Про укриття, або чому система захисту цивільного населення досі відсутня

Сергій Распутний,

СЕО Каспіан Сервіс УА

Починаючи писати цю статтю, я думав писати про укриття та безпеку, але ще не написавши жодного слова, зрозумів — все, що відбувається з укриттями, відсутністю системи безпеки, провалами в законодавстві — це не про укриття, а про досвід і професіоналізм з одного боку, і популізм та дилетантство з іншого. 

Про досвід і професіоналізм

Уже понад 2 років я і спільнота професіоналів усіма можливими засобами намагаємось донести до керівництва галузі й держави небезпечність ситуації, коли відповідно до ДБН В.2.2-5.2023 «Захисні споруди цивільного захисту» відбувається концентрація людей в незахищених приміщеннях, а відповідно до Закону України №2486-ІХ від 29.07.2022 інформація про укриття включно з GPS координатами викладається у відкритий доступ. Ми почали про це говорити після підписання Закону у 2022 році й стали бити на сполох після публікації ДБН.

«Ці Норми не містять розрахункових випадків прямого влучання боєприпасів із вибухом на поверхні чи у безпосередній близькості до стін (покриття) захисних споруд (крім прямого влучання уламків), а також впливу фугасних, направлених вибухів, впливу кумулятивних зарядів, боєприпасів із відкладеним підземним вибухом», — це цитата з ДБН В.2.2-5.2023, що міститься на самому початку у вступній частині, такий собі дисклеймер на випадок влучання, з тим, щоб зняти відповідальність. Мовляв, захищати від ураження прямим влучанням — це дуже серйозна споруда й дуже дорого. Але при цьому постає риторичне питання: для чого ж тоді концентрувати людей, наражаючи їх на небезпеку?

Цитата Закону України 2486-ІХ: «внесення до Єдиного державного реєстру адрес геопросторових даних про вулиці, площі, майдани, шосе, проспекти, бульвари, інші об’єкти вулично-дорожньої мережі та пойменовані об’єкти і електронних документів, електронних копій паперових документів про утворення та/або найменування таких об’єктів»

Простий висновок, починаючи з Маріупольського драмтеатру: де тільки існує концентрація людей військових чи цивільних, дітей чи дорослих, чоловіків чи вагітних жінок, російські нелюди атакують, якщо можуть дотягтися. Про це свідчать і Драмтеатр з надписом ДІТИ у Маріуполі, і ТРЦ Ретровіль у Києві, і поминки в селі Гроза на Харківщині, і атака на шикування 128 гірсько-штурмової бригади, і, нарешті, ракетна атака на найбільший дитячий госпіталь у Києві Охматдит.

Ще один важливий чинник, який ігнорується цими двома документами — це час евакуації. Як свідчить наш же трагічний досвід, час підльоту Кинджалів до Києва 3 хвилини, до міст на заході країни близько 5 хвилин; Харків, Суми, Одеса чують вибухи швидше, ніж лунає сирена тривоги. До тих укриттів, які плануються за новими ДБН і законодавством, ніхто не встигне добігти. Цитуючи пані Тетяну Жидкову з її доповіді на Lviv Urban Forum, щоб добігти до укриттів, бути чемпіоном світу з бігу на 100 метрів недостатньо.

Тепер трохи про популізм і дилетантство

Війну ми зустріли з ДБН В.2.2-5:1997, який був простим перекладом радянського ВСН, з відповідною термінологією на кшталт «електро-ручна вентиляція». Тут важливим є момент, що в Радянському союзі ВСН (Ведомственные Строительные Нормы), був документом для службового використання, тоді як ДБН — це публічний документ відкритого доступу. Свого часу цивільна оборона була структурним підрозділом Міністерства Оборони, і цьому є серйозне підґрунтя. Оборона, навіть якщо вона цивільна, не перестає бути обороною і повинна бути одною зі складових системи для ефективного застосування і скоординованого використання. Хронологія нормативної бази була такаою. СН 405-70, перший нормативний документ на цю тематику, був розроблений у 1970 році. Його наступником став СніП ІІ-11-77, який оновили у 1985 році, за яким я вчив захисні споруди під час викладання Тактики у військовому училищі. Далі був переклад українською цього СніПа і видання ДБН В.2.2-5:1997. Ну, і нарешті адаптація цього нормативного документу у 2023 році. Застаріла термінологія про «електро-ручну вентиляцію» прибралась, але вся філософія часів Холодної війни лишилась без змін. Тобто ми й досі пробуємо захищатись від балістичних ракет, що планувались випускатись зі Сполучених Штатів через океан по Рядянському Союзу. Швидко розробили недолугий норматив, швидко відзвітувались і ...заспокоїлись.

Короткі підсумки активності за 2 роки і нашого сьогодення

На одній з 5 конференцій, яку ми з Національною Спілкою Архітекторів України та іншими громадськими організаціями провели, дехто з присутніх архітекторів розповів, що він провів дослідження за допомогою GPT, і виявилось, що укриттями, на відміну від 2022 року, користується лише 18% людей. З одного боку, це тривожна цифра, а з другого — це свідчить, що здоровий глузд перемагає запевнення відповідальних міністерств стосовно укриттів.

Про ситуацію написано у всі відповідальні міністерства. Після отримання відповідей, що з укриттями і безпекою в державі все гаразд, було підготовлено та направлено колективне звернення до Прем’єр-міністра України. До речі воно теж закінчилось «відптскою».

Зараз ми зосередились на тому, щоб детально донести небезпеку ситуації і що ж робити, провели перший модуль курсу лекцій для фахівців «Попереджений значить озброєний» з українськими та ізраїльськими експертами.

Завершення

Ситуація вкрай небезпечна і з іншої точки зору. З кожним днем все більше й більше фахівців проєктувальників, будівельників і замовників проєктують та будують укриття за горезвісним ДБН. Попри те, що більшість розуміє хибність цього шляху, неможливо нічого вдіяти. Таким чином формується колективна провина, що змушує мовчати людей замість того, щоб бити на сполох.

Напевно, виправдання цьому будемо змушені шукати у відомій цитаті польського філософа та сатирика Станіслава Єжи Лема: «Напевно в лайні щось-таки є, мільйони мух не можуть помилятись».