, щоб кожен зрозумів, які переваги застосування методів циркулярної економіки саме зараз, коли мільйони тон будівельного сміття, що утворилося в результаті бойових дій, опиняться на сміттєзвалищах та спричинять екологічну катастрофу. Реалізуючи наш пілотний проєкт в Гостомелі, ми застосовуємо 17-річний досвід компанії у реалізованих масштабних проєктах по всьому світу, які саме і демонструють ефективність застосування будівельної вторинної сировини. Кожен має змогу спостерігати за нашою діяльністю, ми повністю відкриті та ділимось інформацією доступно та інформативно, так, щоб кожен міг зрозуміти, що таке кругова економіка. Дуже приємно, що більшість свідомо цікавиться та запитує нас про суть принципів кругової економіки, її переваги використання в Україні. Ми маємо на меті мультиплікувати наші методології в багатьох українських містах, щоб уникнути екологічної катастрофи та вирішити болючі проблеми зі збору, сортування та утилізації будівельного сміття. Ми віримо , що наш проєкт пришвидшить процес усвідомленості про даний підхід в економіці, ми прагнемо, щоб наша мета була зрозумілою для всіх.

PT: Розкажіть детальніше про цей метод, які етапи він передбачає?

К. Ч.: Економіка замкненого циклу — це реінтеграція використаних матеріалів в економіку. Ми маємо ситуацію, коли ми можемо використати матеріал зруйнованих будівель для подальшої відбудови зруйнованих об’єктів. Перший етап — це аналіз наявних об’єктів та матеріалів. Робимо відбір зразків з декількох точок будинків та їх аналіз в лабораторії. Загалом направляємо біля 200 кг зразків, де їх максимально прискіпливо досліджують на наявність забруднювачів та можливість використання матеріалів або їх частин удруге для житлового будівництва. Розробляємо рецептури, щоб бетон, який буде вироблятись, відповідав вимогам по якості, міцності, теплопровідності тощо.

Виходячи з аналізу, ми зрозуміємо, яку частину ми отримаємо монолітного бетону, який можна використати для створення несучих конструкцій, яку на немонолітний — для інших робіт.

Роботи з демонтажу ми проводимо поетапно, починаємо з підготовки. Наприклад, при підготовці першого будинку спочатку були видалені елементи пінопласту та шиферу з вмістом азбесту. Азбест — це небезпечний матеріал, тому утилізація цього типу сміття у нас проходить на спеціальному полігоні, з ліцензією на поводження з небезпечними відходами. На другому етапі ми розробляємо та проводимо моніторинг екоматеріалів, придатних для виробництва бетону. Ми сортуємо всі відходи окремо — дерево до дерева, скло до скла, цеглина до цеглини, залізо до заліза, бетон до бетону тощо. Ми даруємо старим речам нове життя, що має велике економічне значення. На заключному етапі з нових матеріалів, отриманих під час деконструкції, відбувається завершальний процес — відбудова.

Раніше ми писали: Будівельні відходи. Хто, як і куди вивозить сміття з київських будмайданчиків

PT: Яке обладнання потрібно для переробки, де безпосередньо буде відбуватися сортування та переробка?

К. Ч.: Сортування та переробка будівельних відходів відбувається безпосередньо біля об’єкту відбудови . Деякі види робіт по утилізації шкідливих та нешкідливих відходів, які непридатні для переробки на нові матеріали, виконує компанія підрядник, яка має у своєму арсеналі сучасне потужне обладнання для переробки сировини. Для дроблення бетону, наприклад, потрібна дробарка ударної дії, все спеціалізоване обладнання є у підрядника по демонтажним роботам та відповідає нашим вимогам.

PT: Чи допоможе впровадження технології переробки створити додаткові робочі місця в Україні?

К. Ч.: Так, адже коли ці технології будуть мультипліковані в різних містах та проєктах, потрібні будуть спеціалісти. Наразі ми не створюємо нові робочі місця, але ми створюємо умови для того, щоб згодом інженерні, конструкторські бюро та реставраційні майстерні були задіяні в спільних проєктах. Ми сподіваємось , що згодом в Україні матимемо багато фахівців, які допомагатимуть нам здійснювати експертизу в різних локаціях і створювати нові матеріали в рамках економіки замкненого циклу.

PT: Яке саме сміття ви плануєте використовувати для переробки? Яким чином буде відбуватися сортування?

К. Ч.: Ми проводимо сортування всіх відходів, що утворюються в результаті робіт, здебільшого вручну, інколи потрібна спеціальна техніка. Сортуємо за походженням все окремо: бетонні блоки, газобетон, цегла, забруднений бетон, асфальт, гіпс, деревина та інші матеріали для спалювання: пластик, полістирол, азбест. Для кожного об’єкту потрібен індивідуальний підхід, щоб зрозуміти , які саме відходи ми можемо переробити і на що, потрібні дослідження та аналіз на вміст складових (насамперед, ми маємо бути певні , що матеріал не містить шкідливих речовин).

PT: При бойових діях використовувалися реактивні снаряди, наносилися авіаудари, тобто будівельне сміття, яке утворилося в результаті містить залишки пального, яке шкідливе для довкілля та здоров’я людини. Яким чином буде визначатися «безпечність» сміття перед переробкою?

К. Ч.: Через дослідження матеріалів на вміст шкідливих речовин в лабораторіях.

PT: Українським законодавством (№4142 про громадське здоров'я) передбачено заборону використання азбесту в будівництві; заборону на використання виробів та матеріалів з його вмістом. Але при цьому цей матеріал широко застосовувався в будівництві як за радянських часів, так і в пострадянській період. Чи є ймовірність, що він потрапить у переробку?

К. Ч.: Ні, оскільки ще на початковому етапі підготовки до демонтажу ми вилучаємо азбестовмісні матеріали , щоб в подальшому їх утилізувати на відповідному полігоні, а в компанії є ліцензія на поводження з небезпечними відходами.

PT: Чи плануєте ви продовжити займатися переробкою будівельного сміття після реалізації проєкту відбудови у Гостомелі, над яким ви зараз працюєте?

К. Ч.: Це наша головна місія — світ без відходів ! Зараз у нас пілотний проєкт і ми реалізовуємо його не чекаючи закінчення війни в країні, розуміємо та приймаємо всі ризики, але віримо в успішну реалізацію. Ми плануємо впроваджувати технології економіки замкненого циклу в багатьох містах України, особливо в тих, які найбільше постраждали через війну і де чимало будівельних відходів, з якими потрібно щось робити. Переробка будівельного сміття — це економічно вигідно, це ефективно і найголовніше — екологічно.

Підготувала: Ірина Настич