Між збитками та компенсацією: як бізнес доводить втрати від обстрілів

Від липня 2026 року суттєво зросла кількість ударів по виробничих, торговельних і логістичних об'єктах в Україні. Якщо раніше реєстр аналітичних центрів фіксував від одного до 12 таких випадків на місяць, то в липні їх було 47, у серпні — 92, а за перші 28 днів вересня — ще 45.

Пошкодження або знищення комерційної нерухомості спричиняє не лише прямі майнові втрати. Бізнесу потрібно документально підтвердити обставини обстрілу, оцінити збитки, підготувати матеріали для страхової компанії, суду та реєстру збитків. При цьому єдиного пакета документів, який приймали б усі відповідні інституції, немає, а зібрані докази не гарантують компенсації.

Property Times з'ясував у представників постраждалих компаній, як вони фіксують пошкодження, яких процедур дотримуються та на яку підтримку очікують від держави. Експерти з технічного консалтингу пояснили, на що потрібно звернути увагу під час обстеження об'єктів і підготовки документів.

Збитки зростають

У зверненні до Кабінету Міністрів України від аналітичних центрів, яке було опубліковане 30 вересня, 2026 року, зазначається, що модельні прямі майнові збитки з 1 січня до 28 вересня оцінюються у 127,4 млрд грн (213 записів реєстру). «Це оцінка за неповним реєстром відкритих повідомлень, вона не є офіційною статистикою і є нижньою межею», — наголошують автори  звернення. Якщо інтенсивність ударів збережеться, за наступні 12 місяців прямі збитки становитимуть близько 355 млрд грн. 

За словами авторів звернення, наявні механізми підтримки «до більшості постраждалих не доходять». За їхнім опитуванням 127 компаній у серпні, серед тих, хто зазнав збитків, по компенсацію звернулися лише 39%. Відмову отримали 44% заявників, виплату — 7%. Офіційні дані, як зазначають аналітики, підтверджують цю картину: за програмою часткової компенсації вартості майна станом на 17 вересня 2026 року було погоджено 323 заяви на 6,8 млрд грн. У бюджеті на 2026 рік на це передбачено 1 млрд грн, і жодної фактичної виплати за майновим напрямом ще не було. Решта підприємств, пояснюють автори, не звертаються, бо «процедура довга, вимоги до документів у кожного органу різні, а чинні правила досі не покривають товарні запаси», тобто найбільшу статтю втрат торгівлі й логістики. Рішення уряду від 17 вересня додало до територій підвищеного ризику Київ і Київську область та врахувало орендоване майно. За оцінкою аналітиків, це закриває розрив, на який припадало близько двох третин збитків їхнього реєстру.

Окремо автори звернення наголошують на часі: «Рішення про оренду нового складу, ремонт чи звільнення персоналу підприємство ухвалює в перші тижні після удару. Якщо допомога приходить через два місяці, вона вже не впливає на це рішення».

Підписанти звернення просять уряд ухвалити насамперед п'ять рішень:

• єдиний документ для фіксації воєнного збитку;
• спрощений режим відновлення об'єктів у тих самих параметрах;
• державну гарантію замість знищеної застави;
• доступніше страхування воєнних ризиків;
• підтримку працівників у перші місяці після удару.

Автори наголошують, що зараз підприємство має окремо доводити той самий факт Агентству (ЕКА), страховику, податковій і кредиторам, і жоден із них не приймає документ, складений для іншого. Саме тому пропонується фіксувати ураження протягом 72 годин одним реєстровим записом, який визнають усі процедури.  

Звернення підписали Kyiv Foresight Foundation, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Економічна експертна платформа, Advanter Group та Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот для модернізації України.

З чого починається фіксація

Поки не існує єдиного механізму для фіксації воєнного збитку, який визнавали б всі інстанції, бізнес має збирати максимум документальних підтверджень, щоб в подальшому мати змогу отримати компенсацію. 

Перший обов’язковий крок — це виклик поліції та ДСНС. Не варто розпочинати будь-які роботи на об’єкті, до того, як відповідні служби завершать обстеження та фіксацію.

Директор департаменту управління проєктами та технічного консалтингу EXPANDIA (представника CBRE в Україні та Молдові) Георгій Ніколаєв вважає, що найкритичніша помилка в цій ситуації полягає в поспіху.

«Однією з найбільш критичних помилок є починати розчищення, демонтаж, переміщення пошкодженого майна або ремонт до завершення необхідних дій ДСНС і поліції. Після пожежі чи вибуху спочатку мають бути зафіксовані обставини та наслідки події, перевірена безпечність доступу до об'єкта, особливо чи немає на місці вибухонебезпечних предметів, і завершені необхідні слідчі дії. Лише після цього варто переходити до спеціалізованого прибирання та професійного технічного обстеження», — пояснює Георгій Ніколаєв.

Власник інвестиційно-будівельної компанії «Фенікс Груп» та бізнес-центру LUWR Назар Бенч ділиться власним досвідом: «Якщо відбувся приліт і пошкодження будівлі, ми викликаємо поліцію та ДСНС. Поліція документує, протоколює те, що відбулося. Служби з надзвичайних ситуацій виконують свою роботу, у них своє протоколювання. Крім того, поліція зазвичай залучає експертів, які можуть оглянути й проаналізувати засоби ураження (ракета чи БПЛА), і зробити відповідний експертний висновок. Зазвичай це відбувається в координації зі службами з надзвичайних ситуацій».

У випадку бізнес-центру LUWR кримінальне провадження за обстрілами веде Служба безпеки України, тому, як каже Назар Бенч, усі матеріали потім передаються туди.

Паралельно компанії документують наслідки й самі. Керівниця департаменту зі зв'язків з громадськістю ТОВ «Епіцентр К» Юлія Чудновець пояснює, що першочерговим етапом є належна фіксація факту знищення та/або пошкодження майна та інших обставин, що мають значення для встановлення причин, характеру та розміру завданих збитків. Паралельно з фіксацією уповноваженим органами, компанія веде власну роботу: «Компанія здійснює власне документування наслідків знищення та/або пошкодження об'єктів, зокрема проводить їх огляд, фото- та відеофіксацію, оцінює технічний стан, проводить інвентаризацію знищеного, пошкодженого та/або втраченого майна, а також збирає та оформлює документи, що підтверджують склад і розмір понесених збитків», — зазначає Юлія Чудновець.

Зібрані матеріали разом із заявою «Епіцентр К» подає до територіального органу поліції, щоб відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочали розслідування.

При фіксації пошкоджень, за словами Георгія Ніколаєва, важливо уникнути типової помилки — обмежитися кількома загальними фотографіями.

«Для страхової компанії, суду чи комісії важливо мати інформацію не лише про те, що об'єкт пошкоджений, а й де саме, наскільки серйозно та які наслідки це спричинило. Варто зафіксувати загальні фасади будівлі й окремо кожне приміщення, кожний пошкоджений елемент зблизька, інженерні мережі та обладнання. Важливо фіксувати адресу, дату, масштаб пошкодження та зберігати оригінали фото й відео», — радить експерт. І підкреслює, що це потрібно робити додатково до заходів, які проводить викликана поліція.

Ще одна його порада стосується самостійних висновків: не варто визначати причини дефектів чи розмір збитків без професійного обстеження. «Для страхової, суду чи компенсаційних процедур важлива саме незалежна і послідовно задокументована доказова база», — каже Георгій Ніколаєв.

Який пакет документів збирають

Директорка з юридичних питань корпорації «Біосфера» Ольга Закутій розповіла, що компанія для себе визначила обов'язковий перелік документів, який подає до всіх органів для оцінки збитків, до реєстру, суду та страхових компаній. До нього входять:

• довідка з поліції чи СБУ та витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінальної справи з визнанням підприємства потерпілим;
• акт ДСНС про пожежу;
• акт фіксації пошкоджень органом місцевого самоврядування;
• будівельна експертиза для внесення пошкоджень до реєстру та витяг про реєстрацію пошкоджень нерухомого майна;
• сертифікат ТПП (для податкової);
• фото- та відеофіксація з прив'язкою до локації;
• акти інвентаризації пошкодженого нерухомого майна, а також товару й обладнання;
• акт відсутності вибухонебезпечних речовин;
• звіт аудиторської компанії про оцінку завданих збитків;
• для страхової, якщо було страхування від військових ризиків, заява на відшкодування з копіями всіх перелічених документів.

Директор департаменту оцінки нерухомості та стратегічного консалтингу EXPANDIA Станіслав Іванов наголошує, що єдиного переліку не існує:

«Для комерційного об'єкта пакет зазвичай складають з урахуванням мети: страхова вимога, державний реєстр, претензія до винної сторони чи судовий спір можуть вимагати різних документів. Переліки можуть істотно відрізнятися», — говорить експерт.

Базово Станіслав Іванов виокремлює акт огляду з датою, адресою, описом пошкоджень і обставин, фото- та відеофіксацію з прив'язкою до приміщень і елементів, технічний висновок або звіт обстеження, кошторис відновлювальних робіт, звіт незалежного оцінювача чи судового експерта про розмір збитків, а також документи на право власності чи користування, технічну документацію та матеріали ДСНС і поліції.

Про строки й вартість він говорить обережно: «Єдиних строків і вартості такого комплексу робіт також немає, так як вони залежать від масштабу об'єкта, характеру пошкоджень, обсягу необхідних досліджень і мети підготовки документів. Разом з тим, для комерційних об'єктів це може бути складний, тривалий і витратний процес».

Технічне обстеження й експертиза

За словами Георгія Ніколаєва, документами, що підтверджують пошкодження чи знищення нерухомого майна, нині є акт комісійного обстеження та/або звіт з технічного обстеження об'єкта, який проводить сертифікований експерт за встановленою формою.

«Такий звіт насамперед фокусується на стані будівельних конструкцій, де описується чи є критичні пошкодження, чи безпечно експлуатувати будівлю та чи підлягає вона відновленню. Після формування такого звіту він має бути поданий до Реєстру пошкодженого та знищеного майна», — пояснює він.

В роботі з офісними та складськими будівлями, за словами Ніколаєва, EXPANDIA оцінює також стан інженерних систем, обладнання та внутрішнє оздоблення, із подальшими рекомендаціями для клієнта як діяти далі. «Але вкрай важливо, щоб усі документи ґрунтувалися на одному зафіксованому обсязі пошкоджень і не суперечили один одному», — підкреслює експерт.

На підставі технічного висновку сертифікованого експерта складається приблизний кошторис на відновлення. «Потім у межах кримінального провадження слідчий звертається до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Експерти на підставі технічного висновку, який є в нас, кошторису та інших документів, які їм надаються, готують загальний висновок, який ми використовуємо в судовому провадженні, зокрема в господарському суді проти Російської Федерації. Власне, висновок інституту є одним із ключових доказів, які суддя враховує під час ухвалення рішення», — розповідає Назар Бенч.

Експерти наголошують, що важливо не змішувати різні поняття: «Балансова вартість об'єкта, його ринкова вартість, вартість відновлювальних робіт, вартість заміщення та розмір збитків — це різні показники, які використовуються для різних цілей», — пояснює Станіслав Іванов. Професійна оцінка, за його словами, враховує актуальні ринкові ціни на роботи й матеріали, а також стан об'єкта до пошкодження, його вік і технічний стан. Правила оцінки збитків підприємств передбачають використання ринкової вартості та/або вартості заміщення за методикою, затвердженою наказом Мінекономіки та ФДМУ № 3904/1223. «При виході на міжнародний рівень потрібно буде користуватися і іншими директивами, методиками і керівництвами», — додає експерт.

Страхування від воєнних ризиків

Досвід страхування у компаній, до яких звернулася редакція Property Times, різний. Ольга Закутій розповідає, що корпорація «Біосфера» страхувалася: «Так, нам ще вдалось застрахувати, до того, як страхові компанії перестали покривати ризики у Дніпропетровській області. У 2025 році ми отримали страхові виплати щодо майна, знищеного в результаті російського ракетного удару 10 квітня 2025 року, однак розмір виплат становить близько 1/10 від загального розміру збитків».

Тепер, за її словами, застрахувати об'єкти від воєнних ризиків там неможливо через відмову страховиків.

«Фенікс Груп» не страхувала свої об'єкти. Назар Бенч пояснює це двома причинами: «Якщо говорити про об'єкт на Лук'янівці (БЦ LUWR — ред.), то страхові компанії просто не брали його, не розглядали можливість його страхування, тому що він досить ризикований. Страхова компанія має право відмовитися, якщо вважає, що ризики досить високі. Якщо ж говорити про інші об'єкти, то вартість страхових платежів досить висока. Тому це економічно не завжди вигідно».

Він уточнює, що страховий платіж, тобто премія за договором, може становити до 20% від суми страхової виплати, яку компанія заплатить у разі настання страхової події. Окрім того, за його словами, існують певні верхні межі: страховики часто страхують не на всю вартість будівлі, а на меншу суму, і від неї залежить ціна полісу.

Державна компенсація

Попри наявність окремих механізмів підтримки, опитані Property Times представники бізнесу вважають їх недостатніми для покриття завданих збитків. «На сьогодні для великого бізнесу не існує жодних дієвих програм страхування військових ризиків чи державної компенсації збитків, завданих в результаті бойових дій», — коментує Юлія Чудновець.

«Чинна процедура «єВідновлення» за Постановою № 381 стосується визначених категорій житлової нерухомості — квартир і житлових будинків. Це не загальна програма компенсації для будь-якого магазину, офісу, складу чи іншого комерційного приміщення», — пояснює Станіслав Іванов. Звіт із розрахунком за ринковими цінами, за його словами, може бути важливим доказом для страхової, суду, претензійної роботи чи спеціальних програм підтримки бізнесу, але це не означає автоматичної виплати саме в такому розмірі, оскільки державна програма застосовує власні критерії, формули й перелік об'єктів.

Назар Бенч нагадує, що подавати до Міжнародного реєстру збитків інформацію від юридичних осіб можна лише відносно недавно (26 квітня 2026 року — ред.), раніше таку можливість мали тільки фізичні особи. На державні виплати його компанія спочатку не розраховувала: «Я думаю, що в пріоритеті зараз для держави житло для людей, певні інфраструктурні проєкти й критично важливі об'єкти. Тому поки що бізнес тримає це значною мірою на своїх плечах».

«Біосфера» до реєстру збитків подалася, але виплат ще не отримала. «Не можемо відповісти, ми її не отримали ще, хоча до реєстру збитків подались», — говорить Ольга Закутій, відповідаючи на питання, наскільки компенсація може покрити реальні втрати.

Очікування від держави

Property Times запитав представників бізнесу, на які кроки від держави вони очікують, щоб швидше відновитися й перезапуститися. 

Серед таких кроків Ольга Закутій називає: «Кредитні канікули без пониження класу позичальника або зрозуміла реструктуризація кредитів для постраждалих компаній, які продовжують працювати та генерують грошовий потік. І щонайменше дворічний мораторій на перевірки для бізнесу, що документально підтвердив збитки від атак».

Окремо вона наголошує на міжнародних механізмах: «Правильним було б пропрацювання механізмів компенсацій на міжнародному рівні, для того, щоб бізнес міг розраховувати на компенсацію втрат за рахунок заморожених коштів РФ якомога швидше. Бо поки ці перспективи дуже захмарні і бізнес не завжди йде на це через дорогий процес і невідомий результат».

Про державне страхування воєнних ризиків через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) Ольга Закутій каже, що покриття зараз обмежене 30 млн грн. «Для прикладу, в «Біосфері» вартість лише одного з виробничих цехів становить більше $12 млн, а наші сумарні збитки від двох прильотів становили більше $13 млн. Потрібно збільшувати суму покриття за цією програмою», — наголошує вона.

Обговорюють також створення державного страхового фонду воєнних ризиків бізнесу. На думку Закутій, запропонований механізм ще не завершений: «Він передбачає компенсацію переважно за пошкоджені основні засоби — будівлі та обладнання, але не враховує товар, сировину й матеріали. Для ритейлу та багатьох виробників це принципове питання. Наприклад, якщо внаслідок атаки знищується товар на орендованому складі, компенсацію може отримати власник будівлі, тоді як компанії-орендарі, які втратили запаси на мільйони доларів, залишаються без покриття. Це очевидний дисбаланс».

За її словами, для підприємства з власним заводом чи складом фонд стане реальною підтримкою, а для бізнесу з орендованими приміщеннями він поки не закриває ключових ризиків. Тому, вважає експертка, потрібно створити механізм компенсації товарних та інших матеріальних втрат.

«Епіцентр К» називає три кроки, які могли б прискорити відновлення: програми пільгового кредитування бізнесу, що постраждав унаслідок бойових дій, програми страхування ризиків втрати майна за участі держави та зміни до Податкового кодексу на підтримку такого бізнесу.

Назар Бенч бачить перспективу у двох напрямах. Перший — позов до господарського суду й виконання рішення за кордоном:

«Розуміємо, що перспектива невелика, тому що Росія наділена імунітетом від стягнень в іноземних судах. Але, можливо, практика зміниться, тому подивимося, яким чином це буде працювати».

Другий — міждержавний механізм. «Ми значною мірою розраховуємо, що буде розроблений конвенційний механізм, тобто угода між державами, де буде зафіксовано порядок відшкодування збитків. Не знаю, це буде за участі Росії чи без неї, але так чи інакше, я думаю, цей механізм рано чи пізно запрацює. Принаймні, я думаю, що це буде одна з умов припинення військових дій», — вважає Назар Бенч.

Поки механізми відшкодування збитків залишаються обмеженими, компанії продовжують документувати наслідки обстрілів, готувати матеріали для судових проваджень і подавати інформацію до Міжнародного реєстру збитків. Однак належно оформлена доказова база сама по собі не гарантує компенсації. Для бізнесу принциповими залишаються не лише можливість підтвердити втрати, а й наявність механізмів, які дозволять реально відшкодувати їх і відновити роботу.

Фото ілюстративне: istockphoto/Mr-Tigga