Регуляторний хаос: чому галузь виживає, а не розвивається

Владислав Нецький,

генеральний директор Асоціації «Виробників Нерудних Будівельних Матеріалів України»

Нерудна галузь практично не відчуває підтримки держави та її органів, навпаки держава створює перепони для розвитку галузі. Наведу декілька прикладів:

• Акціонерне товариство «Укрзалізниця», єдиним акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, всупереч одразу п'яти статтям Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» у червні 2022 році підвищило тарифи на вантажні залізничні перевезення одразу на 70%, а з грудня 2024 року намагається підвищити їх ще на 37% (Асоціація з розумінням ставиться до усіх проблем АТ «Укрзалізниця», але чому ці проблеми мають вирішуватися за рахунок ігнорування вимог чинного законодавства. Зрештою, як казали древні римляни, - dura lex, sed lex).
• Державна регуляторна служба України у червні та липні 2022 року двічі проігнорувала звернення Асоціації щодо необхідності проведення експертизи наказу Міністерства інфраструктури України від 22 червня      2022 р. № 441«Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» на відповідність його вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з прийняттям у подальшому відповідних заходів реагування, передбачених цим законом.
• Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності відписується від прохання Асоціації щодо внесення доповнення до статті 240 Кримінального кодексу України стосовно диференційованого підходу до кваліфікації правопорушення з огляду на його наслідки при незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
• Міністерство розвитку громад та територій України у січні та лютому 2025 року на запити Асоціації щодо надання інформації про повторне відстеження результативності наказу Міністерства інфраструктури України від 22 червня 2022 р. № 441 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» взагалі не надало конкретної відповіді.
• Державна служба геології та надр України в теперішній час намагається внести зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного часу» щодо відновлення здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр стосовно суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику (до речі, проти такої «ініціативи» Держгеонадр України також виступають Національна Асоціація Добувної Промисловості України, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні, Асоціація газовидобувних компаній України). 

Що можна казати про центральні органи виконавчої влади та їх керівників, коли навіть вищі посадові особи держави не звертають увагу на необхідність дотримання вимог Конституції України?

Ось ще два приклади:

Перший: Верховна Рада України прийняла Закон від 10 жовтня 2024 р.№ 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (реєстр. № 11416-д від 30 серпня 2024 р.).

15 жовтня 2024 року цей Закон був направлений на підпис Президенту України.

У статті 94 Конституції України, зокрема, вказано:

«Президент України  протягом п'ятнадцяти днів  після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений». 

Проте, Президент України, який відповідно до статті 102 Конституції України є гарантом її додержання, у визначений строк не підписав Закон України від 10 жовтня 2024 р. № 4015-ІХ, не повернув його зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду, а сам Закон не був оприлюднений.

Тільки через 44 дні (28 листопада 2024 року) Президент України підписав Закон від 10 жовтня 2024 р. № 4015-ІХ.

Другий: Верховна Рада України на своєму пленарному засіданні 17 липня 2024 року прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні» (реєстраційний № 7331 від 29 квітня 2022 р.).

Прийняти – прийняла, але…

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України:

1) після проведення експертизи підготовленого до другого читання законопроєкту за реєстраційним № 7331 від 29 квітня 2022 р. у своїх зауваженнях зазначило, що «законопроєкт містить положення, які  не відповідають Конституції та законам України, а також  не враховують  юридичну позицію Конституційного Суду України»,  та наприкінці вказало, що «з огляду на концептуальні вади законопроєкту, зокрема те, що законопроєкт не враховує конституційні норми щодо здійснення господарської діяльності в межах, не заборонених законом, не спрямований на утвердження гарантій захисту суб’єктів права власності та господарювання та не містить завершених механізмів і способів регулювання питання щодо вірогідного спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного чи надзвичайного стану, законопроєкт у такій редакції підлягає відхиленню»;

2) після проведення повторної юридичної експертизи підготовленого до другого читання вищевказаного законопроєкту зазначило, що «законопроєкт так само, як і попередній його варіант, викликає зауваження щодо недотримання в ньому вимог Конституції України, зокрема в частині неприпустимості делегування парламентом його конституційного повноваження щодо визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва іншому органу державної влади».

Що маємо у підсумку?

1. Попри те, що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України у своїх зауваженнях  двічі  звертало увагу на недотримання у законопроєкті за реєстраційним № 7331 від 29 квітня 2022 р. вимог Конституції України, Голова Верховної Ради України поставив цей законопроєкт на голосування та сам голосував за його прийняття.

Питання № 1. Чи може суспільство довіряти Голові Верховної Ради України, який знаючи, що законопроєкт не відповідає вимогам Конституції України, ставить його на голосування та ще голосує за його прийняття?

При голосуванні 17 липня 2024 року щодо законопроєкту за реєстраційним № 7331 від 29 квітня 2022 р. за його прийняття проголосувало 237 народних депутатів.

Питання № 2. Чи може суспільство довіряти таким народним депутатам, якщо вони на підставі статті 79 Конституції України приймали перед Верховною Радою України присягу, у якій присягали «додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників», а потім знаючи, що законопроєкт не відповідає вимогам Конституції України, все ж таки голосували за його прийняття?

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України має свій затверджений штатний розклад та відповідний фонд заробітної плати.

Питання № 3. Навіщо потрібний такий підрозділ в Апараті Верховної Ради України, якщо до його зауважень та висновків стосовно законопроєктів ніхто не прислухається та на них не реагує?

Звісно, що усі наведені питання є риторичними.

Але потім усі говорять про недосконалість та прогалини у законодавстві України, проблеми його ефективності, недотримання принципу верховенства права, неврегульованість правовідносин, різні корупціогенні фактори чинного законодавства…

Загалом було б дуже добре, якби держава якомога рідше вносила зміни до діючого законодавства. А то тільки пристосуєшся до вимог чинних нормативно-правових актів, як до них вже вносяться чергові зміни.

Про поточний стан ринку будівельних матеріалів України, основні виклики для виробників та шукає можливі шляхи розв'язання наявних проблем читайте в  матеріалі: Виробництво будматеріалів та конструкцій: боротьба за виживання в умовах війни та економічної невизначеності