Автор: Ірина Настич

Нещодавно начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний повідомив про старт екоініціативи «Місто живих стін», яка полягає в створенні так званих зелених стін. Для цього містян закликають висаджувати біля будинків виноград Вічі — сорт дівочого винограду, який користується найбільшою популярністю при створенні зелених фасадів та огорож завдяки своїй невибагливості, декоративності й швидкості росту. Перші 50 саджанців винограду Вічі в рамках ініціативи нещодавно вже було висаджено в Солом’янському районі Києва. 

Property Times разом з експертами у 2020 році розбирався в питаннях вертикального озеленення та вивчав причини його непопулярності  в Україні. Один з чинників, які озвучували фахівці, — конструктивні особливості будівель. Тож ми вирішили дізнатися, чи не зашкодить така екологічна ініціатива будинкам й чи має вона право на життя.

Міський тепловий острів

Щільна забудова, скороченні зелених насаджень та підвищення середньорічної температури робить великі міста некомфортними для проживання влітку через спеку.

«Проблему «бетонно-асфальтового» міста, або «ефект міського теплового острова» (анг. urban heat island effect) вже давно помітили й вивчили на Заході. Підвищена температура міського середовища і справді негативно впливає на людське здоров’я та якість життя, а також призводить до збільшення витрат на охолодження перегрітих офісних житлових та громадських будівель», — коментує  Максим Заїка, менеджер проєктів DELTA Ukraine з зеленої сертифікації LEED, BREEAM, DGNB.

Численні дослідження доводять, що використання елементів озеленення фасадів має позитивний вплив не лише на навколишнє середовище, але й на клімат всередині приміщення, додатково створюючи ефект енергозбереження.

«Вертикальне озеленення має ряд позитивних рис, наприклад воно дозволяє боротися з ефектом перегрівання вулиць, де практично відсутнє озеленення, водночас знижуючи температуру всередині будівель, — говорить Дмитро Облакевич, архітектор Urban experts. — У густонаселених містах системи зелених стін можуть допомогти зменшити  шумове забруднення, а також знизити рівень забруднення повітря». 

«Серед основних переваг вертикального озеленення з точки зору енергоефективності слід відзначити ефект охолодження за рахунок евапотранспірації (випаровування плюс транспірація), до 30% покращення теплового захисту зовнішніх стін за рахунок створення відповідного середовища між поверхнею стіни та системою озеленення, ефект затінення від рослин та захист від вітру, — пояснює Ірина Суходуб, спеціаліст з моделювання та зеленої сертифікації будівель, iC consulenten.  — Деякі дослідження показують значне зниження температури повітря (близько 3°С) в безпосередній близькості до вертикального озеленення за рахунок ефекту евапотранспірації, що в свою чергу зменшує ефект теплового острова та знижує навантаження будівлі на охолодження. В свою чергу, саме затінення дає найбільший ефект щодо зниження температури зовнішньої поверхні стіни з вертикальним озелененням у порівнянні з «голою» стіною. Авжеж цей ефект в значній мірі залежить від типу вертикального озеленення, зелені фасади чи живі стіни, виду рослин та заповненості і є найбільш відчутнім для сонячних днів зі значною інтенсивністю сонячної радіації».

Крім того, озеленення фасадів є одним з методів архітектурної виразності, особливо в щільній міській забудові, коли можливості горизонтального озеленення обмежені, зазначає  Борис Слажнєв, партнер, архітектор Urban experts.  «В таких випадках вертикальне озеленення буде створювати оазу в кам'яних джунглях міста та доповнювати горизонтальний благоустрій. Гарним прикладом сучасної архітектури з вертикальним озелененням є One Central Park, в Австралії, запроєктований Ateliers Jean Nouvel», — наводить приклад експерт.

Конструктивні типи вертикального озеленення

Конструктивно вертикальне озеленення можна поділити на два типи: традиційне (або хаотичне) та  подвійний зелений фасад (зі структурною опорою). 

Детальніше пояснив Дмитро Облакевич, архітектор Urban experts:

«У традиційному зеленому фасаді листяні в'юнкі рослини вкорінені в землю та використовуються як огороджувальні конструкції, щоб покрити собою стіни будівлі. В цьому випадку існує ризик пошкодження облицювання, особливо у випадку низької якості матеріалу, що буде піддаватися впливу вологи. Крім того, існує ризик падіння зеленого шару через велику вагу. Традиційний зелений фасад вважається найбільш рентабельним для низькоповерхової забудови.

Подвійний зелений фасад потребує вертикальної структурної опори, такої як модульна решітка, троси або сітка, які виготовляються з нержавіючої сталі, щоб спрямовувати рослини вздовж стіни будівлі. У подвійному зеленому фасаді каркас встановлюється на відстані від стіни, створюючи порожнину між стіною будівлі та рослинами. Відстань порожнини впливає на швидкість повітрообміну, що своєю чергою впливає на температуру поверхні стін і температуру повітря в приміщенні. Відповідно до проведених досліджень оптимальна відстань відступу складає 30 см. 

Також є варіант живої стіни, вона має складнішу конструкцію та включає: спеціальні опорні елементи, середовище для вирощування та систему поливу (для обслуговування великої кількості рослин). Жива стіна складається з модульних панелей із готовою рослинністю, які кріпляться до окремо встановленої рами, щоб забезпечити швидке покриття великих поверхонь і більш рівномірний ріст уздовж стіни будівлі, що дозволяє її використання для високих будівель». 

Існують різні технології озеленення, окрім вільно ростучого методу, додає Борис Слажнєв. «Їх об'єднує те, що всі вони потребують проєктування підконструкції — системи, що утримує рослини на фасаді, вона може бути обладнана крапельним поливом. Це дає змогу розширити спектр рослин, які можна використовувати для озеленення фасаду. Такий підхід характеризується тим, що озеленення інтегрується в забудову шляхом комплексного рішення,  — пояснює експерт. —  Але перед установкою, потрібно дослідити кліматичні особливості місця, де планується вертикальне озеленення: наскільки це місце освітлюється сонячними променями, це нове будівництво чи інтеграція озеленення в наявну забудову. З точки зору архітектурної виразності, системи з декількома видами рослин виглядають більш різноманітно, але потребують додаткових конструкцій, поливу, обслуговування. Такий метод доцільно використовувати в новому будівництві, при реконструкції присутніх будівель чи відбудові». 

Вічі: бути чи не бути?

На думку фахівців, використання вільно ростучих рослин, зокрема винограду Вічі, допустиме для озеленення наявних будівель, але є певні нюанси.

«Зачіпи винограду мають 2-5 мм завдовжки, і не можуть пошкодити утеплення фасаду, — пояснює  Ксенія Феофілактова, головний архітектор ТОВ «ЗінКо Україна». — Але якщо згодом виникне бажання позбавитись такого вертикального озеленення, фасад треба буде переробляти. Лицьовий куш (фарба, поверхня) буде все ж таки пошкоджена. Окрім цього виноград не зможе «підійматися» по абсолютно гладкій, полірованій поверхні, та на металевих фасадах він буде висихати і гинути впродовж літньої спеки, із-за високої температури покриття».

Експертка також наголошує, що будь-яке втручання в зовнішній вигляд будівлі має бути узгоджено, оскільки це має бути в контексті загальної урбаністичної ідеї.

На думку Бориса Слажнєва, така екоініціатива має право на життя, але вона має втілюватися під чітким наглядом та розробкою спеціалістів. 

«Також варто зазначити, що зелені стіни необхідно утримувати та доглядати, навіть у випадку хаотичного (традиційного) озеленення, для уникнення пошкодження фасаду та попередження обвалу рослинності», — додає Дмитро Облакевич.

Фото: Ірина Настич, приклад вертикального озеленення, м. Медіаш, Румунія

---