Жовтий і червоний рівні повітряної загрози: що змінюється для бізнесу та власників нерухомості

Анжеліка Лівіцька,

партнерка та співкерівниця практики Будівництва та нерухомості ARZINGER

Дмитро Ладиняк,

молодший юрист ARZINGER

Нові вимоги до укриттів, безпечних просторів та оповіщення працівників: що потрібно врахувати роботодавцям, орендарям і власникам комерційних приміщень до 4 грудня 2026 року

Повітряна тривога не завжди означає однаковий рівень загрози, однак для бізнесу кожен такий сигнал пов'язаний із необхідністю забезпечити безпеку працівників і відвідувачів. У вересні 2026 року Кабінет Міністрів України запровадив нові правила роботи підприємств під час повітряної тривоги, розмежувавши червоний і жовтий рівні загрози та визначивши вимоги до організації захисту людей.

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092, яка набрала чинності того самого дня, передбачає окремі умови роботи суб'єктів господарювання під час жовтого рівня загрози, пов'язаного з атакою безпілотників. Для частини бізнесу встановлено перехідний період тривалістю три місяці — до 4 грудня 2026 року.

Це означає, що підприємствам варто не лише перевірити наявність укриття, а й оцінити, чи відповідає організація роботи новим вимогам, як здійснюється оповіщення людей і хто відповідає за безпеку в орендованих приміщеннях.

Укриття не обов'язково має бути окремою спорудою

Одна з ключових практичних змін для бізнесу — можливість використовувати різні способи колективного захисту. Залежно від застосовних вимог підприємство має бути забезпечене захисною спорудою, тимчасовим або постійним укриттям, спорудою подвійного призначення або безпечним простором у складі наявної будівлі.

Останній варіант може бути особливо актуальним для малого та середнього бізнесу, який орендує офіси, магазини чи інші комерційні приміщення й не має можливості побудувати окрему захисну споруду.

Безпечний простір — це найбільш захищена зона в приміщенні, будівлі чи споруді, облаштована в межах наявних об'ємно-планувальних рішень таким чином, щоб забезпечити захист людей від вибухової хвилі. Водночас не будь-яке приміщення без вікон або внутрішній коридор автоматично відповідає цьому визначенню: його придатність необхідно оцінювати з урахуванням установлених вимог.

Під час вибору способу захисту важливо враховувати також положення будівельних норм. Зокрема, пункт 5.5 ДБН В.2.2-5:2023 передбачає нормативні показники пішохідної доступності захисних споруд і споруд подвійного призначення. Для багатоповерхової, підвищеної та висотної забудови такий радіус становить 300 метрів, а для середньоповерхової та малоповерхової — 500 метрів. Для окремих категорій суб'єктів цивільного захисту передбачені спеціальні вимоги.

Тому бізнесу недостатньо просто знайти найближче укриття на карті. Потрібно перевірити, чи відповідає обране рішення вимогам, які застосовуються до конкретного об'єкта, з урахуванням його місця розташування, характеристик забудови та інших нормативних критеріїв.

До 4 грудня 2026 року — час адаптуватися до нових правил

Постанова № 1092 передбачає перехідний механізм для підприємств, які не мають тимчасового або постійного укриття. За погодженням із трудовим колективом вони можуть продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози до облаштування укриття, але не довше ніж три місяці з дати набрання постановою чинності.

Гранична дата такого перехідного періоду — 4 грудня 2026 року.

Для підприємств, які вже мають передбачені законодавством засоби захисту, зокрема захисну споруду, укриття, споруду подвійного призначення або належно облаштований безпечний простір, передбачена можливість продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози у звичайному режимі.

Для роботодавців це насамперед питання планування. До завершення перехідного періоду необхідно визначити, який варіант захисту підходить для конкретного об'єкта, оцінити обсяг необхідних робіт, узгодити їх із власником приміщення та перевірити, чи реально завершити підготовку вчасно.

Важливо також врахувати, що погодження з трудовим колективом не замінює інших вимог законодавства щодо безпеки праці та цивільного захисту.

Оповіщення працівників і відвідувачів: не лише формальність

Наявність укриття або безпечного простору — лише частина необхідних заходів. Підприємство також має організувати оповіщення про загрозу чи виникнення надзвичайної ситуації, визначити порядок дій персоналу та забезпечити інформування відвідувачів.

Постанова № 1092 передбачає розміщення на входах, зовнішніх стінах або огорожах відповідних інформаційних табличок розміром 100×60 см. Залежно від ситуації вони мають містити один із написів: «Об'єкт забезпечений укриттям», «Об'єкт забезпечений безпечним простором» або «Об'єкт не забезпечений укриттям».

Водночас виконання вимог не обмежується встановленням табличок. Стаття 30 Кодексу цивільного захисту України та постанова Кабінету Міністрів України № 733 від 27 вересня 2017 року передбачають вимоги до технічних засобів оповіщення та інформування, а для визначених законодавством об'єктів — до організації відповідних систем оповіщення.

На практиці підприємствам варто перевірити, чи чують сигнал тривоги в усіх робочих зонах, чи працює обладнання, чи можуть працівники та відвідувачі оперативно отримати інформацію про подальші дії та де розташоване найближче укриття.

Окрему увагу слід приділити відповідальним особам: алгоритм реагування має бути зрозумілим не лише керівництву, а й тим, хто безпосередньо організовує переміщення людей у разі загрози.

Хто відповідає за безпеку в орендованому офісі

Для компаній, які працюють в орендованих офісах, торговельних приміщеннях або бізнес-центрах, нові вимоги актуалізують питання розподілу обов'язків між орендарем та орендодавцем.

За Кодексом цивільного захисту України суб'єкт господарювання має забезпечувати колективний захист своїх працівників, а на об'єктах і в місцях масового перебування людей — також відвідувачів. Закон України «Про охорону праці» покладає на роботодавця обов'язок забезпечувати належні умови праці та виконання відповідних вимог безпеки.

Водночас частина необхідних заходів може залежати від власника будівлі: облаштування спільного укриття, доступ до нього, утримання загальних зон, встановлення обладнання або організація оповіщення в будівлі.

Саме тому сторонам варто перевірити умови договору оренди та за потреби додатково погодити:

• хто облаштовує й утримує укриття або безпечний простір;
• як забезпечується цілодобовий або оперативний доступ до нього, якщо це необхідно;
• хто відповідає за системи оповіщення та їхню справність;
• хто організовує доступ до спільних зон і переміщення людей;
• як розподіляються витрати на облаштування, технічне обслуговування та необхідні роботи.

При цьому договірний розподіл обов'язків не скасовує законодавчих вимог, які застосовуються до кожної зі сторін. Зокрема, положення Кодексу цивільного захисту щодо охорони праці та пожежної безпеки потрібно враховувати окремо, зважаючи на фактичні функції орендаря й орендодавця.

Для власників комерційної нерухомості це також питання експлуатаційної готовності будівлі та її привабливості для орендарів. Чітко визначені процедури доступу до укриття, справні системи оповіщення та зрозумілий розподіл відповідальності допомагають зменшити організаційні ризики.

Окремі правила для закладів охорони здоров'я

Для закладів охорони здоров'я діють додаткові вимоги, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2026 року № 1158.

Під час жовтого рівня загрози медичні заклади можуть продовжувати роботу у звичайних приміщеннях, однак керівник має організувати доступ працівників, пацієнтів, донорів і відвідувачів до укриття. Якщо укриття відсутнє, необхідно визначити приміщення з найменшим ризиком ураження та повідомляти про місцезнаходження найближчого укриття.

Як і для інших суб'єктів господарювання, можливість працювати без тимчасового або постійного укриття за погодженням із трудовим колективом обмежена перехідним періодом до 4 грудня 2026 року.

Крім того, керівник закладу має затвердити алгоритм дій працівників для різних рівнів загрози, визначити місця укриття та найбільш захищені приміщення, встановити, які медичні процеси неможливо зупинити в розумний строк, і призначити відповідальних за переміщення людей, які потребують допомоги.

Особливого захисту потребують операційні, відділення інтенсивної терапії, приміщення гемодіалізу, пологові зали, приймальні відділення та інші приміщення, у яких перебувають пацієнти, яких неможливо оперативно перемістити.

Для медичних закладів це означає необхідність поєднати вимоги цивільного захисту з безперервністю надання медичної допомоги. Формальний алгоритм не буде достатнім, якщо він не враховує реальні можливості переміщення пацієнтів і специфіку роботи обладнання.

Які наслідки передбачені за порушення

Відповідальність залежить від характеру порушення та обставин конкретної ситуації. Сам факт відсутності власного укриття не означає автоматичного притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 175-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Водночас законодавство передбачає штрафи за окремі порушення вимог щодо доступу до об'єктів фонду захисних споруд, їх утримання та експлуатації. Зокрема, розміри штрафів становлять:

• від 1 700 до 3 400 грн — за незабезпечення безперешкодного доступу до захисних споруд у передбачених законом випадках;
• від 2 550 до 5 100 грн — за порушення умов утримання чи експлуатації, що призвело до неготовності об'єкта;
• від 5 100 до 8 500 грн — за повторне протягом року відповідне правопорушення, якщо виконані умови застосування підвищеної санкції.

Окремо можуть виникати ризики для посадових осіб. Якщо порушення вимог охорони праці спричинило шкоду здоров'ю або загибель людей, за наявності всіх передбачених законом ознак може наставати кримінальна відповідальність за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Крім того, порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю чи здоров'ю людей, можуть стати підставою для звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій до суду щодо зупинення роботи підприємства або експлуатації об'єкта у випадках, передбачених Кодексом цивільного захисту України.

Отже, юридичні ризики не обмежуються штрафами. Для бізнесу суттєвими можуть бути також вимушене припинення діяльності, витрати на термінове облаштування приміщень і необхідність перегляду організації роботи.

Що бізнесу варто зробити до грудня

До завершення перехідного періоду роботодавцям, орендарям і власникам комерційної нерухомості доцільно провести практичну перевірку готовності об'єкта до роботи під час жовтого рівня загрози.

Насамперед потрібно визначити, який спосіб захисту застосовується на конкретному об'єкті, перевірити його відповідність законодавчим вимогам і доступність для всіх людей, які перебувають у приміщенні. Якщо необхідні роботи залежать від орендодавця, питання варто винести на обговорення завчасно, не відкладаючи його до завершення перехідного періоду.

Не менш важливо перевірити системи оповіщення, розмістити передбачені інформаційні таблички, затвердити порядок дій персоналу та визначити відповідальних осіб. Для підприємств із відвідувачами, клієнтами або значною кількістю працівників алгоритм має враховувати не лише доступ до укриття, а й організоване переміщення людей.

Головний практичний висновок: до 4 грудня 2026 року бізнесу потрібно не просто обрати укриття, а організувати систему захисту, яка відповідає вимогам законодавства та може реально працювати під час загрози. Завчасна підготовка допоможе уникнути поспішних витрат, невизначеності у відносинах з орендодавцями й ризику вимушеного припинення діяльності.