Страхування комерційної нерухомості від воєнних ризиків

Андрій Семченко,

директор з корпоративного бізнесу ІНГО

Останнім часом для комерційної нерухомості все більшої актуальності набирають воєнні ризики, яким важко зарадити в умовах війни, що вже точиться. Що робити з такими ризиками? Як їх уникнути чи запобігти? Чи прийняти?

Якщо виробничі потужності теоретично можна перенести за територію України, то власники комерційної нерухомості мусять прийняти ризики і продовжити працювати настільки, наскільки це можливо та безпечно для персоналу. Але існує ще один варіант – передати ризики спеціалістам, тобто застрахувати.

Як це працює?

Традиційно страховики убезпечують підприємства, застосовуючи універсальне покриття «від усіх ризиків». Це означає, що договір страхування спрацює, якщо збитки настануть з будь-яких причин, окрім тих, що прямо вказані як виключення. Зазвичай таким виключенням є воєнні ризики. Для них існує особливе покриття, покликане захистити від ризиків, пов'язаних зі збройними конфліктами. Це так зване PVI або страхування ризиків війни, тероризму та громадських заворушень.

Після початку гібридної війни у 2014 році українські підприємці мали можливість отримати таке покриття від західних перестраховиків. Під наше законодавство його адаптували вже українські страхові компанії і вони ж фізично випускали договори страхування. Але після повномасштабного вторгнення західні перестраховики відмовилися працювати в Україні за міжнародними програмами страхування. Для них приймати воєнні ризики стало практично неможливо, адже факт війни вже відбувся. Українським страховикам працювати з PVI самотужки складно – не вистачає власного капіталу.

Тривалий час в Україні знайти повноцінні страхові рішення було просто нереально. Україна вже зазнала збитків понад 2 трлн грн і наразі має найвищий рівень ризику відповідно до Political Risk Maps багатьох експертів. Проте потреба у захисті бізнесу від війни залишається надзвичайно актуальною, тому українські страховики стали об'єднуватися. За допомогою співстрахування та перестрахування вони намагаються працювати з воєнними ризиками та поступово збільшують ліміти страхового покриття. Нині в цьому напрямку спільно діють 5-6 українських страховиків, наша компанія в тому числі.

Як формується вартість страхування від воєнних ризиків

В першу чергу при аналізі ризику звертають увагу на місце розташування об'єкта та його віддаленість від об'єктів критичної та військової інфраструктури. Також вивчають карти вже існуючих руйнувань, що сталися через повітряні обстріли, враховують площі об'єктів та скляних поверхонь, що потрібно страхувати, а також кількість вже застрахованих саме у цьому районі. Задача страховика — уникнути кумуляції, щоб в результаті одного інциденту не одержати непрогнозований великий збиток. Якщо помічають, що формується певна кумуляція об'єктів, то враховують суму лімітів за цими об'єктами. Це дозволяє передбачити максимально можливий збиток в результаті одного інциденту та зрозуміти скільки полісів буде задіяно одночасно.

В результаті розрахунків виводять середні тарифи по воєнним ризикам на рівні 1,1−1,5% для більш спокійних регіонів і 1,6−2,5% для інших. Але треба розуміти, що ситуація змінюється, аналіз ризиків відбувається постійно. Отже тарифна політика може змінюватися відповідно. Помірковані страховики дуже обачно формують свою андерайтингову політику (оцінку ризиків та формування умов страхування) та діють відповідно до вимог НБУ стосовно резервування, ліквідності задля виконання прийнятих на себе зобов’язань.

Важливо одразу на старті зробити коректне моделювання частоти настання страхових випадків, середнього збитку, розрахувати об'єм продажів в кількості договорів та грошах. Наша задача — зібрати достатньо фінансових ресурсів аби бути готовими покрити збитки власникам застрахованих об'єктів у разі, якщо ситуація розвиватиметься за сценарієм гіршим, ніж базовий.

Хто може бути застрахованим?

Не всі підприємства можуть бути застраховані. В першу чергу через своє розташування з огляду відстані до лінії фронту чи сусідство інших об'єктів, які суттєво збільшують ймовірність повітряної атаки. Наприклад, ТЕЦ, ГЕС, АЕС, порти, аеропорти, нафтопереробні заводи, військові частини. Відмовити у страхуванні можуть й через характер виробничих процесів підприємства. Наприклад, якщо це підприємства з виготовлення зброї, військової техніки, великі промислові заводи в областях, близьких до окупованих територій тощо. Якщо страхується, до прикладу, кілька магазинів в одному ТРЦ, то умовно після 4-х застрахованих п’ятому вже відмовлять у страхуванні.

Будь-який бізнес має свої особливості, тому, як правило, ми укладаємо не базовий договір страхування, а формуємо пропозицію щодо покриття з врахуванням всіх нюансів, які помічаємо в процесі огляду.

Як приклад можна розглянути страхування підприємства, основним видом діяльності якого є здача в оренду складських приміщень. В стандартних умовах це виключення з покриття. Але страховик може адаптувати договір саме під цю особливість, і вона не стане підставою для відмови у відшкодуванні збитків. Також традиційним договором не покривається майно, що знаходиться в процесі будівництва. Але якщо перша черга вже введена в експлуатацію, а друга ще перебуває у процесі будівництва, то в ІНГО готові адаптувати шаблон і покрити воєнні ризики для майна, що будується.

Ми створюємо спеціалізований страховий захист, який враховує всі нюанси конкретного бізнесу. Так сталося і у випадку Alterra Group – компанії, що спеціалізується на девелопменті та управлінні комерційною нерухомістю «під ключ». Вона має проєкти у Києві та Львові. Детальніше про це за посиланням. 

Проте навіть такі обмеження є суттєвим досягненням для українських страховиків у їх намаганні надати бізнесу покриття від воєнних ризиків. У 2022 році та навіть у першій половині 2023 року будь-який захист бізнесу від війни здавався неможливим. Наразі страховики продовжують шукати рішення для його покращення, формують страхову статистику та напрацьовують досвід, що в майбутньому дозволить повернути в Україну західний капітал перестрахових компаній.