ДАБІ: перерозподіл функцій чи повноважень?

04.03.2020

Мінрегіон опубликував проєкт Постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду». Проєкт передбачає розподіл реєстраційних та наглядових функцій, які зараз виконує ДАБІ: дозвільні та реєстраційні функцій залишити ДАБІ, а здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду передати новому органу — Державній інспекції містобудування України (ДІМУ).

Property Times запитав у експертів, як вони оцінюють такий варіант реформування ДАБІ.

Віктор Глеба, експерт в галузі містобудування, член-кореспондент Української академії архітектури

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» дійсно наробив галасу і посіяв паніку серед представників будівельного лобі. Насамперед викликало обурення розділення функцій надання дозвільних документів та контрольно-наглядових повноважень. В постанові пропонується затвердити Положення про Державну інспекцію містобудування України — далі ДІМУ.

Згідно пропозиції віце-прем’єра Дениса Шмигаля, ДІМУ створено для:

- здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженер-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

- здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил своїми територіальними органами, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі — об’єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності, а також за діяльністю органів, що здійснюють сервісну та функцію технічного регулювання у сфері містобудування.

Я, особисто, підтримую такі зміни і створення нової структури, адже фахівцями Національної спілки архітекторів України, громадських організацій, зокрема «Асоціації містобудівельників України» та Урядової організації «Разом проти корупції» створено та передано в Кабмін «Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності на 2019-2030 роки». Саме в розділі 13 цієї Концепції, над якою працювали десятки експертів, закладено основи реформування системи державного нагляду і контролю у будівництві. Доречно буде згадати, що ця «сфера» регулюється Законами України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства».

Можливо, не все враховано і не все прописано так, як ми хотіли, але є час і можливість для круглих столів та обговорень на всіх рівнях пропозицій урядовців. Однозначно, так продовжуватись, як є на сьогодні — це реальна втрата державою контрольних і наглядових функцій безпеки громадян.

Владислав Кисіль, партнер ЮФ KPD Consulting

Нова ідеологія реформування системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду (раптово представлена до обговорення на сайті Мінрозвитку громад) полягає у вертикальному поділі її управлінської складової, тобто органів влади. Нагадаю, що у 2017 році було здійснено горизонтальний поділ системи під егідою децентралізації. Без проведення глибинних змін частину повноважень ДАБІ було передано на місця. Тоді один відомий політик сказав, що це є імітацією реформи та мультиплікацією корупції. Його слова виявились недалекими від істини. Тепер ми спостерігаємо аналогічну спробу вирішити складну проблему пошуку балансу між інтересами ринку та інтересами держави у містобудівній діяльності методом простого поділу існуючої ДАБІ на кілька частин. По суті: рубаємо одну голову гідри, і одразу вирощуємо на її місці чотири нових. Це хибний шлях. Проблема насамперед не в організаційній структурі, а в необхідності перегляду повноважень та побудові таких систем надання адмінпослуг і таких систем контролю, що би унеможливлювали корупцію. Все інше — марне витрачання часу та паперу.

Юрій Брикайло, адвокат DREAMDIM

Для реформування системи держархбудконтролю з метою зниження або повної ліквідації корупції в сфері будівництва, на мою думку, потрібно не створювати нові структури (тим більше ЦОВВ), на які розподілити повноваження ДАБІ, а «розділити» функції, якими зараз наділена Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Так, дозвільну функцію (мова про документи, що дають право на виконання робіт, та документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію) має бути оцифровано та автоматизовано (що вже і передбачає Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ)). По аналогії з тим, як це працює з грудня 2019 року щодо об’єктів СС1 (наразі Електронний кабінет ще потребує модернізації). Ми поки не беремо до уваги необхідність удосконалення Е-кабінету, ми говоримо про принципову схему «роботи» з документами.

Функція контролю та нагляду має частково лишитися за ДАБІ, а частково «перейти» до страхових компаній, які, на мою думку, мають бути обов’язково включені в процес зведення об’єктів, коли залучаються кошти фізичних осіб та бюджетні кошти. Вважаю, що страхування варто ввести взагалі для всіх об’єктів, що за класом наслідків відносяться до СС2 та СС3 (необхідно розробити мінімальні вимоги до страхування в залежності від класу та типу об’єктів).

Окрім того, відповідальність усіх суб’єктів містобудування, навіть для об’єктів СС1, має бути застрахована (за виключенням, замовників будівництва об’єктів, що будуються на підставі будівельного паспорту).

Фактично, контрольна функція ДАБІ полягатиме у точковій перевірці об’єктів, на основі затвердженого критерію ризиків. Щодо наглядової функції, то вона з часом може практично зникнути (наприклад, при наявності повноцінних та актуальних містобудівних кадастрів, відкритості реєстрів, автоматичній видачі МУО та будпаспортів, автоматичній перевірці та реєстрації дозвільних документів та документів, що засвідчують прийняття об’єктів в експлуатацію).

Резюме: в першу чергу потрібно запустити ЄДЕССБ, модифікувати та захистити від стороннього втручання Реєстр ДАБІ, наповнити актуальною інформацією містобудівні кадастри, актуалізувати та відкрити реєстри МУО та будпаспортів, виданих технічних умов, матеріалів технічної інвентаризації. А паралельно можна реформувати ДАБІ, шляхом звуження його повноважень, а не шляхом створення нових структур.

Андрій Антоненко, засновник і керуючий директор групи компаній UVT

Звісно, заміна ДАБІ на іншу структуру або на кілька структур не вирішіть проблему з корупцією в будівництві. Більше структур — більше плутанини, більше можливостей для маніпуляцій і, головне, розмивається відповідальність. Не в формі має бути відповідь, а в суті.

Безумовно, архітектурний контроль має бути, але не як обтяжування, а як інструмент допомоги інвестору та зниженню ризиків при введенні в експлуатацію об’єктів, при реконструкції та, звісно, при отриманні дозволу на будівництво. Наразі ці функції дублюються. ДАБІ займається, поміж іншого, перевіркою всіх документів включаючи проектну документацію, що пройшла експертизу проекту. Якщо експертизи акредитовані, то навіщо їх перевіряти?

Звісно, просто електронною реєстрацією об’єкту таке питання не вирішити — документацію можна буде здавати довіку. Або користуватись послугами компаній, наближеними до ДАБІ. Повністю відмовитись від інспекції в наших реаліях не варіант — кожен робитиме, що завгодно, але не якісні проекти. Має запрацювати страхова система, електронна система документооберту і система персональної відповідальності експертів ДАБІ одночасно. Персональна відповідальність проектанта вже працює і доволі успішно. Страхові компанії покриватимуть ризики проектування та будівництва, особливо щодо умов безпечної експлуатації об‘єкту. В разі відсутності необхідних умов для якісної експлуатації об‘єкту, страхова не видає гарантію і банк не видає кредит — всі ризики знаходяться на власниках. Документація, яка потрапляє в «нову» електронну систему ДАБІ, перевіряється конкретними людьми з сертифікатами в певний період часу — якщо всі вхідні документи в наявності (документи на землю, експертні звіти, заяви, тощо), то чого їх тримати. На вході в інспекцію мають бути зрозумілі ціни в бюджет (відповідно до переліку робіт та складності об‘єкту і робіт). Далі вже ідуть витрати на супровід ДАБІ (ці витрати можуть бути адекватними і чіткими). І головне, розуміння того, який виконавець ставить підпис на декларації, а не голова. Голова має керувати структурою, а не підписами. До речі, це питання до всіх структур, які перевіряють існуючі будівлі, не тільки ДАБІ — їх чимало.

 ___________________________________________________________________________________

Пропонуємо висловити свою думку стосовно реформування ДАБІ й пройти наше опитування на сторінці Фейсбук.

 Підготувала Ірина Настич