ДАБІ: проблеми та шляхи їх вирішення

06.03.2020   |  Блоги

Віктор Глеба

експерт в галузі містобудування, член-кореспондент Української академії архітектури

Проблеми державного нагляду і контролю:

  •  Плутанина прийнятих змін у законодавстві, зловживання на всіх рівнях влади у питаннях містобудування через відокремлення «підготовчих і будівельних робіт» від «містобудування і архітектури» (в системі контролю) спричинили тотальне порушення містобудівного законодавства, невиконання генеральних планів, ігнорування проектувальниками і забудовниками основних принципів сталого розвитку і комфортності середовища, ігнорування Земельного і Водного кодексів, порушення природоохоронного законодавства. Головні інспектори будівельного нагляду (ГІБУНи) не просто НЕ бачать порушень законодавства з боку суб’єктів нагляду, але й самі своїми підписами супроводжують і легалізують протиправну діяльність експертних організацій.
  1. Система державного архітектурно-будівельного контролю використовується для супроводження будівельних організацій (замовників-інвесторів), які фінансують політичні партії та фракції місцевого рівня. Збагачення окремих юридичних та фізичних осіб, незаконної боротьби з конкурентами, отримання незаконних переваг в економічній діяльності тощо легалізується покровителями з Кабміну та Мінрегіону в численних схемах оформлення документів дозвільного характеру, з порушенням державних будівельних норм.
  2. Корумпованість приватних та державних експертних організацій (експертні організації за гроші забудовників пишуть в Експертних звітах, що проектна документація «відповідає» ДБН і виконана з «дотриманням норм) породжує безвідповідальність головних інспекторів будівельного нагляду і контролю.
  3. Недосконала система внутрішнього контролю і аудиту в ДАБІ породжує безкарність співробітників та безвідповідальність керівництва через відсутність перевірок Мінрегіоном і Кабміном щодо дотримання законодавства самими «контролерами» і «наглядачами» в ДАБІ. Тобто, Держава, в особі Кабінету міністрів України та регулятор в особі Мінрегіону самоусунулась від перевірок органу контролю, створивши передумови для корупції «смотрящих» і усіляких «рєшал», які працюють десятки років в системі органів містобудування, землекористування та будівельного контролю місцевих органів влади.
  4. Узаконення самочинно збудованих житлових будинків, передбачене через корупційну схему звітів та технічних паспортів, оформлених лише певними господарюючими суб’єктами. Крім того, останнім часом почали приймати в експлуатацію і об’єкти за критеріями СС-1, які значно перевищують клас наслідків і небезпеки будівель (багатоквартирні житлові будинки або ж взагалі комерційні об’єкти). Це дозволяє особам, які залученні до процесу узаконення самочинно збудованих будинків і споруд, отримувати значні кошти за «вирішення» такого питання вже в «е-режимі».
  5. Державна архітектурно-будівельна інспекція використовується як знаряддя боротьби з конкурентами, через механізм вибіркових перевірок і програшів у судах для певної категорії політичних і фінансових стейкхолдерів. Наприклад, окремим юридичним особам виносились безпідставні приписи щодо припинення будівельних робіт, накладалися значні за розміром штрафи. Такі забудовники несли колосальні матеріальні збитки і вимушені були звертатися за допомогою до осіб, які їм обіцяли вирішити проблемні питання за певну винагороду.
  6. Недієздатність органів державного архітектурно-будівельного контролю навмисно створена Законами України «Про децентралізацію державного архітектурно-будівельного контролю», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності». Фактично, контроль за будівництвом більшості великих та комерційно привабливих об’єктів знову було передано під юрисдикцію Державної архітектурно-будівельної інспекції, але вже в «е-вигляді».
  7. Нова ж система е-реєстрації та створення «електронних кабінетів забудовника» перетворила застосування норм законодавства у суцільний хаос. При цьому для самих посадових осіб таких органів значних негативних наслідків за їх дії не настає, оскільки відсутній дієвий механізм контролю за діями таких осіб і не встановлено дисциплінарної або ж адміністративної відповідальності за зловживання такими особами власними повноваженнями. В підсумку реформа системи державного архітектурно-будівельного контролю, яка була покликана здійснити децентралізацію повноважень, остаточно знищила принцип верховенства права і захист громадянином свого життєвого простору.
  8. Слабкість та некомпетентність «реформованих» органів слідства і правопорядку призвела до недієздатності системи порушення та розслідування кримінальних проваджень та судових проваджень проти порушників законодавства у сфері містобудування. Законодавством передбачено, що для оскарження дій таких осіб необхідно звертатися до Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка здійснює державний нагляд у будівництві, або ж до суду, але це, як показує практика, займає досить багато часу і не завжди призводить до законного вирішення проблемного питання. А виявлення та припинення порушень у галузі будівництва потребує оперативності, оскільки наслідки можуть бути значними, як у фактичному, так і у матеріальному вираженні.

 

Пропозиції для Мінрегіону щодо впровадження Постанови «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»:

  •  Ввести принцип здійснення державного містобудівного (архітектурно-будівельного) контролю, як технічної процедури щодо перевірки відповідності здійснення процесу проектування і будівництва у відповідності до вимог законодавства, відокремивши надання чи відмови у наданні певного дозволу. Інспектори мають проводити перевірки дотримання суб’єктами містобудування встановлених вимог, загальнодержавних норм (законів і підзаконних актів), спеціальних норм (ДБН, БНіП, стандарти тощо) та місцевих норм (генеральних планів, ДПТ, місцевих правил забудови тощо). Потрібно просто надати контрольні та наглядові функції одному органу — ДІМУ (центральному), а дозвільні процедури передати на рівень регіональних ДАБІ.
  1. Привести нормативну базу підзаконних актів у сфері містобудування до єдиного понятійного апарату. На першому етапі необхідно суттєво посилити дії інспекторів-архітекторів ДІМУ в частині містобудівного нагляду і контролю у сфері містобудування і просторового планування. Доповнити архітектурно-будівельний контроль наглядом і контролем у сфері містобудування. Окрім того, необхідно привести значення «об’єктів просторового планування», «об’єкту архітектури», «об’єкту будівництва» та «об’єкту експлуатації» як таких, які у своїй сукупності становлять «об’єкти містобудування».
  2. Нормативно закріпити де-юре наявний у державному нагляді (контролі) у сфері містобудування де-факто стан, за якого контроль і нагляд здійснюється на декількох рівнях:
    - державному — через уповноважені органи державної виконавчої влади;
    - місцевому — через органи місцевого самоврядування;
    - експертному — через відповідальних осіб: технічного та авторського нагляду, експертів відповідного спрямування, виконавців робіт;
    - громадському — через громадські організації та об’єднання, форми громадського контролю (громадські слухання, загальні збори тощо).
  1. Впровадити електронну систему моніторингу та містобудівного кадастру, Е-контролю та Е-нагляду у містобудуванні за понятійним апаратом, який визначений профільними законами України «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування» та «Про регулювання містобудівної діяльності».
  2. Поставити на чолі ДІМУ (інспекції містобудування) професійну та висококваліфіковану людину з освітою архітектора та сертифікатом «архітектора-містобудівельника» з відповідним досвідом, фахом, яка розуміє важливість забезпечення розвитку галузі містобудування, з урахуванням державних інтересів, яка зможе впровадити нові підходи у діяльності інспекції. Для обрання такої людини можна залучити самоврядну профільну організацію.
  3. Зняти мораторій на перевірки будь-яких об’єктів та суб’єктів містобудування. Перехід на декларативний принцип подання дозвільних документів здійснити лише для об’єктів категорії складності СС-1 і лише після впровадження та випробування в тестовому режимі протягом року єдиної реєстраційної та ідентифікаційної системи.
  4. Оптимізувати чисельний склад працівників системи державного архітектурно-будівельного контролю на будівельному майданчику та фахівців-архітекторів (інспекторів містобудування) в кабінетах з проектними матеріалами, орієнтуючись на професійну складову. Провести конкурсного відбір на посади головних інспекторів державного архітектурно-будівельного контролю.
  5. Закріпити у законодавстві залежність оплати праці головних інспекторів державного містобудівного контролю (архітектурно-будівельного) від кількості і вартості штрафів за порушення діючого законодавства суб’єктами контролю, але встановити відповідні штрафні санкції проти самих інспекторів містобудування (пропорційно тим штрафам, які вони виписують суб’єктам містобудування).
  6. Застосувати нові механізмів фінансування діяльності всієї системи нагляду і контролю та встановити чіткі критерії та підстави для:
    - відмови в реєстрації дозвільних документів;
    - персональної відповідальності посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю при виконанні ними своїх посадових функцій;
    - здійснення процедури реєстрації дозвільних документів засобами поштового зв’язку та мережі Інтернет та через центри надання адміністративних послуг;
    - страхування відповідальності виконавців будівельних робіт та інспекторів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
  • Створити в Мінрегіоні Департамент державного нагляду за діяльністю ДАБІ та суб’єктами містобудування всіх рівнів. Контроль у сфері містобудування (архітектури та будівництва) залишити за Мінрегіоном. Дозвільні процедури передати на регіональний та місцевий рівень ДАБІ. Погодження проектів повернути органам, які надають вихідні дані на проектування та будівництво (з відповідними запобіжниками відповідальності – покарання).