Детінізація розрахунків чи тотальний контроль? Думки експертів

07.10.2019

Швидкість, з якою нова Рада продукує законодавчі ініціативи, часом вражає. Можливо, через такий поспіх деякі проекти просто не встигають «обтесатися», а тому лякають своєю неоднозначністю. До таких ініціатив можна віднести законопроєкти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1073) та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1053-1). З моменту їх появи не вщухає їх обговорення в професійних колах.

Основна мета обох законопроєктів — детінізація розрахунків в сфері торгівлі і послуг, задля цього пропонується створити додаткові механізмі контролю обігу товарів та обсягу доходів спрощенців через використання ними РРО. Ще одне нововведення — винагорода споживачам, які поскаржаться на порушення з боку продавця. На довершення пропонується збільшити штрафи за порушення.

Співвласник «Нової Пошти» Володимир Поперешнюк назвав ці законопроєкти тотальною фіскалізацією, а власник «Розетки» Владислав Чечоткін заявив, що готується до зупинки бізнесу після вступу в дію цих законів.

Property Times пропонує ознайомитися з думками експертів та представників бізнесу, які вони висловили в соцмережі та надіслали нам у відповідь на пресзапит.

Володимир Поперешнюк, співвласник «Нової Пошти»

Я категорично проти впровадження законів 1053-1, 1073 та будь-яких інших, що ускладнюють роботу підприємців. Тотальну фіскалізацію і повернення податкової поліції в нас хитро називають детінізацією. На жаль, не всі розуміють, що насправді чиновники у такий спосіб залазять у гаманці українців і намагаються зробити їх ще більш порожніми. Та куди вже більше? Ми і без цього — найбідніша країна Європи.

Згадайте крилату фразу Маргарет Тетчер — свобода не може існувати без економічної свободи. За фактом зараз держава робить чергову спробу знищити підприємців, роблячи всю країну менш вільною. На початку 2000-х в Україні для ФОПів було запущено спрощену систему оподаткування, яка стала одним із драйверів сталого розвитку останніх 19-ти років. Для загальної системи і досі залишаються нестерпні умови — ми займаємо останні місця в Європі за рейтингами легкості ведення бізнесу та економічних свобод. Чиновники не зупиняються і новим законодавством намагаються ускладнити спрощену систему оподаткування настільки, щоб загнати всіх підприємців на загальну. Я добре знаю, що таке загальна система оподаткування. Нова Пошта витрачає скажені кошти на бухгалтерів, юристів, аудиторів. Ми сплачуємо 4 мільярди податків на рік, а тому не вистачає грошей на розвиток. Я не хочу, щоб таке саме спіткало чисельний малий бізнес. Він його фізично не потягне. Мусимо боротися з цим разом, адже коли стане гірше підприємцям, програють усі українці.

Владислав Чечоткін, власник Rozetka

Уже на следующей неделе (дата публикации поста 27.09.19 — ред.) Президент может подписать законопроекты 1053-1 и 1073, которые были приняты Верховной Радой якобы с целью вывести бизнес из тени и создать здоровую конкуренцию, а на самом деле — для борьбы с бизнесом. Я уверен, что законы в таком виде убьют десятки тысяч предпринимателей.

На первый взгляд, к закону о введении всеобщих кассовых аппаратов 1053-1 вопрос быть не должно. Учета движения средств бизнеса хочет добиться каждое государство. Но дьявол, как всегда, в деталях. О них позже.

Сейчас напишу о законе 1073. Согласно ему, любой потребитель может заявить в налоговую о «неправильном» чеке. Если будет доказано, что чек неправильный, потребитель получит товар, купленный по этому чеку, бесплатно. При этом «неправильный» — значит нет в публичной базе налоговой. Нет ограничений на количество заявлений, нет ответственности для заявителя, нет ответственности налоговой (правильный или неправильный чек они решают по своему усмотрению). Зато есть потенциальный штраф для бизнеса в 250% и всегда, по каждой жалобе 100% проблемы с внеплановой проверкой для предпринимателя.

Почему-то большинство бизнесов молчит. Видимо, думают, что их это не коснется. Мы в Rozetka категорически не поддерживаем этот закон. О чем я публично высказался. После чего утром, в день голосования, «экономист» и один из главных «помощников» бизнеса Илья Несходовский, разместил статью, о «поддельных» чеках Rozetka. Этот материал активно разгонялся по информационному пространству и использовался для того, чтобы убедить депутатов в необходимости принятия закона.

Проблема состоит в том, что поддельные в этой ситуации не чеки Rozetka, а факты в статье. Rozetka выдала чеки, которые кто-то «не пустил» или удалил из публичной базы налоговой. Вот уже 2 недели, с даты публикации «чернухи», мы общаемся с налоговой, с НБУ и еще с ворохом госорганизаций чтобы выяснить, почему чеки есть во внутренней базе и нет во внешней. И вы думаете, нам дали ответ?

Зато на нас продолжают выливать помои. Мы готовимся к остановке бизнеса и людям с бегающими глазками и потными ручками в магазинах-офисах сразу после вступления закона в силу.

Пока порция грязи досталась только Rozetka. Потому что я не побоялся заявить о своей позиции. Но скоро проверки будут у всех, к кому захотят прийти. Поэтому я призываю бизнес не молчать. Чтобы потом не было мучительно больно за бесцельно просранные годы.

Катерина Бредуляк, старший юрист EVRIS

Значна кількість осіб-підприємців, які є суб'єктами спрощеної системи оподаткування (ССО), не використовують реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Крім того, відсутність РРО створює умови для ухилення від фактичного розміру сплати податків, а також для існування недобросовісної конкуренції серед підприємців. Отже, саме з метою виведення товарів високого цінового сегмента, готівкових коштів у роздрібній торгівлі з тіньового обігу ряду великих та середніх компаній, які зловживають ССО,  розроблені проєкти Законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (№1073) та ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№1053-1). Закони, у разі їх ухвалення, наберуть чинності через 6 місяців з дня наступного за днем їх опублікування.

У свою чергу, нововведення законопроєктів сприяють мотивації споживачів захищати свої права під час купівлі товару та можливості отримання від держави грошових коштів у розмірі вартості купівлі, у випадку виявлення і підтвердження порушень, пов'язаних із непроведенням через РРО. Отже, з посиленням касової дисципліни, недобросовісна конкуренція буде лише зменшуватися.

З іншого боку, для підприємців сфера діяльності РРО досить обтяжлива, оскільки РРО необхідно реєструвати, придбавати касові апарати та програмне забезпечення, сплачувати вартість технічного обслуговування та вести облік і звітність процедур. Таке збільшення витрат бізнес обов’язково має врахувати при формуванні остаточної вартості товару або послуги.

Також, у разі прийняття законопроєктів, передбачається збільшення розміру штрафів. У разі встановлення в ході перевірки факту порушення порядку проведення РРО, штраф становитиме 150% вартості проданих з порушеннями товарів, але не менше 850 грн, за порушення, вчинене вперше. За кожне наступне вчинене порушення штраф буде складати 250% вартості товарів, проданих з порушеннями, але не менше 1700 грн. Зараз штраф за порушення, вчинене вперше, дорівнює 1 грн, а за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості товарів, проданих з порушеннями.

За таких умов, законопроєкти спонукатимуть бізнес продавати якісні товари та встановлювати більш високі ціни, покриваючи ризики та додаткові витрати, а також сплату більш високих сум податків, а іноді й штрафів.

Ілля Кенігштейн, СЕО та засновник мережі бізнес-просторів Creative States

Украинская законодательная система больна. Законы, регулирующие бизнес, однозначно нужны. Нужны, если власть хочет и умеет слушать бизнес, вести диалог. Проблемы в области расчетных операций бизнеса есть. Но законопроекты в нынешней редакции ударят по крупнейшим представителям e-commerce, задушат их. Компании просто уйдут, а мы останемся в «пустыне». Активный рост e-commerce – маркер развития экономики страны в целом. И когда обратную связь дают такие крупные игроки, как Rozetka и «Нова Пошта», ее нужно учитывать. С позициями этих компаний я согласен. Пока законодательные инициативы только провоцируют к тому, чтобы бизнес уходил в «тень».

Такие законы — еще один шаг на пути к все большему разочарованию тех представителей бизнес-интеллигенции, кто изначально поддерживал новую власть.

Нынешнему правительству стоит понять лишь одно: у него уже нет права на ошибки и необдуманные эксперименты. Каждый шаг и потенциальный риск должны быть просчитаны. Чтобы в результате реформы показывали конкретные результаты, а не приносили PR-дивиденды.

Давайте наконец научимся слышать друг друга. Кто, как не бизнес, открыт к диалогу.

Позиція ТОВ «Епіцентр К»

Ми в цілому підтримуємо і вважаємо актуальною ідею детінізації економіки України, але викликає занепокоєння спосіб подолання тіньової економіки, запропонований цими законопроєктами. Цим способом є суттєве розширення функцій і повноважень Державної фіскальної служби шляхом запровадження тотального контролю державою за обігом товарів із застосуванням обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Попри позитив у вигляді запровадження програмних РРО, в законопроєктах №1073 та №1053-1 є зовсім не позитивні «кешбек» («стукацтво», яким можуть скористатися шахраї) та суттєве підвищення штрафів для бізнесу. Це не є стратегією розвитку.