Яке майбутнє у хмарочосів?
Майже століття тому світ познайомився з новою архітектурною типологією, яка змінила всю будівельну індустрію. Починаючи з Будинку домашнього страхування у 1885 році, закінчуючи Емпайр-Стейт-Білдінг та Крайслер Білдінг на Манхеттені, хмарочоси стали символом влади та фінансового достатку. Незабаром їх почали будувати майже в кожному місті світу за найсучаснішими проєктами, які суперечать інженерним нормам. Постає питання, яка доля чекає на ці розкритиковані, але надзвичайно популярні будівлі, зважаючи на ті зміни, які відбуваються в архітектурній практиці?
Більш ніж половина світового населення, яке складає 7,8 мільярда людей, проживає у містах і міських районах. І очікується, що протягом наступних 20-25 років до них приєднається ще 2,5 мільярда. Багатоповерхівки, особливо житлові, виявилися зручними для густонаселених міст, де вільних ділянок зазвичай обмаль. У таких районах, як Сохо, де наземний рівень дуже перевантажений пішоходами та безперервним рухом транспортних засобів, будівництво малоповерхових комерційних і житлових будинків є шкідливим для фізичного та психічного добробуту мешканців. Адже вважається, що перебування понад 7-8 годин на день на фоні постійних візуальних подразників, безперервних звукових сигналів та хаотичних рухів впливає на самопочуття людини.
Щоб якнайкраще використати площу, архітектори почали обирати будівлі змішаного призначення, об’єднуючи комерційні приміщення та громадські простори в житлових будинках, пропонуючи мешканцям комплексний підхід. Будівлі з відкритими терасами, – особливість архітектури, яка активно популяризується в сучасних проєктах. Таке зонування пропонує мешканцям приватну територію на висоті, подалі від міської метушні. Навіть з точки зору візуальної естетики, архітектори більше не обмежуються дизайном скляних будинків з високою відбиваючою властивістю. Сьогодні вони проєктують ландшафти, внутрішні дворики, використовуючи матеріали місцевого виробництва та вітроізоляційні рішення для всесезонних балконів, побудованих на висотних рівнях.
Попри очевидні переваги хмарочосів з точки зору розв'язанням міських проблем, багато мешканців, забудовників та урядовців, схоже, виступають проти цих гігантів. За даними NYC Audubon, від 90 до 230 тис. нічних мігруючих птахів щороку гинуть у Нью-Йорку, врізаючись у скляні хмарочоси та падаючи заживо на тротуари. Це пов’язано з тим, що штормова погода та штучне нічне освітлення в містах дезорієнтують птахів і направляють їх у бік будівель. Крім того, New York Times оголосила, що мешканці будівлі 432 на Парк-Авеню в Нью-Йорку, однієї з найдорожчих ділянок у світі, подають до суду на розробників проєкту, вимагаючи відшкодування збитків у розмірі 125 мільйонів доларів. Причиною тому є, за їхніми словами, «кілька повеней, несправність ліфтів, нестерпний шум, викликаний через розхитування будівель та електричний вибух у червні — другий за три роки — який залишив мешканців без електрики».
Читайте також: Чи потрібні Україні хмарочоси?
Зміни щодо майбутнього хмарочосів почали формуватися у всьому світі. Нова Архітектура Лондона (NLA) опублікувала результати щорічного огляду висотних будівель у 2021 році. Одним із ключових висновків звіту є те, що у 2020 році було розпочато будівництво лише 24 висотних будинків у порівнянні з 44 за попередній рік. Уряд Великобританії також нещодавно оголосив, що не схвалює будівництво вежі Тюльпан, компанії Foster+Partners через вуглецевий слід та можливий негативний вплив на навколишню архітектурну спадщину. 305-метрова вежа була б найвищою будівлею у фінансовому районі Лондона, але «додасть мало суспільної користі місту і може негативно вплинути на горизонт Лондона», як пояснив мер Лондона у 2019 році.
© DBOX
Китай, батьківщина найвищих веж у світі, вирішив обмежити будівництво супер хмарочосів задля зниження споживання енергії в країні. Уряд назвав ці споруди «проєктами марнославства», пояснюючи, що в містах з низькою щільністю масивні хмарочоси є непрактичними, і їх варто замінити іншими архітектурними типами, які краще доповнять міську композицію. Нові будівельні правила країни передбачають, що хмарочоси висотою понад 150 метрів (490 футів) будуть суворо заборонені, а з висотою понад 250 метрів (820 футів) будуть заборонені для районів з населенням менше ніж 3 мільйонів. У містах з населенням понад 3 мільйони людей, уряд вирішив обмежити споруди висотою понад 250 метрів.
У густонаселених містах, де бракує вільних ділянок для будівництва малоповерхових будівель, є обмеження лише щодо висоти споруди. Попри це, пропонуються численні рішення для вивчення різних можливих варіантів, проте більш екологічно та соціально орієнтованих.
З огляду на сучасну екологічну свідомість, та все ж потребу у високих будівлях, чи можуть дерев’яні конструкції стати майбутнім висотних веж? За останні кілька років у будівельній галузі відбувся перехід від сталі та бетону до дерев’яних конструкцій, які змінили світ хмарочосів і висотних будівель. У 2017 році уряд Канади оприлюднив програму «Зелене будівництво з дерева» (GCWood), яка пропонує фінансування інноваційних проєктів і систем з деревини. Дотримуючись того ж підходу, Рада Міжнародного Кодексу затвердила 14 змін до Міжнародного будівельного кодексу, щоб збільшити дозволену висоту дерев’яного будівництва до 80 метрів (270 футів).
Реагуючи на глобальні проблеми навколишнього середовища, Skidmore, Owings & Merrill (SOM) на Конференції ООН зі зміни клімату 2021 року в Глазго запропонували програму «Міська Секвоя», — екологічну архітектурну концепцію (COP26). Такий дизайн передбачає «ліси будівель», які ізолюють вуглець і продукують біоматеріали для створення нового екологічного міського середовища. Проєкт є розв'язанням загальної проблеми та спробою трансформувати будівельний сектор, оскільки він генерує майже 40% загальних світових викидів вуглецю.
Асоціація Карло Раті (CRA) також нещодавно представила Jian Mu Tower у Шеньчжені, Китай, — 218-метровий «фермерський хмарочос», являє собою гігантську вертикальну гідропонну рослинну ферму, яка може прогодувати до 40 000 людей на рік. Попри те, що 51-поверхова вежа займає останню вільну ділянку в центральному діловому районі Шеньчжень, вона виправдовує своє існування, адже дозволяє жителям вирощувати та споживати свіжі овочі та фрукти, і приносить їм приблизно 270 000 кілограмів їжі на рік.
Courtesy of CRA - Carlo Ratti Associati
Станом на 2021 рік комерційні будівлі по всьому світу заповнилися порожніми коридорами та офісними столами, а хмарочоси перетворилися на гігантських скляних велетнів. Це, разом з численними іншими екологічними та економічними причинами, підштовхнуло архітекторів до пошуку інноваційних способів найкращого використання висотної архітектури.
Автор: Dima Stouhi
Джерело: Аrchdaily
Переклад: Ірина Реміш