Автор: Ірина Настич

Останнє десятиріччя інтерес до відновлювальної енергетики з боку девелоперів поступово зростав, але при цьому кількість об’єктів нерухомості, які були оснащені альтернативними системами енергозабезпечення, була незначною. Причини банальні: висока вартість, недостатня обізнаність, відносно низький тариф енергоресурсів та перекладання експлуатаційних витрат на орендарів чи покупців нерухомості. 2022 рік змусив поглянути на це питання під іншим кутом — через масовані ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури з боку країни-терориста, українці шукають альтернативні способи електроживлення, які дозволяють жити й працювати попри періодичні блекаути. Property Times поспілкувався з Олексієм Шишкановим, керівником напрямку сонячних електростанцій для бізнесу ATMOSFERA про те, чому сонячні електростанції варто розглядати не лише з точки зору економічної доцільності, а й з точки зору енергетичної безпеки й комфорту, в чому профіт для бізнеса та про перспективи напрямку. 

По-перше, економія 

Донедавна найбільшим попитом користувалися мережеві сонячні електростанції. Прийнятна ціна, короткий термін окупності, швидкий монтаж — основні переваги таких станцій.

Мережева станція складається з сонячних фотомодулів та мережевого інвертора. «Принцип роботи такої станції доволі простий: за рахунок сонячної інсоляції станція генерує електроенергію, інвертор перетворює постійний струм на змінний й відбувається використання енергії. Простими словами: є сонце — є енергія, при недостатній інсоляції генерація зменшується, інша частина енергії паралельно береться з мережі, вночі електроенергія не генерується»,— пояснює Олексій Шишканов. 

Мережеві станції мають свою специфіку — вони потребують підключення до зовнішньої мережі. При відключенні електроживлення з мережі, сонячна мережева станція вимикається.

Такий вид сонячних станцій використовується суто для економії на мережевій електроенергії від постачальника.

Приклад роботи сонячної електростанції потужністю 300 кВт в літній день. Дані з моніторингу, який встановлюєтся разом із СЕС і дозволяє бачити фактичну генерацію похвилинно, подобово та порічно. Відповідно і дасть змогу побачити фактичний ефект повернення вкладених коштів. Отже, червоним відмічений графік споживання, синім графік генерації. Як бачимо генерація нерівномірна, адже залежить від погодних умов, в тому числі і мінливісті хмар. Загалом дана сонячна станція 13 червня згенерувала 1613 кВт.год і замістила в той день 65% всієї спожитої енергії. Маючи тариф на електроенергію у розмірі 5 грн за кВт.год, підприємство не купило, а зекономило на електроенергії 8 065 грн.

Варто також сказати і про те, як працює взимку СЕС. Нижче зимовий день.

Згенеровано 224 кВт.год і заміщено 6%. Зекономлено 1 124 грн. Так, генерація взимку значно менше, адже і день коротший, опадів більше, та і сонце під іншим кутом світить. 

Але якщо ми говоримо про сонячну станцію, то варто дивитись на економію в розрізі року. Адже 1 тис. грн в зимовий день і 8 тис. грн в літній день падають в одну скарбничку.

«На графіку річна статистика з моніторингу роботи СЕС. Згенеровано 224 933 кВт⋅год що склало 25% всього споживання за рік і зекономлено 1 224 665 грн. 1 млн гривень, котрі підприємство вже зберегло і може вкласти в свій розвиток або використати на інші потреби. І це при тарифі за електроенергію 5 грн. Якщо ситуація змінюється, і тариф стає 10 грн, ваше заощадження складає вже 2 млн. Адже кошти в будівництво ви вже вклали, і зростання тарифу тільки покращить графік окупності», — пояснує Олексій Шишканов .

В середньому за рік власник такої станції може економити від 25 до 75% електроенергії.

Вартість проєкта «під ключ» становить близько 750 доларів за кіловат.

Середній термін робіт з встановлення мережевої станції потужністю 100 кВт «під ключ» становить 3 місяці. «Для такого невеликого проєкта достатньо того обладнання, яке знаходиться у нас на складах в Україні. Якщо мова йде про більш потужні станції, скоріш за все, потрібно буде постачання обладнання з-за кордону, що збільшує термін реалізації до 6-9 місяців для станції потужністю 1 МВт», — коментує експерт.

Термін окупності при тарифі 8 грн/кВт годину від постачальника електроенергії може складати 4 роки, чим вищий тариф, тим швидше окупається проєкт. 

По-друге, автономність

Наразі за умов посилення ворожих атак на об'єкти енергетичної інфраструктури та все довших блекаутів, на перший план виходить питання не економії, а автономії — забезпечення комфортного життя й ефективної роботи під час відключення електроенергії. Для максимально швидкого рішення цієї проблеми бізнес став масово використовувати генератори, але є певні але. По-перше, техніка безпеки — генератор має бути встановлений на відкритому повітрі, не кожен бізнес має таку можливість. По-друге, він потребує постійного обслуговування, а це підвищує операційні витрати.

Якщо розглядати питання енергетичної безпеки й автономності в довгостроковій перспективі, то варто звернути увагу на автономні сонячні електростанції. На відміну від мережевих, вони устатковуються автономним інвертором та акумуляторами, що дає змогу накопичувати електроенергію й використовувати її тоді, коли це потрібно. 

Бюджет під такий проєкт порівняно з мережевою станцією значно зростає й в середньому становить 1850 доларів за кіловат потужності. 

Термін реалізації суттєво не змінюється.

Щодо окупності, то це питання з викликом. Якщо порахувати окупність за класичною формулою, то при сьогоднішніх тарифах окупність становить близько 15 років. Але потенційні власники автономних станцій при розрахунках мають зважати не лише на вартість проєкта та економію за рахунок генерації власної електроенергії, а також на інші важливі чинники. «Наприклад, за відсутності живлення центрального сервера, який забезпечує роботу філій компанії по всій Україні, бізнес втрачає прибуток через те, що зірвалися угоди чи продажі. Або ж коли бухгалтерія та топ-менеджмент не може виконувати свої функції, компанія також може зазнати збитків. Ці фактори опосередковано впливають на окупність автономної сонячної електростанції», — пояснює Олексій Шишканов.

Як альтернативний й більш швидкий спосіб забезпечення електроенергією на період відключення мережі можна використовувати систему резервного живлення. Вона складається з автономного інвертора та накопичувачів, акумулятори заряджаються від мережі. «В нашому офісі ми встановили систему резервного живлення, яка забезпечує електроенергією робочі місця співробітників й серверну на час планових відключень. Акумулятори дають змогу повноцінно працювати до 10 годин за відсутності електроенергії в мережі. За потреби систему можна масштабувати, додаючи накопичувачі, тим самим збільшуючи кількість споживачів або час автономної роботи», — наводить приклад Олексій Шишканов.

Різниця між автономною сонячною станцією й системою резервного живлення — відсутність фотомодулів в останній й відповідно генерації енергії. Тобто зарядити акумулятори можна лише від мережі, в той час як автономна станція дає можливість генерувати електроенергію протягом світлового дня, що підвищує незалежність від зовнішніх факторів. 

Встановлення під ключ системи резервного живлення потужністю, наприклад, 10 кВт та ємністю акумуляторних батарей 14 кВт.год дозволить забезпечити електроенергією 20 робочих місць (споживання 1-го місця 60 Вт в год.) та забезпечити освітленням (потужність 200 Вт в год) та роботу серверної шафи потужністю 500 Вт протягом 10- годин), коштує в середньому 395 000 грн. Термін виконання робіт з монтажу системи 2 дні. Власний час роботи на системі резервного живлення можна порахувати шляхом сумування потужності споживачів в годину і відповідно поділивши її на наявну ємність АКБ. Наприклад, якщо сума споживання енергії споживачів 1,4 кВт в годину, значить час роботи від резерву 10 год., якщо сума споживання 1 кВт в годину то час резерву 14 год, якщо сума споживання 5 кВт годин то варто вимкнути кавоварку від резерву, тому що в цьому разі час резерву вже буде 2 години.  Перевагою є те, що можна систему масштабувати і нарощувати згодом кількість АКБ, збільшуючи час резерву.

За бажання таку систему в подальшому можна доповнити фотомодулями й отримати повноцінну автономну сонячну станцію.

Для обслуговування сонячної станції, не залежно від виду, або системи резервного живлення не потрібно тримати в штаті додаткову одиницю, ці функції може виконувати служба головного енергетика. Додатковий сервіс полягає лише в періодичному (мінімум двічі на рік) тепловізійному обстеженні фотомодулів для виявлення можливих пошкоджених комірок, а також митті фотомодулів за наявності забруднюючих факторів (наприклад, близькість елеватора, деревообробного виробництва тощо). 

Сфера використання

Обмежень щодо сфери використання сонячних станцій немає, ними можна оснащувати будь-яку комерційну, логістичну, промислову чи житлову нерухомість. 

Є певні умови розміщення самих фотомодулів: максимальну потужність можна отримати, якщо панелі спрямовані на південь й відсутні затіняючі фактори. 

Ще одне обмеження зумовлено несучими характеристиками об'єкта, на який планується встановлення фотомодулів, якщо йдеться про класичну дахову сонячну станцію. Замовник в обов'язковому порядку має надати проєктувальнику й генпідряднику результати експертизи, яка підтверджує, що конструкція може витримати додаткові навантаження. За необхідності можна підсилити конструкцію даху, на якому буде встановлена електростанція, але треба враховувати, що ці роботи позначаться на загальному бюджеті.

Фотомодулі також можуть бути встановленні на земельній ділянці. Встановлення сонячних фотомодулів дають можливість дуального використання площ: розміщення панелей на даху будівлі, паркінгу, на навісах для техніки або відкритого складу матеріалів, тощо.

Що отримує бізнес?

Якщо говорити про автономні станції або системи резервного живлення, в першу чергу, бізнес отримує автономність і комфорт. Невелика сонячна електростанція не покриє всі об'єми споживання електроенергії великого виробництва чи масштабного ТРЦ, але цілком здатна забезпечити роботу критичних споживачів. До таких можна віднести серверні кімнати, відділ бухгалтерії, котельні, насосні станції тощо.

Це підвищує цінність об'єкта для орендарів чи покупців. Офісний центр, який гарантовано резервує для своїх орендарів певну кількість енергії на час блекаутів, має конкурентну перевагу, адже це про комфорт та сервіс. Торгівельний центр може забезпечити роботу якірних орендарів, до прикладу, супермаркетів, а також соціально значущих об'єктів — аптек, зоомагазинів тощо. Це має не лише профіт для самого бізнесу, такий підхід дозволяє підтримати українців, які матимуть змогу придбати продукти, ліки, корм для домашніх тварин.

Використання автономних сонячних станцій та систем резервного живлення має величезні перспективи в сегменті житлової нерухомості. Сьогодні пріоритети у виборі житла змінюються, на перший план виходять питання безпеки, в тому числі й енергетичної. Споживача менше турбують лакшері-сервіси, які не несуть критично важливої функції. Тому забудовники мають запропонувати покупцям те, що для них важливо. 

«Ми бачимо декілька варіантів використання автономних станцій чи систем резервного живлення в новобудовах. Наприклад, на етапі проектування та будівництва забудовник може закласти в проєкт встановлення фотомодулів на даху, фасадах чи покрівлі паркінгу. Будинок оснащується накопичувачами, від яких виконується поквартирна розводка, тобто в кожній квартирі буде декілька розеток, які не будуть залежати від мережі, й під час вимкнення електроенергії забезпечать роботу холодильників, роутерів, сигналізації тощо. Ця ж система зможе підтримувати роботу автоматики на газових автономних котельнях, освітлювати місця загального користування тощо, — коментує Олексій. — Другий варіант, коли інвертором та акумуляторами комплектується окрема квартира. Це можна робити на етапі будівництва й пропонувати таку послугу в додатковому сервісному пакеті, на кшталт «ремонту під ключ». І покупець на етапі підписання договору вирішує для себе, чи потрібна йому ця послуга чи ні. Безумовно, що інсталяція таких систем здорожчає вартість квадратного метра, але це гарантує комфорт й додаткову безпеку мешканцям».

Перспективи напрямку

Війна продемонструвала недоліки енергетичної системи, яка існує в Україні на тепер. Тому в майбутньому наша країна має підвищити енергетичну безпеку за рахунок побудови так званих енергетичних островів, які будуть функціонувати автономно, а не в єдиній централізованій системі. Кожен такий острів має бути оснащений власним кластером генеруючої потужності, функції якого можуть виконувати сонячні електростанції з промисловими накопичувачами енергії. «Це еволюційний шлях, який зараз проходить Європа в прискореному темпі, — коментує Олексій. — Україна в майбутньому має внести зміни в енергетичне законодавство й розширити перелік суб'єктів, які мають змогу реалізовувати електроенергію. До прикладу, великий ТРЦ може розмістити на даху станцію потужністю 3 МВт при власних потребах в 1 МВт, надлишок електроенергії може забезпечити цілий житловий мікрорайон, але наразі це неможливо реалізувати через перепони в нашому законодавстві».

За детальними розрахунками щодо вартості та термінів встановлення сонячних електростанцій та систем резервного живлення звертайтеся до менеджерів компанії ATMOSFERA.

Mатеріал підготовлено у партнерстві з компанією ATMOSFERA.

---