ДБН вмер, хай живе ДБН: думка експертів стосовно рішення Апеляційного адміністративного суду

03.07.2019

Наприкінці минулого місяця сталася резонансна подія, яка сколихнула будівельний ринок — Апеляційний адміністративний суд постановив визнати наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 квітня 2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» протиправним та нечинним.

Property Times звернувся до експертів з проханням пояснити ситуацію, що склалася. Ми публікуємо відповіді експертів, а також офіційну заяву заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яку він оприлюднив у дописі на своїй сторінці Фейсбук.

Нагадаємо, що це не перше рішення суду стосовно нових ДБН, з перебігом подій та реакцією ринку можна ознайомитися тут.

Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Визнання цього наказу нечинним ніяк не впливає на чинність самого ДБН. Наказ — лише технічний інструмент, який затверджує і дає старт для публікації державних будівельних норм, після чого вони набувають чинності відповідно до закону і не можуть бути зупинені в інший спосіб. Це незворотний процес і тому дія даного ДБН не призупинялася ні на мить.

До уваги всіх, хто якось намагається нівелювати ці позитивні зміни у галузі — ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» є чинним і продовжує діяти!

Мінрегіон продовжує захищати безпеку і комфорт людей у всіх інстанціях і, зокрема, готує подавати касацію. Адже нові вимоги, проти вступу яких була спланована ця кампанія, містять понад 50 принципово якісних змін для покращення життя людей. Зокрема було введено:

- обмеження висотності забудови у містах - нове поняття «блакитні лінії»;
- обмеження забудови у зелених зонах - нове поняття «зелені лінії», які визначають межі ландшафтних та рекреаційних територій, на яких заборонено будівництво;
- обмеження щільності забудови, яке забороняє її підвищення у декілька разів;
- обов'язкове будівництво дитячих садків і шкіл у житловій забудові;
- збільшення майданчиків для відпочинку та спорту в житловій забудові;
- обов'язкове забезпечення безбар'єрного доступу та інші важливі зміни.

Крім цього, ми продовжуємо перегляд та оновлення містобудівних норм. Спільно з ДП ДІПРОМІСТО та за активної участі фахівців, експертів та громадськості розроблено нову редакцію цього ДБН, у якому було додатково враховано важливі проблемні питання та пропозиції до чинних норм. Наказом Мінрегіону №104 від 26 квітня 2019 року, який опубліковано 27 червня цього року в Інформаційному бюлетені Міністерства №6/2019, було затверджено нову редакцію ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». 

Відповідно до встановленого законодавством порядку ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» набирає чинності з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня опублікування. Тобто, з 1 жовтня цього року. Також додам, що ми будемо надалі продовжувати вдосконалювати ці норми, адже безпека і комфорт людей — найголовніше.

Владислав Кисіль, партнер ЮФ KPD Consulting

ДБН вмер, хай живе ДБН! Мінрегіон, вочевидь, був готовий до такого розвитку подій. Тому 24 квітня 2019 було прийнято наказ про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Він (новий ДБН) має набрати чинності через 90 днів після опублікування. Звичайно, якщо знов не виникнуть якісь несподівані перешкоди.

Цікавим буде сценарій розвитку подій, за якого Мінрегіон звернеться до Верховного суду і той при касаційному розгляді скасує рішення апеляції і суду першої інстанції. Втім, при набранні чинності ДБН Б.2.2-12:2019 це вже не матиме жодного практичного значення. Отже, чекаймо публікації нового ДБНу і уважно слідкуймо за подіями. 

Олег Бойчук, адвокат, партнер ЮФ Астерс

Вважаю, що розпочата Мінрегіоном реформа ДБН є, загалом, позитивним процесом. Нові ДБН, як і будь-які правила широкої сфери дії, є компромісним документом, тому дискусії серед експертів щодо їх змісту є цілком зрозумілими. Основна причина, яка, на мій погляд, в даному конкретному випадку перенесла дискусію з експертного (технічного) рівня в юридичне поле полягає в тому, що на момент введення нових ДБН «Планування і забудова територій» (а саме ці ДБН мають саму широку сферу дії і тому в різній мірі стосуються діяльності більшості учасників ринку) не були зрозумілими або не були сприйняті правила переходу від старих норм до інших. Це спонукало окремих забудовників, бізнес яких будується на старих нормах и практиках, вдатись до оскарження нових норм.

Думаю, мало хто сподівався, що протистояння новим нормам виявиться настільки серйозним і тривалим: на разі маємо майже рік судових баталій і поразку Мінрегіону в апеляційній інстанції. Такий розвиток подій, звичайно, стримує реформу галузі і не сприяє створенню чітких і зрозумілих правил гри на ринку.

Я б не робив однозначних висновків щодо недійсності оскарженого ДБН «Планування і забудова територій» на цьому етапі, оскільки не виключається подальше оскарження нещодавнього рішення апеляційного суду в касаційній інстанції. З іншої сторони, опоненти Мінрегіону висувають, в основному, процедурні аргументи, які в українській правозастосовній практиці часто сприймаються судами, тому не виключено, що перша спроба Мінрегіону ввести ДБН «Планування і забудова територій» буде поборена. Однак, навіть в такому випадку, я впевнений, що наступною спробою, рано чи пізно, нові ДБН запрацюють, бо хоча процедура і легко може стати проблемою (як зараз), але при наявності відповідної волі всіх учасників процедурні перепони можуть так само легко вирішуватись. Впевнений, що в Мінрегіону є план дій на такий випадок.

Ян Ахрамович, старший юрист ЮФ EVRIS

Аналізуючи наведене рішення, слід пригадати, що воно було ухвалено у справі за одразу двома об’єднаними позовами. Звісно, як на підставу задоволення позовних вимог в рішеннях судів усіх інстанцій фігурує саме невідповідність оскаржуваного наказу формальним вимогам до його підписання, погодження, а також розроблення ДБН, які він затверджує. Проте, фактична причина оскарження цього наказу полягала не лише у формальній невідповідності. Справа у тому, що нові ДБН, затверджені оскаржуваним наказом мали наслідком підвищення вимог безпеки, надійності, електро-, вибухо- та пожежобезпечності, енергоефективності або доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Таке підвищення вимог за ДБН призвело до ускладнення погодження проектної документації забудовниками, неможливості вводу об’єктів у експлуатацію, а подекуди — і до порушення кримінальних справ.

Наразі Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 квітня 2018 року № 100 скасовано. Рішення у справі набрало законної сили, а це свідчить що припинили дію ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та відновили свою дію ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств», ДБН Б.2.4-4-97 «Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств», ДБН Б.1-2-95 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України», СНиП II-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий».

Вважаю доцільним звернути увагу читача на те, що таке становище дії старих ДБН може протриматись не довго. В разі зупинення судом касаційної інстанції дії рішень судів першої та другої інстанції під час касаційного перегляду справи (що доволі є можливим), знов почнуть свою дію ДБН Б.2.2-12:2018.

Підготувала Ірина Настич