Концепція об’єкта нерухомості: ціна помилки досить висока
Автори: Ганна Нагребельна, Ірина Настич
На початку становлення сучасного українського ринку нерухомості успішність проєкту здебільшого визначала локація. Якщо ділянка в топовому місці, то проєкт приречений на успіх. Але ринок змінюється та дорослішає, стає більш конкурентним, й успіх проєкту вже не так залежить від місця розташування. Якісна концепція може вивести в лідери об’єкт нерухомості, розташований, на перший погляд, в «провальній» локації, і навпаки — навіть найтоповіше місцезнаходження не гарантує успіху, якщо при побудові концепції замовник знехтував послугами професійних концептологів.
Property Times разом з експертами розбирався, як та наскільки в Україні затребувані послуги таких фахівців, і як девелопери підходять до створення концепцій проєктів.
Концептолог — хто він і навіщо потрібен
Розробка концепції житлового комплексу чи іншого об’єкта нерухомості є одним із початкових етапів реалізації будівельного проєкту. Від концепції в значній мірі залежить, наскільки швидко замовник окупить інвестиції. Що саме потрібно врахувати девелоперам ще на стадії розробки проєкту, аби потім продаж квадратних метрів відбувався в заплановані терміни? Відповідь на це питання і дає концептолог. Такий фахівець або є в команді забудовника, або його залучають ззовні. До другого варіанту зазвичай вдаються ті компанії, в кого немає власної сильної команди для створення концепції.
«Чим досвідченіший замовник, тим менше в нього бажання замінити своєю думкою аналіз ринку і бізнес-план. Головна помилка під час ухвалення управлінського рішення — покладатися виключно на свою думку/експертизу. Коли йдеться про багатомільйонні інвестиції, необхідно мати чіткий бізнес-план, з урахуванням споживчої поведінки та переваг. Вивчаючи провідний міжнародний досвід потрібно вміти правильно його адаптувати під реалії проєкту, тому це і є трудомістким процесом з урахуванням рекомендацій майбутніх/існуючих стейкхолдерів проєкту. Комунікація з потенційним «клієнтом» — ключовий аспект. У результате такого дослідження замовник отримує актуальний портрет та вимоги споживача», — розповідає Віталій Бойко, засновник і CEO NAI Ukraine і Urban Experts.
За його словами, комерційна концепція, вона ж бізнес-концепція, повинна обов'язково містити такі розділи:
- дослідження ринку — ринкова ніша, вимоги споживача;
- аналіз можливостей ділянки;
- економічна доцільність.
Власне, концептологи мають першими «виходити на майданчик», задавати основну тему проєкту та формувати технічне завдання для архітектора. У цьому переконана Женя Баглай, концептолог та засновниця SQM Experts.
«Архітектор творить проєкт, виходячи з власного бачення, сприйняття, стилю, смаку. Проте, бізнес-проєкт має бути в першу чергу ефективним з точки зору бізнесу. Досвідчені професійні архітектори на початку роботи вивчають цілі, завдання, очікування девелопера. Як правило, професійні архітектори мають детальні чек листи, за якими збирають інформацію, та чим досвідченіший та професійніший архітектор — тим більш детальний та пропрацьований в нього опитувальний лист. По суті, той, хто дає відповіді на запитання архітектора, і є концептологом проєкту. Остаточне рішення завжди залишається за девелопером, отже, девелопер завжди залишається головним концептологом проєкту. Але, чим більше опрацьоване це рішення, чим більше воно базується на результатах проведених досліджень, експертизі команди, що має не лише теоретичний, але й практичний досвід реалізації проєктів, тим більше проєкт буде захищений від потенційної помилки. Це не означає, що власною думкою архітектора потрібно нехтувати. Експертизу професійного архітектора теж потрібно залучати, але всі прийняті рішення потрібно підкорювати єдиній концептуальній ідеї проєкту. Ось ця концептуальна ідея проєкту і є головним завданням концептолога».
Важливим моментом, за словами Жені Баглай, також є досвід концептолога. Ціна помилки в концепції об’єкта нерухомості достатньо висока, зокрема й коли йдеться про комерційну інфраструктурну частину житлового комплексу.
«Ми висуваємо гіпотезу концепції, вивчаємо ринок, робимо преброкеридж, презентуємо проєкт потенційним орендарям та досліджуємо їхнє бачення, після чого накладаємо гіпотезу та ресурсну ємність ділянки на реальні плани розвитку орендарів. Іншими словами, дивимося на ринок і проєкт очами ритейлерів. Інакше може скластися ситуація, коли проєкт передбачає появу супермаркету, фітнес-центру, аптеки, салону краси та інших інфраструктурних елементів, але він або не відповідає технічним вимогам операторів, або взагалі йде в розріз з планами їхнього розвитку та ризикує залишитися без операторів. Кожен ритейлер має своє розуміння техніко-економічних показників, а також плани розвитку, які корегує залежно від того, наскільки новий проєкт, що з’являється в потрібній йому локації, відповідає вимогам орендаря. У всіх ритейлерів є карта розвитку. Під час розробки концепції це обов’язково потрібно враховувати, проте архітектори самостійно не можуть передбачити всі побажання майбутніх орендарів», — акцентує засновниця SQM Experts.
Водночас, за словами Віталія Бойко, концепцію мають розробляти не окремо архітектори, маркетологи, консультанти, фінансисти або брокери, а всі перелічені фахівці, працюючи в команді. «Саме так досягається синергетичний ефект, і концепція має шанс стати успішним бізнес-проєктом з життєздатною ринковою стратегією», — стверджує експерт.
Таким чином, концептолог є важливою частиною великої команди, яка готує будівельний проєкт до реалізації. Проте в нашій країні не все так однозначно з цими фахівцями.
«На жаль, неякісне виконання роботи певним концептологом негативно впливає на сприйняття таких спеціалістів в цілому. Коли девелопер має негативний досвід роботи з певними компаніями, або спеціалістами, які відтягнули на себе частину бюджету, але не принесли реальної користі проєкту, стає доволі складно переконати девелопера в необхідності залучення професійної команди та реальності результатів роботи якісних спеціалістів. Ця ситуація призводить до того, що 70-80% девелоперів взагалі не розуміють, навіщо їм концептологи»— констатує Женя Баглай.
Розділення ролей
Архітектурну та маркетингову концепції проєкту Раміль Мехтієв, СЕО девелоперської компанії ENSO, називає різними, але взаємодоповнюючими рішеннями, які повинні створювати різні команди для єдиного продукту. «Вони можуть працювати в одній компанії, проте має бути розділення ролей. Маркетологи вступають в роботу на стадії формування запиту для архітектурної концепції. Вони проводять маркетингові дослідження, вивчають уподобання потенційної аудиторії, специфіку та кон’юнктуру ринку. Після цього створюється маркетингова концепція. В нашій компанії такі рішення приймають методом «мозкового штурму» із залученням різних відділів і за безпосередньої участі топ-менеджменту. Крім того, маркетингова складова з’являється пізніше — у момент реалізації проєкту, коли до аудиторії потрібно донести цінності та переваги об’єкта», — говорить експерт.
За його словами, розробка маркетингової концепції — це задача девелопера, а не архітектора. І це нормальна світова практика. «Хоча треба визнати, що архітектура — це також про маркетинг. Це те, що людина бачить і, відповідно, купляє», — додає Раміль Мехтієв.
Зі свого боку, Сергій Юрець, власник і засновник компанії Da Vinchi group, вважає, що для найкращого результату та успіху проєкту маркетингову концепцію має розробляти профільна організація на вимогу замовника. На основі цієї концепції складається завдання на проєктування, й архітектурне бюро створює проєкт, який відповідатиме нормативним документам, цьому завданню та потребам цільової аудиторії.
«До нас, наприклад, звертаються здебільшого два типи замовників. До першого належать ті, хто вже провели маркетинговий аналіз ринку в зоні проєктування, визначились із потребами та проблемами, які потрібно вирішити, і чітко розуміють, який сегмент нерухомості їх цікавить, який портрет їхньої цільової аудиторії тощо. Такі замовники ставлять конкретні завдання, і тоді ми чітко розуміємо, що в результаті проєкт буде успішним.
Другий тип — ті, хто надають лише інформацію про ділянку під проєктування і завдання — побудувати на ній максимум квадратних метрів. Але ж це не є «успішний проєкт» і «максимум прибутку», а довести це без повноцінного аналізу та прорахунку досить складно. В таких проєктах замовник часто вносить коригування вже під час реалізації, що створює додаткові складнощі і витрати для всіх учасників будівництва. Для таких замовників ми самостійно проводимо поверхневий аналіз ринку нерухомості міста або конкретного району, досліджуємо тренди та потреби потенційних покупців. Ми кажемо саме «поверхневий», тому що для досконалого вивчення ситуації потрібна ціла команда професіоналів і відповідний бюджет», — деталізує Сергій Юрець.
На сьогоднішній день одні фахівці говорять, що з’являється все більше знакових об'єктів, побудованих на основі грамотної й успішної концепцій, інші — про неготовність забудовників платити за гарний маркетинг.
«Ринок уже готовий приймати Research-led architecture approach, розуміє його цінність і готовий платити за уникнення помилок, зокрема щоб працювати з міжнародними компаніями, які вже давно вимагають Feasibility study», — запевняє Віталій Бойко.
Однак Женя Баглай каже, що навіть ті, хто має величезний досвід у будівельній галузі, далеко не завжди усвідомлюють важливість маркетингу та морально не готові вкладати великі гроші в це. «В Україні не так багато випадків, коли запрошують і співпрацюють із справді крутими маркетинговими командами, оскільки в них ціновий рівень досить високий. Багато проєктів страждають від цього. Сьогодні дуже мало таких об’єктів, де створена історія, яка читається в усіх комунікаціях. У більшості випадків ідеться про великий перелік, із 20-30 варіантів неймінгу, не підкріплених певною ідеєю та концепцією, просто — сподобалася назва. Один із них якимось чином обирають, потім розробляють певний візуальний ряд, добре, якщо він креативний і емоційний. Проте наразі люди, особливо в столиці, вже не купують квадратні метри, вони купують історії», — розповідає концептолог.
Світова практика
У світовій практиці є чимало прикладів вдало розроблених концепцій об’єктів нерухомості та їх успішне втілення в проєкти. Про один із таких згадала Олександра Юрець, засновниця Da Vinchi group: «Markthal у Роттердамі. Місцева влада чітко поставила завдання для конкурсу проєкту: доповнити відкритий ринок критою частиною, а також, розвинути цю частину міського центру — ущільнити і розмістити більшу кількість різноманітних сервісів, підвищивши, таким чином, якість середовища. В конкурсі перемогло архітектурне бюро MVRDV з неймовірною концепцією. В цьому проєкті змогли розмістити не тільки ринок, комерційні приміщення, 4-рівневий паркінг, а ще й понад 200 квартир. Також цей проєкт привертає увагу тим, що він був одним із перших об’єктів, які можна подивитися за допомогою доповненої реальності. Наразі Markthal називають Сікстинською капелою Роттердаму за рахунок художнього панно розміром більше 11 000 кв. м».
За словами Віталія Бойко, девелоперські компанії часто роблять інхаус все, окрім авторської архітектури.
«У нас в країні практично відсутній інституційний інвестор, тому девелопер бере на себе більше ризиків, отримуючи змішану роль: введення в експлуатацію та керування», — пояснює засновник і CEO NAI Ukraine і Urban Experts. І додає, що коли потрібно отримати дійсно змістовний проєкт, раціональний процес побудований таким чином:
Крім того, за словами Віталія Бойко, в світовій практиці методологія маркетингового дослідження передбачає техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) та аналіз ринку.
ТЕО може включати:
- Демографічний аналіз — збір та аналіз соціально-демографічної інформації про населення на території забудови (стать, вік, рівень доходу, розмір домогосподарства, споживчі практики). Таке дослідження дає можливість оцінити потенціал проєкту, міру його привабливості для місцевого населення.
- Оцінку рівня конкурентоспроможності — сильних і слабких сторін проєкту.
- Аналіз конкурентного середовища.
- Соціологічні опитування теперішніх і майбутніх (потенційних) відвідувачів локації. Вони дають можливість не лише оцінити попит на новий проєкт, але й врахувати запити потенційних споживачів.
Отже, з одного боку українська концептологія в будівництві ще доводить свою необхідність, з іншого — у ринку все ж є запит на підвищення якості проєктів. Час покаже, як швидко ці дві сторони знайдуть можливість співпрацювати та створювати нові, концептуально цікаві об’єкти нерухомості.