Витривалість важливіша за традиції: як правильно оновлювати зношену зелену інфраструктуру міста

03.11.2021

Автор: Оксана Гришина

Місто залишається найкращою відповіддю на виклики часу. За прогнозами ООН, до 2050 року понад 80% населення світу обере міста, в Україні цей показник уже досяг 70%. Але як містам розширюватись, не втрачаючи статусу комфортних місць для життя? Відповідь теж відома здавна — зелені насадження.

Дерево у місті — універсальний солдат. Воно дає тінь, дозволяючи утримувати адекватну температуру, очищує повітря, знижує шумове навантаження, та й просто тішить око.

Однак у «зеленої» інфраструктури міст ті ж проблеми, що й у іншої — зношеність. Багато дерев, які ми бачимо на вулицях міст, висаджені після війни, вони підійшли до періоду, коли їх час міняти. До того ж, дерева в місті старіють набагато швидше, ніж у парку чи лісі, адже вони беруть на себе удар активного темпу життя — вихлопи, засолення.

Зелені вулиці та розв'язки

«У містах потрібно збільшити кількість зелених насаджень, озеленяти фасади, вулиці — і робити це правильно: вибирати менш вибагливі рослини, які з великою ймовірністю житимуть і через 50, і навіть через 100 років, коли клімат кардинально зміниться», — пояснює ландшафтний архітектор. та засновник студії ландшафтної архітектури Zemlia Семен Поломаний.

На переконання директора EVA landscape company Романа Золотаревського, реконструкція вулиць має виконуватися комплексно: із заміною всіх інженерних комунікацій, покриття доріг та зелених насаджень.

«Заміна дерев має йти повністю вздовж вулиці чи поквартально. Коли підсаджуємо між старими нові, ми не вирішуємо проблему глобально. Дуже часто не потрапляємо у вік або сорт дерева, вони відрізняються формою крони, швидкістю росту, кольором листа. Тому необхідно провести паспортизацію вулиць, якщо раптом необхідно замінити старе або пошкоджене дерево на нове, аналогічне», — вважає Золотаревський.

А поки що ми бачимо «латкове» озеленення — в одному кварталі можуть рости кілька видів дерев, оновлення виглядає спонтанним, «що було, те й висадили».

Щоб дерево прижилося і радувало городян, воно має бути правильно вирощене, викопане, транспортоване, посаджене та доглянуте. «Лише у тому випадку, коли всі п'ять пунктів виконано, дерево приживеться. Якщо дерево померло, значить, у цьому ланцюжку щось пішло не так», — каже Золотаревський.

«Успішне» дерево вирощували в розпліднику — стовбур «по бамбуку», у процесі зростання формувальні та санітарні стрижки, кожні три роки його пересаджували або обрізали кореневу систему, нарощуючи її потужність.

Це не дешева історія. За оцінками експертів, роботи з висадки саджанця коштує 11-12 євро, його «виховання» близько 6,5-10 євро на рік.

Далі дерево має бути якісно викопане (розмір кома повинен відповідати обхвату ствола), доставлено (без пошкоджень та затримок), якісно посаджено (у підготовлений ґрунт та на потрібну висоту).

Що стосується технологій, є дерева, викопані з ґрунту, та дерева, вирощені у сумках, контейнерах. Друга технологія дає 100% приживання, тому що пересадка проходить без пошкодження кореневої системи. «Також ми використовуємо нову технологію, систему AirPot, ця прогресивна система надає можливість корінням не скручуватися, як у контейнері, а йти за водою на повітря, і таким чином стимулюють розвиток бічних коренів. У AirPot, ми вже вирощуємо крупноміри, від 25 см обхват стовбура та вище», — розповідає Золотаревський.

Ще один плюс контейнерних і «Аерпотних» дерев у тому, що їх можна пересаджувати цілий рік. З недавніх прикладів такого озеленення Золотаревський назвав висадку платанів на Прорізній та Золотоворітській влітку цього року.

І нарешті — догляд. Вкрай важлива для приживання організація поливу. «Ідеально крапельний полив. В решті випадків індивідуальний, залежно від погоди. Є ще нова система краплинного поливу — сумки, які одягаються на дерево, туди водовозка наливає 40-50 л води, яка потихеньку просочується у ґрунт», — пояснює Золотаревський.

Щодо самих рослин, то, на думку експерта, не варто фіксуватися на традиційних сортах.

«Треба вибирати більш стійкі до загазованості та засоленості ґрунтів. І слідкувати за новинками. Наприклад, у нас по Києву багато росте липа Tilia cordata, липа дрібнолиста. Це вже «старий» сорт, який погано реагує на клімат, що змінився. Ми бачимо, як уже наприкінці серпня скручується листя, ці липи не витримують загазованості та спеки. Але наука не стоїть на місці, дендрологи вивели ряд стійкіших сортів, ось їх і слід використовувати. Якщо ти працюєш у цій сфері, то маєш знати нові та стійкіші сорти», — каже Золотаревський.

Серед тих, хто здатний вижити у вуличних умовах, винести загазованість та засоленість ґрунтів експерти називають платани, ясені, акації, гледичії, нові сорти лип та кленів. «Наприклад, лип є близько 20 нових сортів. Найбільш стійка до загазованості — липа Палліда, вона крупнолиста, здатна під час дощів напитати вологу і триматися на своєму ресурсі в посушливі дні», — каже Золотаревський.

Нові сорти також допоможуть знайти баланс між традиційним виглядом вулиць та новою реальністю. Наприклад, пірамідальні тополі, які задають суворий ритм бульварів, на думку експерта, потребують поступової заміни.

«Тополя – потужне дерево, але недовговічне. У тополі безаварійний термін служби лише 25 років. У парках вони можуть рости довше, безумовно, і 100, і 200 років. Але тополі, що ростуть на бульварі Лесі України чи Тараса Шевченка, виглядають непрезентабельно, а головне вони небезпечні, щороку кілька з них засихають і можуть обрушитися будь-якої миті. Є ряд міцніших колоноподібних дерев. Наприклад, пірамідальний дуб, є колоноподібні клени, граби, буки — вибір великий, при заміні не варто фіксуватися на сорті дерева, а на тій функції, яку воно виконувало», — каже Золотаревський.

Настав час визнати, що забезпечити газон на розв'язках у нашому кліматі вкрай складно і дорого. Набагато доречніше вибір на користь багаторічників.

Багаторічні рослини — як чагарники, які посаджені суцільними масами, багаторічні трави — виглядають набагато акуратніше і вимагають меншого догляду. А ще вони зручні тим, що відновлюють біорізноманіття. Там оселяються комахи, прилітають бджоли до медоносів, птахи — тобто ми повертаємо природу до міст», — каже Золотаревський.

Зелені двори та дахи

При впорядкуванні територій житлових комплексів до вимог, які застосовуються при виборі дерев для вулиць, додається ще й різноманітність. «Люди люблять багато квітучих дерев, а також рослини, які мають гарне осіннє забарвлення листя. Популярні не тільки клени та платани, а й сакури та магнолії. І якщо 15 років тому багато магнолій не можна було застосовувати, то тепер зі зміною клімату стало доступно», — каже Золотаревський.

Також важлива здатність забезпечити густу тінь. «Коли будують будинки по 30 поверхів і при цьому висаджують плакучі чи кулясті дерева — це помилка. Високі дерева з густою тінню доречно використовувати там, де дитячі майданчики, зони спокійного відпочинку з лавками», — радить експерт.

Серед трендів озеленення житлових територій він назвав формовані дерева «Дахові, шпалери, стрижені в куби, парасолькові, арки робимо, вздовж доріжок тунельчики. Все залежить від ідеї саду, є житлові комплекси, де ми робимо японські сади», — розповідає Золотаревський.

Серед тенденцій, розвиток яких побачимо найближчим часом, експерт назвав зелені дахи. «Це не просто красиво, це екологічне та енергоефективне рішення. Такі дахи затримують воду, плюс іде економія на опаленні в зимовий період та кондиціювання у літній. У Європі зелені дахи є обов'язковими у нових лікарнях та освітніх закладах», — каже Золотаревський.

Він звернув увагу, що, по суті, організація дворів на дахах паркінгів — це та ж технологія, що зелені дахи.

Хорошу шумоізоляцію дають живоплоти з граба або іншого чагарника, що швидко росте.

Що стосується зелених фасадів, то безумовно, рослини, що плетуться, виглядають чудово. Однак є два «але»: вони формуються досить довго, роками, а у разі їхнього «демонтажу» необхідно одразу змінювати фасад.

Читайте також Як подолати «ефект міського теплового острова», або перспективи вертикального озеленення в Україні

Клімат змінився, правила озеленення ні

У розвинених країнах розуміють важливість зелених коридорів уздовж вулиць, Roadside landscaping як дисципліну вивчають студенти профільних вишів, а в нас обов'язкове озеленення узбіччя доріг та вулиць законодавчо не закріплено. «Якщо при розширенні дороги були викорчовані дерева, то шляховики чи комунальники можуть висадити нові, а можуть і не висаджувати — як карта ляже. Ще у 2019 р. анонсувалося внесення цього важливого доповнення до ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», але досі це не сталося», — коментує засновник бюро Beloded Landscaping, дійсний член Society of Garden Designers ( SGD) та член правління Гільдії ландшафтних архітекторів України (GLAU) Людмила Білодід.

За її словами, вітчизняна нормативна база мало того, що застаріла, але й часто положення низки документів суперечать один одному, що значно ускладнює роботу з озеленення.

Наприклад, відстань від проїжджої частини до рослини. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»: «У нових житлових районах відстань від краю проїжджої частини до осі ствола дерева слід приймати не менше 4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною це відстань можна збільшити до розміру, якому кроні будуть розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини».

ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»: відступ від краю проїзної частини до осі дерева з кроною до 4 м має становити не менше метра, а з кроною понад 4 м — 3 метри.

«Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105: «від краю проїжджої частини вулиць, укріплених смужок країв доріг або бровок канав до стовбурів дерев — 2 м, до чагарників — 1 м».

«Необхідно суттєво оновити норми, наприклад, прописати якісні показники дерев, ґрунту тощо. Ширина стовбура, кількість скелетних гілок, щоб ком відповідав ширині дерева і т.п. Моя думка: для міст необхідно використовувати дерева, вирощені в контейнерах, оскільки вони мають високий рівень приживання», — каже Золотаревський.

Він називає ще одну проблему, яка має бути вирішена у новій нормативній базі — висаджування дерев під проводами. «В Україні їх щороку стрижуть, а в Європі вважають за краще випустити дерево над проводами і більше цим не займатися. Аналогічно про освітлення, ліхтарі повинні бути під кроною, а не над нею, інакше доріжки залишаться не освітленими», — наводить приклади Золотаревський.

Загалом прогноз щодо озеленення міст позитивний. Споживачі — як покупці житла, так і громади загалом стали більш вимогливими. Від Зеленбудів потребують постійного підвищення професіоналізму та зміни правил. Дедалі більше зелених зон отримують свої охоронні статуси та фінансування як із бюджету, так і з боку бізнесу. Істотний прогрес спостерігаємо серед розплідників — ще 10 років їх не було, зараз досить конкурентно працюють та пропонують новинки.

Фото: EVA landscape company