ЛУН показав, де у містах найспекотніше: в Одесі та Криму температура поверхні перевищила 50 °C

ЛУН створив мапи спеки для Києва, Львова, Івано-Франківська, Одеси, Криму, а також для Парижа та Варшави*. Мапи демонструють не температуру повітря, а температуру поверхні — дахів, асфальту, ґрунту, води та рослинності — у момент прольоту супутника близько полудня, пише Property Times.

Дослідження наочно показує ефект міського теплового острова: щільно забудовані райони стабільно нагріваються сильніше, тоді як великі парки, ліси та водойми залишаються значно прохолоднішими.

Абсолютний максимум у зоні дослідження Києва склав 51,2 °C. У межах самого Києва найвищі температури поверхні — до 47 °C — зафіксовані у промислових та транспортних районах, насамперед у Дарницькій промзоні та біля Бортницької станції аерації. На правому березі найбільш нагрітими стали промислові території Оболоні та Подолу.

Натомість Голосіївський ліс, Конча-Заспа, Дніпро та Київське водосховище залишаються на 10–15 °C прохолоднішими за навколишню забудову. Особливо показовий Голосіївський ліс: у його глибині температура поверхні місцями опускалася приблизно до 20 °C, тоді як після закінчення лісового масиву вона майже одразу зростала більш ніж на 5 °C.

Не менш помітний ефект спостерігається й в інших містах. У Львові найгарячішими стали центральні квартали, Левандівка, Кульпарків та промислові райони, тоді як Брюховичі, Винники та великі зелені масиви залишилися суттєво прохолоднішими. В Івано-Франківську найбільше нагріваються центральна частина міста та щільна забудова, а прохолодніші температури фіксуються біля зелених зон і водойм. В Одесі температурний контраст особливо добре видно між центральними кварталами та узбережжям: прибережна смуга й морська акваторія природно охолоджують навколишні райони.

Серед міст, які потрапили до вибірки, найвищі температури поверхні зафіксовані саме в Україні. В Одесі поверхня нагрівалася до 52,9 °C, а на території Криму — до 54,5 °C, що перевищує максимальні значення у Парижі (47,2 °C) та Варшаві (50,1 °C). Значну роль у цьому відіграють кліматичні особливості регіону, степовий ландшафт і велика площа відкритих поверхонь.

«Міста сьогодні конкурують не лише за квадратні метри, а й за якість середовища. Зелені зони, водойми та невисока щільність забудови безпосередньо впливають на те, наскільки комфортно людям жити під час літньої спеки. Дані супутників дозволяють це побачити дуже наочно: варто відійти від суцільного асфальту й бетону до лісу чи парку — і температура поверхні може бути нижчою на 10–15 градусів. Саме тому при виборі житла важливо дивитися не лише на квартиру, а й на середовище навколо неї», — коментує Анна Денисенко, керівниця напрямку соціальної відповідальності ЛУН.

Карти побудовані на основі відкритих даних європейської програми Copernicus. Використано інформацію із супутників Sentinel-3A та Sentinel-3B, обладнаних тепловим радіометром SLSTR (Sea and Land Surface Temperature Radiometer) із просторовою роздільністю близько 1 км. Дані є відкритими та безкоштовними.

Читайте також: Як подолати «ефект міського теплового острова», або перспективи вертикального озеленення в Україні

Важливо: наведені значення — це температура поверхні (Land Surface Temperature, LST), а не температура повітря. Вони відповідають моменту прольоту супутника у безхмарні дні 26–29 червня 2026 року.

*Дані отримані із супутників європейської програми Copernicus Sentinel-3 за 26–29 червня 2026 року.