Психологічний комфорт житла: головні критерії та найпоширеніші помилки

17.08.2021

 Автор: Ірина Настич

Покупці квартир в новобудовах стають більш вимогливими, при виборі майбутнього житла вони вивчають не тільки ціну, локацію й кількість квадратних метрів, інвестор шукає психологічно комфортне середовище.

Що таке комфортне житло з точки зору психології, яким вимогам воно має відповідати, та чи залучаються психологи до розробки концепції житлових комплексів — Property Times розбирався разом з архітекторами, психологами та забудовниками.

Безпека

Психологічний комфорт складається з багатьох чинників, серед яких провідну роль відіграє безпека. Моя оселя — моя твердиня, й мова не тільки про виключно приватну складову — безпосередньо квартиру, але й місця загального користування, тощо. І в даному сенсі безпека розуміється доволі широко.

«На підсвідомому рівні, ми скануємо свою «печеру», чи достатньо вона нас захищає від зовнішнього середовища, — пояснює Катерина Панасюк, психолог, гешталь-терапевт, арт-терапевт, сімейний психолог, фахівець по роботі з емоційною залежністю. — Чи не буде текти дах, чи витримає навантаження електропроводка, чи передбачена пожежна сигналізація, як облаштовані евакуаційні виходи з будівлі та комплексу, наскільки безпечна вода в житловому комплексі, чи захищають стіни від шуму у сусідів, від мегаполісу».

З цієї точки зору мають переваги закриті комплекси, які створюють відчуття безпеки. «Залежно від району міста багато мешканців на перше місце ставлять закриту територію, хоча урбаністи сходяться на думці, що це шлях в нікуди, але мешканці поки дотримуються іншої думки», — коментує Анна Липська, психолог, гештальт-терапевт.

На думку психолога Альони Мяміної, проживання в ЖК із закритою територією додатково дає можливість відчути свою приналежність до певного співтовариства, об'єднаного територією комплексу.

В питанні психологічної безпеки також важливу роль відіграє відсутність авто у дворах. «Особливо важливою ця концепція стає для сімей з дітьми. Батькам важливо, щоб дитина, граючи на дитячому майданчику, не ризикувала вибігти під колеса машини. Така прогулянка буде приносити радість і розслаблення не тільки дитині, але і батькам. В іншому ж випадку, батьки, гуляючи з дитиною постійно знаходяться в напрузі», — пояснює Анна Липська.

До складових безпеки можна також додати безбар’єрність, адже людина з інвалідністю або батьки з коляскою, які вимушено заточені у власній квартирі, не можуть відчувати себе безпечно.

Простір

Простір — ще одна важлива складова психологічного комфорту, адже дарує відчуття свободи. На жаль, в умовах щільної забудови, найчастіше бракує саме простору, вільного місця, порушуються особисті кордони.

«Для нашого комфорту потрібен простір, повітря, щоб «легко дихалося». І це стосується і самих квартир, і розташування будинків у ЖК, — пояснює Альона Мяміна. — Цікавий факт: у 1962 році американські дослідники провели експеримент на щурах, вивчаючи щільність популяції. Замкнені в контейнер гризуни через брак простору відчували постійний стрес, який швидко переріс в агресію і взаємне знищення. Тоді вчені провели паралель між поведінкою гризунів і мешканцями багатоквартирних будинків».

Поняття простору не обмежується лише великою територією й просторими квартирами, важливе правильне зонування функціональних зон. «Простір — це можливість чітко дотримуватися зон своїх психологічних меж і психологічних меж іншого, мати достатній індивідуальний простір всередині комплексу для кожного власника житла: власне місце для парковки, кілька різних ігрових зон для дітей з урахуванням різного віку, окремо відведені місця для заняття спортом, для пасивного відпочинку, для вигулу домашніх тварин, тощо», — коментує аналітично орієнтований психолог Любов Яковец.

Візуальне сприйняття

Ми обираємо очами, чи впадає в око будинок, які емоції викликає, чи доглянута територія. Наше сприйняття комплексу залежить від багатьох чинників: висотність, кольори, зручність розташування будинків, достатня кількість світла та зелені.

«Нам комфортно, коли те, що нас оточує, піддається якійсь систематизації. Наш мозок постійно шукає баланс і симетрію — це те, що нас заспокоює, — пояснює Альона Мяміна. — Особливістю нашого мислення є прагнення сприймати частини як єдине ціле. Навіть якщо якихось частин не вистачає, ми все одно сприймаємо образ цілісно. Наш мозок віддає перевагу простим складовим, знайомим і повторюваним елементам, які дозволяють сформувати цілісну картину. Тому логічно розташовані будівлі сприймаються більш позитивно і природньо, ніж будинки, що стоять несиметрично, під різними кутами відносно один одного. Іншими словами, якщо для того, щоб зорієнтуватися серед будинків ЖК, потрібно напружуватися, витрачати на це час і додаткову увагу, то це ознака дискомфорту. Набагато простіше і приємніше там, де все зрозуміло без особливих зусиль».

Важливу роль відіграє колір та стилістика. Відчуття комфорту дарують природні кольори та матеріали. «Кольорові акценти можуть бути, але саме акценти, а не весь стиль. Яскраві кольори можуть позитивно впливати на психіку людини — наповнювати енергією, надавати сил (жовтий, помаранчевий, червоний), але якщо їх буде занадто багато, а перебування у дворі тривалим, то такі кольори можуть викликати зворотній ефект та почнуть дратувати», — вважає Анна Липська.

Висотність будинків також має значення у сприйнятті комплексу. Хоча міста й зростають все вище й вище, людина комфортніше почувається у більш природних умовах, ближче до поверхні землі.

«Високі будівлі не є природними для нашого несвідомого сприйняття. Існують різні пояснення з цього приводу, але багато психологів сходяться на тому, що жителі висотних будівель частіше почуваються самотніми, оскільки відчувають себе більш відокремлено, як правило, менше спілкуються з сусідами», — коментує Альона Мяміна.

«Висотна забудова і двори-колодязі з будівель вище 10 поверхів  створюють відчуття замкнутості, життя в «клітці» і під замком, відсутність виходу, — додає Анна Липська. — Найбільш комфортно сприймається низька забудова нижче 9 поверхів. Але при щільній забудові люди прагнуть жити на більш високих поверхах, щоб хоча б з вікна бачити горизонт і простір».

В умовах сучасного мегаполісу неможливо цілком відмовитися від висотної забудови, але можна знизити навантаження на психіку доволі простим способом, до якого дедалі частіше вдаються забудовники. «Якщо скомбінувати будівлі різної висоти і обіграти колірними рішеннями, то це дозволить уникнути негативного впливу і врахувати індивідуальні смаки мешканців щодо поверху», — зазначає Катерина Панасюк.

Прагнення до природного середовища також має задовольняти озеленення комплексу, якому не завжди приділяється достатньо уваги. ЖК класу економ іноді взагалі не передбачають бодай якихось зелених куточків, вся площа використовується під проїзди та паркувальні майданчики. Комплекси класу комфорт зазвичай більш зелені, навіть при щільній забудові й неможливості облаштувати повноцінну зелену зону, проєктом передбачаються сквери на стилобатній частині або на експлуатованій покрівлі паркінгу, в ЖК бізнес та еліт-класу можна зустріти цілі сади на даху, і це той фактор, який працює на психологічний комфорт.

«Зелений газон, клумби та дерева допомагають зняти напругу і відновити сили», — пояснює Катерини Панасюк.

Додає психологічного комфорту й природнє світло. «В архітектурі є чіткі рекомендації щодо розташування будинків відносно сторін світу. Важливо, щоб сонце потрапляло в основні приміщення — це елемент профілактики вогкості в квартирі. Але це і важлива складова емоційного фону жителів, оскільки брак природного світла призводить до почуття втоми, апатії, смутку. Тому велику увагу варто приділяти вікнам в квартирах — вони повинні бути досить великими, щоб приміщення залишалися світлими, і повинні освітлюватися сонцем в певний час доби, — коментує Альона Мяміна. — При цьому не для всіх приміщень доцільні великі панорамні вікна. По-перше, вони створюють відчуття, що ми незахищені — скло замість стіни і простір для огляду наш мозок може сприймати як недостатньо безпечний. Для спалень панорамні вікна — це спірне питання, тому що для міцного сну нам потрібна темрява і відчуття безпеки. А панорамні вікна цьому не сприяють».

Ще один важливий нюанс щодо панорамних вікон зазначила Анна Липська, на її думку такі конструкції виконують свою функцію створення відчуття об’єму та розширення простору за умови, якщо вікна в підлогу не впираються в вікна будинку навпроти, бо в такому випадку у людини буде відчуття, що вона живе в акваріумі і вона буде прагнути постійно тримати штори закритими.

Найпоширеніші помилки

Ринок житлової нерухомості активно розвивається, поки йому бракує досвіду й фахівців, а іноді й бажання забудовника зробити якісний проєкт. Property Times попросив психологів скласти перелік найпоширеніших помилок, яких припускаються при створенні сучасних житлових комплексів:

  • Вікна виходять у вікна іншого будинку;
  • Двори заставлені машинами, відсутність комфортних пішохідних зон і зон для відпочинку;
  • Дитячі майданчики, оточені машинами та дорогою;
  • Відсутність зелені і газонів. Часто забудовники економлять і висаджую зовсім маленькі саджанці, таким чином мешканці будуть років 6-10 жити без тіні влітку;
  • Планування з прохідними кімнатами — спадщина радянського періоду. Всі кімнати повинні мати вихід в коридор і бути ізольовані (крім загальної вітальні);
  • Відсутність балконів, лоджій, терас;
  • Ефект «хмарочоса», будинки, що нависають;
  • Відсутність приватності навіть на висотному поверсі в своєму будинку;
  • Будівництво тільки житлових будинків без соціальної інфраструктури, що сприяє наростанню напруженості мікрорайону;
  • Недостатня кількість паркомісць;
  • Відсутність пішохідних зон і зон релаксу, відсутність території для дозвілля різних вікових груп;
  • Не врахування потреб людей з обмеженими потребами.

На практиці

При підготовці матеріалу ми поставили запитання декільком забудовникам та проектантам, чи залучають вони психологів при розробці концепції. Відповідь була одностайною — ні, в цьому немає потреби, лише один забудовник зазначив, що наразі працює з психологом при розробці нового проєкту.

Більшість зазначає, що професійний дизайнер та архітектор має знатися на психології, тому всі ці психологічні нюанси здатен сам врахувати при проєктуванні житлового простору.

«Нині, кожен студент-архітектор окремо вивчає психологію простору, де на прикладах демонструються взірцеві об’єкти і пояснюється, завдяки яким містобудівним, естетичним чи дизайнерським рішенням створюється комфортне середовище для людини. Ця дисципліна сформована на межі наук психології, соціології, урбанізму і дозволяє зважати на найменші деталі сприйняття простору людиною, — пояснює Надія Пастушенко, керівник групи дизайнерів AVG Group. — Тож, окремої консультації психолога грамотний архітектор для створення комфортного середовища не потребує. Адже, саме архітектор і є тим фахівцем, який здатен розробити якісне середовище, враховуючи чималу кількість змінних».

Такої ж думки дотримується й Олександр Попов, CEO, архітектор, співзасновник компанії Archimatika: «Архітектору легше розібратися в психології, ніж психологу в архітектурі. Ми самі стаємо психологами і самі відстежуємо, як люди реагують на той простір, на ту архітектуру, яку ми створюємо. Після реалізації кожного нашого проєкту ми стежимо за відгуками, спілкуємося з людьми, самі проживаємо якісь сюжети в наших просторах. І ми завжди формуємо зріз уточнень, нові побажання для того, щоб в наступних проектах наблизитися до мети».

«Ми завжди в опрацюванні місць загального користування враховуємо колірну гамму обробки, наявність світла в достатньому обсязі в різний час доби, наявність зелених рослин та інших прийомів з декором, для того, щоб людина відчувала себе конфортно з психологічної точки зору, зараз це дуже важливий фактор. Проєктантам завжди ставимо завдання розміщувати таким чином проєкт на генплані, щоб врахувати всі тонкощі на локації, розміщення рози вітрів і максимум природного освітлення протягом дня на наших об'єктах», — зазначають в LEV Development.

Але, на жаль, не всі архітектори намагаються стати психологами, є й такі, для яких на першому місці красива картинка, а не людина. «Багато досить модних та прогресивних архітекторів насправді створюють архітектуру для фотографій. І як фотограф намагається знайти момент, коли людей немає, так і архітектор думає про те, що люди — це неминуче зло, яке постійно вносить шум і заважає. Це в корені неправильний підхід, — наголошує Олександр Попов. — Потрібно створювати таку архітектуру, яка б викликала у людей позитивний відгук. Ми жартома говоримо, що правильна архітектура зменшує земне тяжіння і людина відчувають себе трошки легше. Якщо цей ефект досягнутий, значить, архітектор зробив свою роботу не дарма. А якщо архітектура створена таким чином, що на людину навпаки щось тисне, то, напевно, архітектор витратив кошти замовника даремно».

В світовій практиці ж є приклади залучення психологів до роботи над концепцією майбутніх житлових просторів. «Питання створення комфортної психологічної атмосфери для власників нерухомості в нових житлових комплексах активно і глибоко досліджуються в США, Канаді, країнах Європейського союзу, але поки тільки починають вивчатися українськими будівельними компаніями. Для виконання даної процедури необхідно залучення психологів-консультантів, коучинг агентств, психологічних центрів для надання рекомендацій під кожен об'єкт інфраструктури, що розробляється забудовником, з урахуванням головних психологічних потреб майбутніх мешканців», — зазначає Любов Яковец.

У США в 2014 році була запроваджена нова сертифікація для будівель різного призначення — WELL, що включає в себе компоненти як фізичного, так і психологічного здоров'я людини. Це добровільна сертифікація, яка підвищує інвестиційну привабливість об’єкту, поки вона не настільки поширена у світі, як, наприклад, LEED та BREEAM, але з кожним роком кількість WELL-об’єктів зростає, навіть з урахуванням того, що сертифікацію потрібно проходити кожні три роки. Станом на 2020 рік WELL-сертифікацію пройшли більше ніж 400 проєктів у 67 країнах світу, і 5 507 будівель знаходилися в процесі сертифікації WELL.


Читать другие статьи

24.08.2018
В начале августа «Агенти змін» и компания ARCHIMATIKA провели мероприятие «Доказательное проектирование», одной из тем которого стал вопрос развития городов на ...
подробнее
18.09.2017
Реновация промышленных или припортовых зон – это создание совершенно новой среды, иной «ткани города». Насколько подобная «сверхзадача» выполнима и актуальна в ...
подробнее
07.08.2017
Директор Института проектирования «Комфортбуд» Андрей Вишневский рассказал о ситуации в сфере градостроения в Украине, о перспективах промышленного строительств...
подробнее
13.07.2017
Правила на рынке недвижимости меняются: сегодня выигрывает тот, кто продает не просто квадратные метры, а качество жизни
подробнее