Законопроекти 5071 та 5072 — реформування сфери архбудконтролю чи закручування гайок? Думки експертів

23.02.2021

Днями в Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти про реформи в сфері містобудування. Вони містять ініціативи щодо реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції та посилення відповідальності за правопорушення у містобудівній сфері. Прикметно те, що дані ініціативи йдуть в розріз зі стратегією Уряду щодо реформування ДАБІ.

Property Times попросив експертів проаналізувати ці законопроекти й дати їм свою оцінку.

 

Владислав Кисіль,
партнер ЮФ KPD Consulting

Після ознайомлення з законопроектом 5071, виникає, принаймні, декілька запитань.

По-перше, чому цей законопроект, який подається депутатом від «Слуги Народу», не враховує стратегію реформування, розроблену і презентовану профільним Міністерством наприкінці 2020 року. Цей законопроект кардинально відрізняється від стратегії Уряду, яку нам презентували у кінці року. Припускаю, що це є приватною ініціативою його автора, й саме так потрібно ставитися до неї.

По-друге, текст законопроекту дає нам зрозуміти, що основними бенефіціарами реформи в тому вигляді, як запропоновано законопроектом, мають стати експертні установи. Вони, фактично, матимуть право по більшості категорій, крім СС1, надати дозвіл на будівництво, а після закінчення будівництва саме експертні установи матимуть можливість прийняти об’єкт в експлуатацію. Тому зрозуміло, що усі переваги від зміни системи отримують ці експертні установи.

Запропонована форма зберігає дублюючу систему контролю та нагляду, змінюються лише персоналії. Якщо зараз контроль здійснюють органи місцевого самоврядування та ДАБІ, то запропонованими змінами архітектурно-будівельний контроль переміщується до органів місцевого самоврядування або до місцевих державних обладміністрацій, тобто з цього процесу виводиться центральний орган виконавчої влади. Нагляд планується передати від ДАБІ Міністерству. Тут виникає суперечність: Міністерство — це центральний орган виконавчої влади, який формує політику, але не здійснює її. Законопроектом пропонується, що Міністерство буде не тільки формувати політику, але і реалізовувати її. Це законодавча суперечність, тому що той, хто формує політику в нашій системі органів влади, він не мусить сам її здійснювати, бо виникає очевидний конфлікт інтересів.

Також хочу зазначити, що цим законопроектом передбачене посилення контролю й певне «закручування гайок», навіть порівняно з тим, що ми зараз маємо. Наприклад, законопроектом передбачається, для прийняття в експлуатацію найпростіших об’єктів категорії СС1 (щодо яких сьогодні замовнику достатньо подати декларацію),запропоновано, обов’язкове залучення інженера з технічного нагляду! Тобто, аби прийняти найпростіші приватні садиби, будинки в експлуатацію, треба буде обов’язково нести витрати на технічний нагляд.  Доцільність таких дій сумнівна, на ринку немає запиту щодо таких процедур.  Це перша незрозумілість.

І друга незрозумілість — посилення адміністративного тиску. В законопроекті прописана дуже стара пропозиція — запровадження поетапного контролю. Тобто пропонується, що на кожному важливому етапі будівельних робіт на об’єктах СС2, СС3 його має відвідати інспектор будівельного контролю. Наприклад, залили фундамент — прийшов інспектор, звели конструкції — знову прийшов і т. д, щонайменше три візити він має здійснити. Це несе в собі додаткові корупційні ризики. Скільки разів він буде приходити, стільки разів може замовник стикнутися з певними «пропозиціями». Чи є в тому потреба, коли існує авторський, технічний нагляд, коли вводиться кримінальна відповідальність автора і інженера, що здійснює технічний нагляд за недостовірні відомості? Тут є питання, чого ми прагнемо досягнути, якого результату, коли одночасно і посилюємо відповідальність, і створюємо передумови, коли кожну будову принаймні три рази будуть відвідувати інспектори будівельного контролю.

Коротко я б дав таку характеристику цьому законопроекту. Перше — він іде в розріз з запропонованою ідеологією і концепцією реформування ДАБІ. Друге — він має на меті фактично законсервувати існуючу систему, але змінити осіб, які відіграватимуть ключову роль. ДАБІ прибирається, натомість створюється система архітектурно-будівельного нагляду в структурі Мінрегіону, а в системі контролю функції передаються або органам місцевого самоврядування, або державним адміністраціям на місцях. Другими бенефіціарами реформи виступлять експертні організації, яким на відкуп надане все — від початку будівництва до прийняття в експлуатацію. Це, фактично, передача функцій держави, із концентрацією владних повноважень в одних руках, тільки приватних.

Такі методи регулювання відносин, на мій погляд, не можуть призвести до позитивного ефекту. Закручування гайок має чіткі прогнозовані наслідки — це посилення корупційних ризиків.

Юрій Брикайло,
адвокат, CEO DREAMDIM & URBANDATA

Кілька днів тому у Верховні Раді було зареєстровано два законопроекти: Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (№5071) та Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (№5072).

Як бачимо з назв документів, їх метою є реформування сфери архбудконтролю, зміни в регулюванні містобудівної діяльності і посилення відповідальності (як для суб’єктів містобудування, так і для посадових осіб).

Насправді, кількість змін, що міститься в цих проектах, просто вражає. Запропоновано змінити практично всі процедури, які пов’язані з будівництвом: від отримання вихідних даних для проектування до прийняття в експлуатацію готових об’єктів.

Зміни торкнуться як приватних замовників (які будують садибні, садові або дачні будинки), та і тих хто будує об’єкти з найвищим класом наслідків (СС3). Якщо коротко сказати про зміни, які чекають приватних замовників, то це буде частково повернення в 2008-2010 рр.

Проектами запроваджується поетапний державний будівельний контроль, змінюються положення щодо здійснення нагляду, деталізуються положення щодо страхування (співстрахування) професійної відповідальності осіб, які пройшли професійну атестацію у сфері містобудівної діяльності.

Проекти Законів містять повністю оновлений розділ щодо знесення самочинно збудованих об’єктів, та встановлюють відповідальність за невиявлення самочинного будівництва  на органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських голів в залежності від територіального розташування об’єкта самочинного будівництва.

Вказаними документами передбачається ціла низка позитивних змін, наприклад, те, що об'єкт будівництва вважається готовим до експлуатації після підключення усіх інженерних комунікації, необхідних для забезпечення життєдіяльності такого об'єкта. Але поруч із цим, в документах містяться дуже спірні положення, зокрема, про можливість будівництва прибудов до житлових будинків без будівельного паспорта, містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів; та фактично скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт (оскільки дано нове визначення таким роботам: підготовчі роботи — це будівельні роботи, які виконуються у підготовчий період після державної реєстрації права на виконання будівельних робіт).

Проте найсуттєвіші зміни стосуються відповідальності. Вказаними проектами збільшено в десятки разів розміри штрафних санкцій, і тепер максимальний розмір штрафу перевищує 1 000 000 доларів (а саме, 29 510 000 млн. грн).

Поруч із цим штраф за будівництво приватного будинку без подання повідомлення становитиме 68 000 грн.

Також вводиться відповідальність і для посадових осіб, наприклад, за несвоєчасну видачу будівельного паспорта або містобудівних умов, на посадову особу може бути накладено стягнення в розмірі 170 000 — 340 000 грн.

А за самочинне будівництво будівель або споруд передбачається штраф або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.

Аналізувати кожен штраф немає сенсу, але для суб’єктів містобудування відповідальність зростає кардинально.

Звичайно, сьогоднішні розміри штрафів та відсутність відповідальності посадових осіб,  а також недієвість певних механізмів щодо притягнення до відповідальності, «сприяють» тому хаосу, що є на будівельному ринку, але, на мою думку, зазначені в законопроектах штрафні санкції в 95% випадків є абсолютно необґрунтованими. І такі зміни не призведуть до зменшення корупції та підвищення якості будівництва, а швидше навпаки – це лише збільшить рівень корупції і кількість незаконних забудов. Поруч із цим, кількість судових процесів, пов’язаних із містобудівною діяльністю зросте в десятки разів.

Вважаю, що незважаючи на низку позитивних положень, обидва проекти 5071 та 5072, в такому вигляді як вони є зараз, не стануть законами (якщо взагалі будуть розглядатися Верховною Радою після висновків профільного комітету ВР).

Так, необхідність змін в містобудівній сфері (в т.ч. посилення відповідальності) назріла давно, але це має бути зроблено більш збалансовано. Нажаль, ми зараз всі бачимо наслідки «реформування» до яких призвели Постанови КМУ 218 та 219, і не варто повторювати цей шлях в 2021 році.

Думаю, за умови кропіткої роботи над поданими проектами (і не тільки народними депутатами, а й учасниками будівельного ринку), ми зможемо отримати дійсно дієві та потрібні ринку закони.

PS: Зважаючи на обсяг самих законопроектів та чинного ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», та те широке коло правовідносин, які регулює вказаний Закон, мабуть прийшов час створення Містобудівного кодексу.

Поки готувався матеріал міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов анонсував, що до Верховної ради впродовж кількох тижнів внесуть законопроект для остаточної ліквідації Державноїархітектурно-будівельноїінспекції (ДАБІ). Property Times слідкує за розвитком подій.