Термомодернізація пам’ятки архітектури на прикладі Чернівецької гімназії

27.11.2023  |  Спецпроєкти

Автор: Ірина Настич

В Чернівцях завершується реалізація проєкту «Підвищення енергоефективності громадських будівель міста Чернівці», який було профінансовано коштом позики від НЕФКО 4,4 млн євро, місцевого внеску від міста 2,6 млн євро та грантового фінансування від фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р) 3,8 млн євро. Станом на листопад 2023 року в рамках проєкту проведено капітальний ремонт 16 шкіл, 15 дитячих садків та 2 закладів охорони здоров’я, у наступному році закінчать модернізацію ще одного закладу. Серед термомодернізованих будівель кілька об’єктів, які є пам’ятками архітектури місцевого значення.

Property Times на прикладі Чернівецької гімназії №3 розповідає, як відбувалося втілення енергоощадних заходів на пам’ятках архітектури, з якими труднощами довелося зіткнутися та яких результатів врешті досягли.

Загальні цифри 

Реалізацію проєкту з підвищення енергоефективності громадських будівель в Чернівцях було розпочато 2018 року, і майже всі об’єкти було завершено до повномасштабного вторгнення. 

«Весь обсяг робіт по Проєкту був поділений на 30 лотів, закупівля по яких відбувалась послідовно, тому початок робіт по першому з контрактів відбувся у березні 2018 року, а зараз відбувається закупівля останнього лоту, що увійшов до складу Проєкту завдяки залученню додаткового грантового фінансування від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P). Відповідальність за розробку проєктної документації та отримання дозволів на початок будівельних робіт взяло на себе місто, для чого була залучена низка профільних організацій», — розповідає Андрій Каташов, технічний радник НЕФКО.

За час виконання Проєкту структура та обсяги фінансування дещо змінювались від початкових планів, на сьогодні вона є такою:

  • кредит НЕФКО — 4,41 млн євро;
  • грант фонду Е5Р — 3,80 млн євро;
  • співфінансування міста — 2,57 млн євро.

Технічна підтримка проєкту виконувалась завдяки фінансуванню Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) та Шведської агенції з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) та склала більш ніж 200 тис. євро.

Початковий фінансовий план був інший, та виглядав наступним чином:

  • кредит НЕФКО — 5 млн євро;
  • грант фонду Е5Р — 3 млн євро;
  • співфінансування міста — 1 млн євро.

Як пояснив Андрій Каташов, кредитна частина фінансування була зменшена через початок війни, тож остаточна сума кредиту лишилась такою, що була фактично надана місту до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Грантова ж частина, навпаки, була збільшена після прийняття відповідного рішення фондом Е5Р. «Збільшення фінансування з боку міста має низку причин, серед яких є здорожчання матеріалів та робіт, змін у складі заходів, а також оперативної підтримки виконання робіт на початку війни», — додає Андрій Каташов.

Як долалися виклики при роботі з пам’яткою архітектури

Гімназія №3 (колишня школа №26) складається з двох корпусів. Перший корпус було побудовано у 1935 р. спеціально для навчального закладу, тут у 1936 р. було відкрито дівочий ліцей №2. Другий триповерховий корпус був добудований у 1961 році. З 1987 року будинок гімназії віднесено до пам’яток архітектури місцевого значення.


Фото: Оксана Гришина

На момент старту програми з термомодернізації гімназія гостро потребувала ремонту та енергоощадних заходів, як зазначила директорка гімназії Оксана Попадюк, в приміщенні важко було підтримувати комфортну температуру, через старі дерев’яні вікна були величезні тепловтрати, теплоносій розподілявся нерівномірно й на різних поверхах температура в приміщеннях значно відрізнялася. Оскільки статус пам’ятки архітектури забороняє змінювати зовнішній вигляд будівлі, тому заміна вікон потребувала системного підходу та відповідних узгоджень. Також необхідно було замінювати  застарілу систему опалення, внутрішні інженерні мережі, освітлення тощо, тому місто визначило цей об’єкт як один з пріоритетних для участі в програмі термомодернізації.

Як пояснює Андрій Каташов, формування списку об’єктів, що мали увійти до проєкту, виконувалось з урахуванням багатьох факторів: «Місто визначало пріоритетність з точки зору загального стану будівель, навантаження на заклад та стратегічних напрямків розвитку міста. За рахунок технічної підтримки Шведської агенції з питань міжнародної співпраці та розвитку SIDA на початку проєкту були залучені фахівці з енергозбереження, що зробили комплексну оцінку поточного стану та потенціалу енергозбереження більшості закладів. На додаток, вже технічні фахівці консультанта з підтримки Групи реалізації проєкту (ГРП), компанії Norsk Energy, визначали перелік необхідних заходів щодо кожного з об’єктів. Таким чином був сформований остаточний перелік закладів, до якого увійшли об’єкти, що потребували реконструкції найбільше. В цей список також потрапила і Гімназія №3». 


Фото: Оксана Гришина

Робота над тими об’єктами, які є пам’ятками архітектури вимагає особливих підходів, адже  є певні обмеження. Головним фактором для подібних будівель є неможливість утеплення фасадів будинку, адже цей захід є одним із основних, завдяки якому можна досягти значних показників енергоефективності. Також є певні вимоги до будівельних матеріалів, і насамперед перед початком робіт треба отримати відповідні дозволи.

«Втілення енергоощадних заходів в закладах історичної спадщини – це дійсно складне завдання на всіх етапах. Процедура отримання дозволу на початок будівництва для об’єктів культурної спадщини є непростою, адже до неї залучені навіть міністерства з різних галузей. Це питання обов’язково потрібно брати до уваги під час планування робіт, адже це дійсно може забрати час, — ділиться досвідом Андрій Каташов. —  Нам вдалося налагодити контакт з профільним міністерством для консультацій, до яких були залучені фахівці міста, проєктувальника, підрядника та НЕФКО, завдяки чому були вирішені деякі принципові питання для успішної реалізації проєкту.

Через значну кількість обмежень щодо можливих будівельних робіт в цих закладах досить важко знайти шляхи для ефективних енергоощадних рішень. Але можна із впевненістю сказати, що ми максимально ефективно використали заплановані кошти, зумівши зберегти та покращити архітектурний вигляд будівель і водночас знизити планові показники використання енергоресурсів в середньому на 30%. З огляду на наш досвід робіт з подібними будівлями, це є досить значний результат! Фактичні показники витрат енергоносіїв по таких будівлях ми плануємо отримати навесні 2024 року після завершення опалювального сезону, після чого буде можливість їх порівняти із запланованими. Однією з особливостей проєктів НЕФКО є моніторинг результатів протягом щонайменше 5 років після завершення робіт, тож ми використовуємо цей досвід для вдосконалення майбутніх проєктів».

До та після
До та після
До та після
До та після
До та після
До та після

Фото: НЕФКО

Вже в процесі роботи над цим проєктом проводилися незначні коригування. Як пояснює, Андрій Каташов, зміни проєктних рішень відбулися через невідповідність запроєктованих рішень фактичному стану конструктивних елементів будівлі та через неможливість виконання окремих видів робіт через технологічні обмеження.  Ще одна причина — оперативна відсутність деяких матеріалів та обладнання на ринку в необхідний час та обмежений план фінансування. 

«Активна фаза виконання робіт припала на початок пандемії Covid-19 та інтенсивний ріст цін на будівельні матеріали, що викликало тимчасовий дефіцит деяких з них, — коментує технічний радник НЕФКО. — Наприклад, українські виробники дерев’яних вікон були завантажені замовленнями тільки за потребами проєктів НЕФКО майже упродовж року. До цих факторів ще можна додати вплив активних громад, який не можна не враховувати, а це іноді призводить навіть до зміни проєктних рішень».

Попри складнощі, проєкт вдалося реалізувати й втілити заплановані енергоощадні заходи:

  • встановити нові вікна та двері (зі збереження аутентичного вигляду);
  • відновити огороджуючі конструкції та фасад;
  • реконструювати систему опалення із заміною приладів та труб опалення і встановленням індивідуального теплового пункту;
  • встановити систему вентиляції з рекуперацією;
  • реконструювати систему освітлення;
  • модернізувати внутрішні інженерні мережі.

Також місто планує у майбутньому додатково утеплити перекриття горища, що  скоротить втрати тепла.


Фото: Оксана Гришина

Контракт на реставраційний ремонт будівлі гімназії №3 було підписано в жовтні 2020 року, після чого розпочався процес узгодження майбутніх робіт та отримання дозволу, який тривав більш ніж пів року. «Фактично роботи на об’єкті тривали біля одного року, адже у грудні 2022 року було отримано акт готовності об’єкта до експлуатації», —  коментує Андрій Каташов.

Загальний бюджет проєкту з термомодернізації цієї гімназії склав 14,2 мільйона гривень.

Поки неможливо окреслити результат роботи в конкретних цифрах, бо через об’єктивні чинники (карантин, війна) важко визначити кінцеве споживання енергоносіїв через значну зміну у режимі роботи закладів освіти. Але директорка гімназії Оксана Попадюк зазначає, що учні та колектив  навчального закладу вже відчули  позитивний результат: в приміщенні підтримується комфортна температура на всіх поверхах навіть до старту опалювального сезону.

«Ми проводимо моніторинг результатів всіх наших проєктів щорічно протягом п'яти років після завершення робіт. Тому ми розраховуємо отримати належні показники для аналізу та порівняння протягом наступних звітних періодів»,  —  говорить Андрій Каташов.