Property Times Технології

Автор: Mike Hayes
Джерело: construction-europe.com

Будівництво аеропорту не терпить легковажного ставлення. Побудувати багатомільйонного (чи мільярдного) велетня досить складно, враховуючи Covid і необхідність у сталому розвитку.

Оскільки штам Omicron загрожує вкотре призупинити авіаперевезення, — це, безумовно, тривожний період для компаній, у яких є плани на будівництво аеропортів.

Власникам аеропортів також складно розглядати довгострокове будівництво чи розширення на багато мільйонів чи мільярдів євро. І все ж таки існує велика кількість масштабних проєктів.

Інноваційний розвиток аеропортів

Минулого року уряд Сербії оголосив про плани розробити не один, а два нових міжнародних аеропорти для підтримки існуючого аеропорту Nikola Tesla в столиці Белграді.

Панорама аеропорту Nikola Tesla в Белграді, Сербія, із запропонованим розширенням терміналу

Один з аеропортів буде розташований поблизу Добановці, приблизно в 10 км на захід від аеропорту Nikola Tesla.

Цей аеропорт матиме площу близько 1100 га та три злітно-посадкові смуги, два пасажирських термінали та два вантажних термінали.

Другий новий аеропорт, Novi Sad, охоплюватиме площу близько 300 га і буде розташований приблизно в 15 км на південний схід від столиці, поруч із залізничним сполученням, щоб надавати вантажні та мультимодальні послуги.

З розвитком цих проєктів аеропорт Nikola Tesla розшириться до максимальних можливостей, враховуючи обмеження простору.

Компанія Vinci Airports, яка керує аеропортом, стверджує, що завершить роботи з модернізації протягом трьох років.

В перспективах розширення пасажирського терміналу площею 40 000 кв. м, 11 нових посадкових трапів і виходів, а також будівництво нової злітно-посадкової смуги. Кінцевою метою є створення нового аеропортового хабу в Південно-Східній Європі.

Компанія стверджує, що поточні роботи забезпечать загальну пропускну спроможність у 10 мільйонів пасажирів на рік до 2023 року і 15 мільйонів — до 2043 року. Окрім цього, Vinci Airports прагнуть покращити екологічні характеристики аеропорту, побудувавши сонячну електростанцію потужністю 1 МВт, станцію очищення стічних вод та нову електростанцію на природному газі на заміну мазуту.

Оскільки авіаперевезення все ще менш інтенсивні, ніж до пандемії, таким компаніям, як Vinci, було б легше призупинити такі великі проєкти, як цей. Тим не менш, Ніколас Нотеберт, генеральний директор Vinci Concessions і президент Vinci Airports, вважає за краще дивитися на ситуацію більш оптимістично та довгостроково.

Він говорить: «Оскільки Європа готується до відновлення туризму, створення розумного та стабільного нового аеропорту в Белграді розширить перспективи Сербії».

Проблеми авіаційної сфери Великобританії

Минулого літа, коли Covid все ще залишався величезною проблемою для авіаційної сфери Великобританії, через чотири роки після початку роботи було завершено суттєве розширення Терміналу 2 манчестерського аеропорту.

У проєкті вартістю 1 мільярд фунтів стерлінгів (1,17 мільярда євро) — найбільшому на півночі країни — взяли участь понад 140 компаній і підрядників, включаючи головного партнера з будівництва Laing O’Rourke, підрядника аеродромних робіт Galliford Try, архітекторів Pascall+Watson, а також консультів з управління програмами та дизайну Arcadis and Jacobs.

Вражаючий інтер'єр  розширеного терміналу аеропорту Манчестера

Понад 8000 тон сталі пішло на конструкцію розширеного терміналу, який зараз має площу 81 000 кв. м.

Крім розширення терміналу, обсяг робіт включав будівництво нової стоянки для літаків, багатоповерхової автостоянки, багажного залу та супутніх зовнішніх робіт.

Гарет Жак, директор проекту в Laing O’Rourke, сказав: «Ми раді бачити відкриття нового Термінала 2 в аеропорту Манчестера. Laing O’Rourke пишається тим, що зіграв певну роль у його будівництві та створив об’єкт інфраструктури світового класу, який принесе значну економічну вигоду Півночі».

Жак додав: «Створення високоякісного сучасного аеропорту на 30 мільйонів пасажирів вимагало детального планування, тому тісна співпраця з нашими постачальниками та проєктувальниками була надзвичайно важливою. Використовуючи наш досвід цифрової інженерії, сучасні методи будівництва та створюючи ефективне робоче середовище для робочої сили, ми змогли виконати програму вчасно та в рамках бюджету».

Керуючий директор аеропорту Манчестера, Карен Смарт, сказала: «Програма трансформації аеропорту Манчестера є найбільш амбітним проєктом розширення в історії нашого аеропорту, і ми дуже вдячні за наполегливу роботу, відданість і винахідливість, яку проявили наші партнери, довівши справу до кінця».

Вона додала: «Створено понад 1500 робочих місць, і десятки мільйонів фунтів були витрачені на регіональний ланцюг поставок. Ми також надзвичайно пишаємося тим, що в рамках про’кту створили навчальний заклад AeroZone, який надихатиме молодих людей на кар’єру в авіації».

Найпроблемніші проєкти аеропортів

Варто зазначити, що не всі проєкти аеропортів втілюються так гладко, як вищезгадані…

Ці проєкти, безумовно, є великими та складними, і відомі своїм відставанням від графіка та перевищенням бюджету. Однак у випадку з аеропортом Берлін-Бранденбург, який відкрився наприкінці 2020 року, — дедлайн був затягнутий на 10 років.

Термінал 5 німецького аеропорту Берлін-Бранденбург, будівництво якого так сильно затягнулося

Початкова пропозиція побудувати новий аеропорт в німецькій столиці з’явилася незабаром після возз’єднання країни в 1991 році, а рішення про розташування було прийнято в 1996 році.

Таким містом став Шенефельд, розташований на південь від Берліна, хоча він уже був позначений як невідповідне місце для аеропорту, який має приймати до 30 мільйонів пасажирів на рік.

З урядом Німеччини та федеральними землями Бранденбург і Берлін як акціонерами, проєкт просунувся вперед, у вересні 2006 року відбулася церемонія закладення фундаменту, і стала відома очікувана дата відкриття — жовтень 2011 року.

Однак навіть на цьому етапі термінал загальною площею 260 000 кв. м був відзначений інсайдерами галузі як занадто малий для задоволення попиту пасажирів. Керівники проєкту вимагали додаткової роботи над генеральним планом, але натомість підрядникам запропонували бонуси за збільшення темпів будівництва.

Нарешті, було прийнято рішення розширити південний і головний трап і додати мезонін, щоб збільшити пропускну здатність на 12 мільйонів пасажирів, до 27 мільйонів на рік.

З наближенням початкової дати відкриття з’явилася інформація про проблеми з технологією будівництва та безпеки, а також про недоліки протипожежних заходів.

Проблеми тривали до 2012 року, коли виявилося, що будівництво виконано менше ніж на 60% і було знайдено приблизно 120 000 дефектів, включаючи серйозні проблеми пожежної безпеки та структурні питання. Та найбільше занепокоєння викликала несправність встановленого кабелю протяжністю 170 000 км.

З цього моменту дату завершення проєкту регулярно переносили, а керівники проєкту постійно змінювалися.

На початку 2016 року розробники вирішили, що потрібен другий термінал, і того ж року був опублікований звіт на 1000 сторінок, де детально описувалися помилки, допущені протягом останнього десятиліття будівництва.

Нинішній рахунок для поточного проєкту аеропорту становить 7 мільярдів євро. У 2030 році на новий термінал може знадобитися ще 2,3 мільярда євро.

Проєкт розширення аеропорту Гельсінкі вартістю 1 мільярд євро

Щасливіша історія розгортається у Вантаа, Фінляндія, де з 2014 року триває проєкт розширення терміналу та інфраструктури аеропорту Гельсінкі вартістю 1 мільярд євро.

В той час, як терміни берлінського проєкту постійно відкладалися, робота в Гельсінкі тривала здебільшого на належному рівні та в рамках бюджету.

Проєкт, реалізований оператором Finavia, передбачав збільшення площі терміналу на 45% або 103 000 кв. м, надавши терміналу нового вигляду площею 250 000 кв. м.

Вигляд нового даху, зробленого з фінської ялини, що простягається над входом будівлі Терміналу 2 аеропорту Гельсінкі

Крім того, кількість посадкових воріт мала подвоїтися з 8 до 16, при цьому на 50% збільшиться можливість обробки багажу та паспортного контролю.

Екологічні цінності та декарбонізація були в центрі планування, а термінал став на 30% більш енергоефективним, ніж офіційно вимагається.

Економія енергії була досягнута завдяки хорошій теплоізоляції огороджувальних конструкцій та ефективній рекуперації тепла. Розумне освітлення тьмяніє та вимикається залежно від того, скільки природного світла проникає через вікна терміналу. А на нових парковках P1 Premium/P2 транспортні засоби заряджаються сонячною енергією.

Будівля не тільки має вражаючий архітектурний дах, оздоблений фінською ялиною, але високі «зелені» характеристики.

Програма розвитку аеропорту стала «Проєктом року» у конкурсі Project Professionals Finland.

Директор проєкту Мартті Нурмінен сказав: «Перші три етапи програми розвитку наразі успішно завершені та отримали визнання професіоналів у проєктному секторі».

Одним із аспектів проєкту, який найбільше вразив експертів, було те, як проходила робота в центрі діючого аеропорту. Вони відзначили той факт, що пасажирський потік залишився на високому рівні навіть під час проведення будівельних робіт.

Правда, Covid пандемія дійсно завадила будівництву протягом 2020 року, і відкриття нової будівлі перенесли на кінець 2021 року, але результат роботи загалом оцінили як з естетичної так і з ефективної точки зору.

Анрі Ханссон, старший віце-президент з технологій та стабільного розвитку Finavia, сказав: «Термінал, його приміщення та послуги були розроблені як нова візитівка для Фінляндії. Для багатьох аеропорт Гельсінкі — це перший контакт з нашою країною. Термінал 2 — це переважно фінська високоякісна робота, якою ми можемо пишатися».

Попит на авіаперевезення

Всі ми усвідомлюємо, що наразі немає повноцінного попиту на авіаперевезення, а також те, що більше ніколи не буде так, як до пандемії.

На авіацію припадає приблизно 2,5% усіх викидів CO2. Цю цифру, звісно, навряд чи зменшать проєкти розширення аеропорту. 

Назад до креслярської дошки… Аеропорт Шарль-де-Голль у Парижі не буде розширений, доки не буде узгоджено більш стійкий план. Зображення Adobe Stock Images

Існує очевидна потреба у зменшені шкідливих викидів в цій галузі.

У Франції, після рішення суду про те, що держава не вжила достатніх заходів, щоб зупинити кліматичні зміни, уряд скасував плани розширення побудовою четвертого терміналу аеропорту Шарля де Голля в Парижі, збільшивши його пропускну здатність на 40 мільйонів пасажирів на рік.

Міністр охорони навколишнього середовища Франції, Барбара Помпілі, сказала газеті Le Monde, що збільшення пропускної спроможності аеропорту не відповідає вимогам по боротьбі з глобальним потеплінням.

Вона наголосила, що уряд попросив оператора аеропорту ADP, який володіє мажоритарною часткою, відмовитися від поточного проєкту «і представити новий, більш екологічний варіант».

«Нам завжди будуть потрібні літаки, — сказала вона, — але ми повинні рухатися до більш розумного використання авіаперевезень і досягти скорочення викидів парникових газів».

Переклад: Ірина Реміш