Доступ суб'єктів господарювання до будівельної діяльності в умовах реформи

04.09.2020   |  Блоги

Роман Рябенко

старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

 

Обов'язкове ліцензування господарської діяльності зі створення об'єкта архітектури в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, було передбачене Законом України «Про архітектурну діяльність». Відповідні норми були виключені зі ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», починаючи з 01 березня 2020 р. згідно з Законом України від 17 жовтня 2019 р. №199-IX. Останній зовсім не передбачав, що має бути скасовано ліцензування в будівельній галузі. Його завданнями були удосконалення порядку надання адміністративних послуг та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Багато його положень передбачають, що в Україні здійснюється ліцензування будівельної діяльності. Проте, саме те, що положення про ліцензування діяльності зі створення об'єктів архітектури були виключені з Закону України «Про архітектурну діяльність», створило формальні юридичні передумови для того, щоб Кабінет Міністрів України 13 березня 2020 р. скасував нормативно-правове регулювання, яке забезпечувало ліцензування будівництва, та ліквідував Держархбудінспекцію.

Ліцензування будівництва все ще передбачено Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 р. №222-VIII та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. №3038-VI. Мова йде про ліцензування будівництва об'єктів, що за класом наслідків або відповідальності належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Проте ці закони, на відміну від попередньої редакції Закону України «Про архітектурну діяльність», надають Кабінету Міністрів України повноваження визначати перелік робіт, який підлягає ліцензуванню.

Таким чином, Кабінет Міністрів України формально отримав більше повноважень для реформи ліцензування будівництва, які одразу використав 13 березня 2020 р., щоб повністю скасувати, серед іншого:

- перелік видів робіт, які підлягали ліцензуванню, разом із

- ліцензійними умовами, до яких цей перелік був додатком, та

- порядок ліцензування.

Навіть якщо такі рішення уряду формально не суперечать чинному законодавству, Кабінет Міністрів України фактично скасував ліцензування виду діяльності. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не надає йому таких повноважень, а встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виключно цим Законом, — одна зі складових принципу єдності державної системи ліцензування. І хоча Кабінет Міністрів України не встановлював виду ліцензування, а лише фактично скасував його, діючи в межах своїх повноважень, Верховній Раді України належить вирішити питання про ліцензування будівництва: виключити цей вид діяльності або окреслити межі повноважень Кабінету Міністрів України більш чітко. Вирішення цього питання запропоновано в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування», який був зареєстрований 16 липня 2020 за №3875 та, серед іншого, пропонує остаточно виключити будівництво з переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Без внесення змін у законодавстві існує суперечність, яка виявляється в несподіваних місцях. Чинне правове регулювання фактично обмежує доступ нових суб'єктів господарювання на ринок, що штучно обмежує конкуренцію на ринку будівництва. Наприклад, замовники за Законом України «Про публічні закупівлі» продовжують включати будівельну ліцензію до кваліфікаційних вимог до потенційних підрядників-учасників публічних закупівель. Чинні ліцензії продовжують діяти, проте нові ліцензії не можна отримати.

Реформа передбачає, що замість отримання ліцензії будівельні організації будуть залучати на умовах трудового або цивільно-правового договору відповідальних виконавців робіт, так званих «виконробів». Кабінет міністрів України відповідно розширив перелік видів робіт та послуг, пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію. Атестація належить до компетенції Мінрегіону. Проте Мінрегіон не здійснює атестації самостійно. Має бути утворена відповідна саморегулівна організація виконробів, яка буде здійснювати їх атестацію. Тим часом, атестація виконробів не здійснюється.

На жаль, поточний стан реформи фактично паралізує доступ нових суб'єктів господарювання, які не мають будівельної ліцензії, до здійснення будівельної діяльності. Ми відслідковуємо зміни у регулюванні будівельної діяльності для декількох наших клієнтів у галузі і сподіваємося, що з прийняттям закону, будуть створені умови для доступу нових суб'єктів господарювання до будівельної діяльності.