«Гроші на промисловість»: основні програми та напрями державної підтримки
Держава затвердила низку програм для підтримки промислового розвитку, однак їхній успіх значною мірою залежить від обсягу фінансування. Про це йдеться в аналітичній статті Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» щодо розвитку державних програм підтримки та розбудови переробної промисловості.
Як зазначила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу», одним із ключових завдань для забезпечення конкурентоспроможності, самодостатності та економічної безпеки України є переорієнтація економіки на виробництво товарів із високою доданою вартістю. Це потребує переходу від сировинної до переробної моделі з особливим акцентом на високотехнологічність.
«Середньострокова мета — збільшити частку переробної промисловості у структурі ВВП до 20% (нині вона становить приблизно 10%). Тож розвиток переробної галузі визначено пріоритетним напрямом. Її включено до Стратегії НБУ з розвитку кредитування, а також вона є головною метою державної політики “Зроблено в Україні”», — акцентувала експертка.
Слідкуйте за новинами в нашому Телеграм
Аналітики «Фінансового пульсу» виокремили два головних напрями державної підтримки промисловості.
Перший — це програми фінансування, зокрема, грантова програма на розвиток переробних підприємств, «Доступні кредити 5-7-9%», «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», підтримка проєктів зі значними інвестиціями тощо.
Другий — програми, що формують підґрунтя для розвитку. Тут йдеться про розвиток індустріальних парків, страхові програми від Експортно-кредитного агентства, ініціативи зі стимулювання внутрішнього попиту на українську продукцію під брендом «Зроблено в Україні» (зокрема «Національний кешбек», «єОселя» тощо).
«Важливою умовою успішної реалізації програм розвитку промисловості є обсяг фінансування. У цьому контексті вирішальною стане міжнародна підтримка — зокрема в межах Ukraine Facility. Крім того, в умовах тривалої війни важливо запровадити повноцінний механізм воєнного страхування», — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Читайте також: Регуляторний хаос: чому галузь виживає, а не розвивається
