Участь іноземних архітекторів у відбудові українських міст. Думки експертів
Іноземні фахівці неодноразово озвучували готовність долучитися до відбудови зруйнованих українськіх міст. Лунають гучні заяви та відомі імена, серед яких Норман Фостер, Хірокі Мацуура, Рене Сангерс та інші.
Property Times запитав українських архітекторів та проєктувальників, як вони ставляться до такої ініціативи, чи зможуть іноземні фахівці «відчути» українські потреби і реалії і створити дійсно практичні проєкти, мастерплани, а не просто красиві картинки без можливості практичного застосування в українських реаліях?
Анна Кирій,
заступник голови Архітектурної Палати НСАУ
Я не бачу поки ніякої конкретної роботи і сприймаю це більше як піар.
Також я вірю в хорошу колаборацію. Нам потрібна експертиза іноземних фахівців.
Але провідну роль повинні грати українські архітектори. І ставити задачі іноземцям мають українські фахівці, місцева влада та місцеві громади. Без чіткої задачі ніхто не може працювати.
Також скажу про наболіле: для вибору іноземних експертів повинні бути і озвучені суспільству чіткі критерії. Наприклад:
- експерт не працював і не працює на росію або чесно сказати, що нам байдуже,
- залучаємо кращих під потрібний аспект чи просто тих, у кого є гроші та особисті знайомства,
- робота вписується в чинне законодавство чи байдуже,
- участь в конкурсах на загальних засадах чи як.
Або інші критерії. Але ці критерії мають бути. Бо зараз процес виглядає рандомно і віддає корупцією.
Немає зрозумілої системи відбору архітекторів/проєктних команд. За чинним законодавством рішення про вибір Генпроєктувальника на проєкти, які реалізуються за державні або прирівняні до них кошти, відбувається через систему публічних закупівель Прозорро або через конкурси. Ми не бачимо ані Прозорро, ані конкурсів. Натомість ми бачимо з новин, що те чи інше місто або той чи інший об’єкт вже проєктує якийсь архітектор. Хто його вибрав, за якою системою? На основі яких критеріїв? Не комунікують. Це дуже демотивує громадянське суспільство та українських архітекторів, які залишились без роботи під час війни або захищають країну в лавах ЗСУ.
Ще хочу додати, у відбудові міст Європи після Другої світової війни існував конфлікт між швидкими та довгостроковими рішеннями. Цей конфлікт розв’язували по-різному. У Варшаві дуже успішно, адже швидкі рішення приймалися в контексті довгострокової перспективи в одному бюро в одному приміщенні. У нас біда в тому, що навіть конфлікту такого ніхто не бачить. Всі роблять швидкі рішення, а про довгострокову перспективу не думають взагалі.
Немає оприлюдненого аналізу чи загальної концепції відбудови. Хоча з новин кажуть, що вона є. Немає цифр, даних та аналітики, на основі яких можна було б самим створити таку альтернативну концепцію. Ці дані не оприлюднюють. Скільки людей залишилось без житла, скільки домогосподарств, а не квадратних метрів? Скільки людей справді потребують житло, а скільки виїхали? Скільки є наявної порожньої нерухомості? Де її інвентаризація? Натомість ми чуємо рішення, що вже будують 560 будинків у Київській області. Хто будує? За якими проєктами? Хто замовник? За які кошти?
Питань багато — без відповідей.
Віталій Бойко,
CEO NAI Ukraine
«Іноземний архітектор» — це не посада, в першу чергу, ми повинні дивитися на реальний підтверджений досвід, а не гнатися за якимось ім’ям чи брендом. В іноземних архітекторів є декілька беззаперечних переваг — вони працювали із найсучаснішими технологіями, величезними бюджетами та мають досвід роботи із найвимогливішими замовниками як з боку державного, так і комерційного сектору. Наше життя має бути не лише таким як в Європі, Америці чи в Азії, а якіснішим за ці країни, я б сказав суперякіснішим бо ми маємо безліч варіантів розвитку, яких не мають багато європейських чи інших країн — більш лояльне законодавство, великі площі (навіть цілими містами) під будівництво чи реконструкцію, що дозволяє від початку планувати величезні території, а головне, велике бажання якісно змінити життя всіх українців.
Також є ще одна перевага у досвіді іноземних спеціалістів — екологічна сертифікація та дійсно енергоефективні проєкти — в Україні майже немає відповідного досвіду, проти, наприклад, європейських архітекторів, де проєкти із необхідним рівнем оцінки за стандартами BREEAM чи LEED є такою ж важливою складовою проєкту, як архітектурна форма чи інженерні рішення.
Провідні світові архітектори, в особливості із досвідом створення генпланів найкращих міст за рівнем комфортності проживання — це ШАНС для України та українських архітекторів отримати знання, які інші отримували десятиріччями шляхом спроб та помилок. При роботі над майстерпланами має бути досягнуто повне взаєморозуміння та сінергія роботи, коли за єдиний та повний обсяг міста чи району відповідає всесвітньо визнаний архітектор, а елементи цього образу формуються українськими архітекторами та інженерами. Ми маємо унікальну можливість заощадити десятиліття власних помилок та відразу взяти досвід створення найкращих просторів з повагою для людей. Наприклад, британські архітектори мають унікальний досвід відтворення (та створення цілком нових у короткі строки) зруйнованих міст внаслідок другої світової війни, а сучасні майстерплани районів Лондона випереджають наш досвід мінімум на 3 покоління, адже вони вже знають, як уникнути помилок при плануванні відбудованих районів та міст, які будуть з’являтися протягом десятиліть після реконструкції чи нового будівництва.
Нарешті ми маємо змогу відійти та назавжди забути «радянську забудову та планування» і перейняти не лише європейські цінності, а й підхід до будівництва та проєктування. Головне в цьому — це баланс у розподілі зон відповідальностей та довіра один до одного усіх учасників архітектурної частини проєкту. В будь-якому разі і в будь-якому проєкті до іноземних ідей мають бути долучені українські спеціалісти. Ідеальний підхід – це професійне мастерпланування з концепціями 15-хвилинної доступності усіх функцій районів та містечок, із насправді суспільними просторами, будинками із реальною екологічною сертифікацією і ефективністю.
Українці мають жити не як в Європі, а краще ніж в Європі. Адже саме будівництво — це однакові кошти для держави чи забудовника. Відмінність лише у залучених спеціалістах, їх досвіді та керуванні процесом створення нових, по-справжньому людиноорієнтовних просторів.
Андрій Антоненко,
засновник та керуючий директор групи компаній UVT
Думаю, що це непогана думка, особливо, якщо до цього будуть залучатися компанії з розробки мастерпланів нових міст. Тобто мова не йде про повну деталізацію та реалізацію робочої документації, тому що у нас всередині ринку вистачає власних спеціалістів для цього. Іноземних фахівців варто залучати для реалізації потужних мастерпланів, які дозволять будувати нові міста або відбудовувати зруйновані населені пункти. Така співпраця має відбуватися на рівні консалтингу, варто враховувати, що у нас інша ментальність, і треба відчувати те, як наші люди будуть сприймати зовсім новий образ.
На мою думку, така співпраця може бути корисною, якщо ці мастерплани або попередні концепції будуть розробляти потужні компанії, які відбудовували міста чи райони за кордоном. Це, в свою чергу, змінить і ментальність наших людей, які будуть потім жити в цих містах. І, можливо, такий підхід посилить нашу інтеграцію до Європи, до європейського суспільства.
Тому я думаю, що такий досвід для нас стане корисним на рівні концепцій і, можливо, якихось певних практик, які ми до цього не застосовували. Щодо практичного застосування, то треба шукати людей, які можуть виконати цю роботу і довести її до результату. Така співпраця в будь-якому варіанті буде цікавою, але хочу підкреслити, що українських компаній, які мають величезний досвід для реалізації складних проєктів, в нашій країні вистачає.
Анна Іскіердо,
архітекторка, креативна директорка проєкної компанії АІММ
Якщо ми говоримо про майстерплани або якісь містобудівні історії національного значення, іноземні архітектори можуть виступати, наприклад, в якості супервайзерів, консультантів або довірених осіб фондів, які обіцяють нам фінансування на відновлення зруйнованих міст.
Проте варто розуміти, що для іноземного архітектора, мастерплан будь-якого нашого міста — це буде просто робота в країні, яку зруйнували, а для українського архітектора — це може стати справою всього життя — з іншим ставленням, з іншою відповідальністю.
Коли мова йде про масштабну відбудову цілих кварталів, обов'язково необхідно проводити конкурси — й чим більше українських та іноземних архітекторів братимуть участь у них, тим вищим буде рівень конкуренції і тим швидше розвиватиметься українська архітектурна та інженерна думка.
Алеся Карнаухова,
керівниця студії дизайну ZIKZAK
Увесь світ зараз підтримує Україну й архітектори тому не виключення.
Тим паче, що деякі спеціалісти мають вже досвід з відбудови країни після війни. Тому, колаборація з закордонними спеціалістами дозволить створити крутий та масштабний проєкт.
Єдиною умовою має бути — це тісна співпраця з вітчизняними спеціалістами для розуміння всієї специфіки будування в нашій країні.
Кирило Чуйко,
голова комісії зі зв’язків з громадськістю Архітектурної Палати НСАУ
Наразі немає жодної конкретики щодо відбудови українських міст, тому рано взагалі говорити про залучення іноземних архітекторів. Все що заявлено — тільки гучні розмови та відомі імена. Реалії такі, що мастерплан неможливо зробити за чотири місяці, а особливо коли продовжуються бойові дії. Розробці мастерплану передують дослідження, соціологічні, економічні. Окремим питанням є подальше впровадження мастерплану, адже це не набір картинок, а набір політик, з чим у нас є проблеми.
Важлива співпраця іноземців разом з нашими архітекторами, коли світовий досвід поєднується з конкретними запитами місцевих громад та архітекторів. Адже кожне місто чи територія має свої потреби та особливості. Щодо проєктів будівель — світова практика показує, що знаходиться локальний архітектор чи бюро, які й ведуть об'єкт на місці, адаптовуючи його до місцевих особливостей проєктування та будівництва.