Відбудова України: стратегія управління будівельними проєктами для швидкої та якісної реконструкції

Максим Дронов,

керівник департаменту управління проєктами DELTA Ukraine

З моменту широкомасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року країна зазнала значних руйнувань житлового фонду, інфраструктури, енергетики, промисловості, агропромислового комплексу, об’єктів охорони здоров’я, освіти та культури. За оцінками різних інституцій, зокрема Світового банку та Київської школи економіки лише прямі збитки зазначеним секторам становлять понад 170 мільярдів доларів США, і ця сума, на жаль, продовжує зростати з кожним днем війни. І це лише той орієнтовний мінімум, який необхідно буде відновити для усунення дисбалансу забезпеченості соціальною, інженерною інфраструктурою та виробничими потужностями. Однак, враховуючи необхідність поступального розвитку в повоєнний період, з урахуванням перспективи подальших інтеграційних процесів в європейську спільноту та сучасних викликів світової економіки, обсяг відбудови та розбудови очікується набагато більшим. 

Чому стратегія управління будівельними проєктами відбудови є критично важлива?

У повоєнний період країни стикаються з дефіцитом ресурсів, браком кадрів, нестабільною економікою та очікуваннями суспільства швидких результатів. В таких умовах не можна дозволити собі неефективність. Кожен день затримки відновлення критичної та соціальної інфраструктури означає додаткові соціальні та економічні втрати, а неефективне використання коштів призводить до подальшого виснаження фінансових ресурсів держави.

Одним з найважливіших компонентів стратегії відбудови є пріоритезація проєктів. Не всі об’єкти можуть бути відбудовані одночасно і по всіх регіонах. Необхідна прозора система визначення пріоритетів — з урахуванням ступеня критичності об’єкта, кількості бенефіціарів, економічної доцільності, безпекової ситуації в регіоні тощо. Певні дії в цьому напрямку вже зроблено урядом. Так, у жовтні 2023 року наказом № 964 Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України було затверджено Методичні рекомендації щодо пріоритезації проєктів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Однак, методика закладена в документі, базується на підходах Світового банку до відбору інфраструктурних проєктів, яка включає 44 індикатори (зокрема щодо відповідності вимогам Паризької кліматичної угоди і Рамкової конвенції ООН про зміну клімату), передбачає залучення громад до оцінки, є достатньо складною та має рекомендаційний характер, тому питання її практичного застосування є відкритим. Альтернативна методика, розроблена Transparency International Ukraine (TIU) у межах коаліції Rise, пропонує інший підхід, акцентуючи увагу на потреби громади та забезпечення основних функцій життєдіяльності, шляхом категоризації проєктів, але вона не є  затвердженою на державному рівні. Запровадженням державної цифрової платформи для підзвітного управління відновленням DREAM, покликано усунути проблеми публікації, відбору та моніторингу виконання проєктів відбудови, однак її використання наразі ще не є обов’язковим і потребує наявності у громад окремих навчених спеціалістів через її певну складність.

Одночасно з відбором та затвердженням проєктів наступним стратегічним питанням є питання пошуку джерел їх фінансування. На сьогодні основними джерелами фінансування проєктів відбудови є державний бюджет та міжнародна допомога. Фінансування відбудови на державному рівні забезпечується Фондом ліквідації наслідків збройної агресії, що сформовано з вилучених коштів країни-агресора та частини прибутку НБУ. Однак, більшу частину фінансування поточних проєктів забезпечують міжнародні організації, в першу чергу такі як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, а також USAID (донедавна), GIZ, UNDP, UNOPS, IOM, UNICEF та окремі країни. Приріст приватних інвестиції, що очікується в повоєнний період, буде спрямований  більшою мірою в різні види промисловості (включно з АПК) та логістику, однак для приваблення значної кількості іноземних інвесторів владі доведеться реформувати судову систему, правоохоронні органи, податкову та митну служби, та посилити захист права власності.

Аспекти пріоритезації проєктів та джерел їх фінансування — ці питання, безумовно, важливі та вони постійно обговорюються в публічній площині, проте один компонент успішної відбудови часто залишається поза увагою державних та урядових програм і стратегій, а саме — забезпечення ефективного управління проєктами відбудови. З огляду на значну кількість учасників таких проєктів (донори, державні органи, підрядники, громадські організації, органи місцевого самоврядування, кінцеві бенефіціари), якісна та чітка їх координація, інформування, та імплементація зрозумілих правил є чи не єдиною запорукою успішного досягнення поставлених цілей в бажані строки, але питання управлінських кадрів, що можуть все це забезпечити, розглядається в основному через призму їх дефіциту, а не кваліфікації.

На сьогодні компанія DELTA Ukraine за 18 років існування на ринку України накопичила значний досвід в реалізації великої кількості будівельних проєктів, включаючи інфраструктурні проєкти фінансовані різними міжнародними організаціями, що дає нам чітке розуміння всіх аспектів їх імплементації та важливості забезпечення кваліфікованими кадрами. Правильна координація і вибудова взаємодії всіх учасників на початкових етапах є важливим фактором, що сприятиме нормальній реалізації проєкту впродовж його життєвого циклу. Зазначені вище учасники проєктів відбудови, часто не мають специфічних технічних знань, необхідних для постановки чітких завдань проєкту, вибудови алгоритму та послідовності дій і контролю якості їх виконання на етапах ініціації, планування, проєктування, вибору підрядників, виконанню робіт та прийманню результатів, тому часто виникають питання з термінами, якістю, недофінансуванням і корупцією. Проблема полягає в недостатньому усвідомленні того, що управління будівельними проєктами в цілому і проєктами відбудови зокрема, є досить специфічною сферою діяльності та не може успішно виконуватись будь-яким представником громади, державних органів влади, підрядником та, навіть представником міжнародних організацій, якщо вони не володіють певними кваліфікаціями, знаннями та навичками, що притаманні досвідченим керівникам проєктів у вітчизняному нормативному і соціокультурному середовищі. Тому, стратегія управління будівельними проєктами відбудови має передбачати аспект професійного кадрового забезпечення в першу чергу управлінським персоналом, що може реалізовуватись у формі більш широкого залучення міжнародних консалтингових компаній з досвідом діяльності в Україні до проєктів відбудови з подальшим нормативним регулюванням їх ролі, прав і повноважень.

На сьогодні нами вже успішно реалізовано ряд проєктів відбудови, що фінансувались такими організаціями як GIZ, UNOPS та UNICEF і ми сподіваємось на подальшу серйозну роботу в даному важливому для нашої держави напрямі, а також врегулювання стратегічного питання якості управління таких проєктів шляхом розширення пулу долучених до них консалтингових компаній та професіональних управлінців.

Партнерський контент