Сталий розвиток та КСВ як потенційні хедлайни у ділових комунікаціях

19.11.2021   |  Блоги

Олена Обухівська

директорка з комунікацій Arricano

Комунікації — це стратегічна бізнес-функція на кожному ринку і для кожної компанії. Вона вже вийшла за рамки чистих public relations, адже включає багатовекторну взаємодію із цільовими групами. Завдяки їй вирішуються складні багатоступінчасті задачі, серед яких сформувати репутацію компанії, якій довіряють, додати до сили бренду цінності та вартості, владнати конфлікт, просувати продукт, створити потребу та попит, спонукати до дії — прийти, купити, лайкнути.

Темі комунікацій на ринку комерційної нерухомості була присвячена zoom-конференція професійної галузевої організації України Ukrainian Real Estate Club, для якої була підготовлена доповідь на тему «Комунікаційні моделі ТРЦ — взаємодії з аудиторіями, реноме та результати». Детальніше про презентовані моделі взаємодії із ключовими стейкхолдерами компанії — в колонці для Property Times.

ТРЦ Arricano — це сталі об’єкти, із зрілою соціальною позицією, високим показником впізнаваності бренду (Brand development index), такі, що першими спадають на думку (Top-of-mind) серед цільового трафіку як у Києві, так і в регіонах. А ступінь довіри та взаємності перевірені часом, досвідом, лояльністю, що відображається у класичних та зрозумілих для ринку ТРЦ показниках — майже 100% зайнятістю торгових площ, конверсійним трафіком та товарообігом орендарів. Ще гарною демонстрацією популярності та інтересу до бренду є діджитальні виміри охоплення, лайкових реакцій, перепостів та тегів, які на ринку комерційної нерухомості часто озвучують як маркери ефективності маркетингових заходів.

Якщо говорити про суто комунікаційну площину, то тут один із найголовніших факторів є влучність та якість ключового повідомлення. Особисто я вірю в силу слова, яке спонукає до дії. Щоб згенерувати дійсно гучну заяву бренду, часто послуговуюся зручною матрицею AIDA (attention, interest, desire, action). Завдяки їй легко можна провести аудит меседжу та слогану, чи дійсно він привертає увагу, викликає інтерес, бажання та мотивує до цільової дії.

З усіх комунікаційних моделей та схем, якими користуються топ-200 публічних компаній світу, моєю найулюбленішою для В2С є фреймворк Job to be done. Він допомагає проаналізувати потреби споживача через його функціональні та емоційні аспекти, щоб звернутися безпосередньо до його соціальних та персональних переживань.

Саме за технологією Job to be done ми розробили корпоративний соціальний проєкт для вчителів — Teachers’ Self Upgrade у ТРК «Проспект». Всі ми розуміємо труднощі шкільної онлайн-освіти, яка потребує нових компетенцій та навичок співпраці зі школярами під час дистанційного навчання, яких не навчали в педагогічному університеті. Розуміючи демотиваційні настрої у ком’юніті педагогів, ми запропонували функціональне рішення — навчальну програму із лайфхаками від топових лекторів, яка відповідає сучасному запиту, із акцентом на самомотивації та самовдосконаленні вчителів приймати нові професійні виклики.

Соціально-просвітницький проєкт Teachers’ Self Upgrade є втіленням нашої ESG Policy (Environmental, social, and governance), тобто політики з корпоративної соціальної відповідальності, націленої на сталий розвиток.

Утім, Teachers’ Self Upgrade у форматі навчальної бізнес-конференції для учителів виявився лише початком. А далі відбулося ще кілька важливих дотичних подій. Дослуховуючись до педагогів-учасників проєкту, ми зрозуміли потребу у формуванні бренду вчителя, персоналізоване сприйняття вчителя як впливового представника еліти. Тому буде продовження Teachers’ Self Upgrade із новими вхідними даними.

Ще з’ясувалось, що на ринку не однозначно сприймають КСВ-проєкти, тобто ініціативи із корпоративної соціальної відповідальності. Від партнерів із різних сегментів бізнесу, в тому числі і в ритейлі, виникали такі запитання як — «навіщо» та «що це нам дасть».

Відтак, в Arricano ми взяли на себе ще і просвітницьку В2В місію із роз’ясненням про те, для чого втілювати і розвивати соціальні програми та що це дає бізнесу. Зрозуміло, що у кожної компанії — своє корпоративне мислення та стратегія пріоритетів. Тому шляхетна ціль інвестування у сталий розвиток суспільства та зміцнення відносин із бізнес-партнерами, які працюють в рамках своєї ESG Policy — це аргумент для соціально-орієнтованих компаній.

Хто тільки починає вивчати це питання, то КСВ-програми можуть стати блискучою платформою для удосконалення внутрішнього корпоративного середовища. Адже участь компанії у соціальних проєктах — це один із дієвих нематеріальних способів підвищити продуктивність та згуртувати команду. А ще КСВ — це формування репутаційної подушки бренду та позитивного іміджу, що дозволяє налагоджувати зв’язки із зовнішньою та потенційною внутрішньою цільовою аудиторією. За даними експертних досліджень, імідж компанії — це вагомий чинник для 66% респондентів при виборі компанії під час працевлаштування. А ще — це налагодження стійких government та media relations.

Якщо резюмувати Teachers’ Self Upgrade, то до вищезгаданого можна додати, що це проєкт із готовим відпрацьованим та зрозумілим алгоритмом, де залучені й органи влади, і NGOs, і компанії із різних індустрій, включаючи FMCG, який зайняв ґрунтовну освітню нішу та одночасно об’єднує три аудиторії, які пасіонарно зацікавленні у підвищені освітнього рівня. Це — вчителі, школярі та їхні батьки. Тому наш проєкт ще має опосередкований вплив на покоління Z та Альфа, які творитимуть історію країни в найближчому майбутньому.  

Тому КСВ — це крутий тренд у бізнес комунікаціях. І вже цього року ми бачимо, як зблизилась співпраця ділової спільноти із різноманітними доброчинними фондами і як тема інклюзії та різноманіття вийшла у хедлайн.