Ринок потребує впровадження кращих європейських практик та спрощення умов національного законодавства

15.05.2024   |  Блоги

Людмила Кріпка,

виконавчий директор, керівник департаменту науково-технічної інформації Асоціації «Укрцемент»

Стан війни диктує два пріоритети оборона країни та максимально ефективна робота економіки, бо саме за рахунок сплачених податків фінансуються витрати на армію та виробництво зброї.

В сьогоднішніх умовах ми не ставимо нереальних вимог. Але звертаємо увагу і хотіли б розуміння від людей, наділених владними повноваженнями, щодо впровадження кращих європейських практик та спрощення умов національного законодавства.

3.1 Екологічні проблеми

Відсутній ефективний прямий діалог між Міндокілля та найбільшими підприємствами платниками податків та  бізнес-асоціаціями щодо:

3.1.1 практичної реалізації найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), видачі дозвільних документів в цементній галузі;

3.1.2 сприяння впровадженню використання АП (SRF/RDF, TDF) на цементних підприємствах України (цементні підприємства країн ЄС досягають коефіцієнта заміщення вугілля SRF/RDF паливом понад 90%, та близько 45%  відпрацьованих шин (решта 50% як вторинна сировина, і тільки 5 % зберігається);

3.1.3 впровадження сертифікатів походження зеленої електроенергії, що суттєво сповільнює перехід промисловості на екологічно  чисті відновлювальні джерела енергії та зменшення викидів СО2 в державі;

3.1.4 оподаткування викидів біомаси (директива 2003/87/ЄС від 13 жовтня 2003 року  про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах ЄС та внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС яка встановлює принцип, що коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю. Спалювання біомаси не призводить до чистого збільшення вуглецю в атмосфері та не підлягає оподаткуванню податком на викиди СО2). Проєкти Законів «Про внесення змін до  Закону України «Про альтернативні види палива» щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива» (№9596) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива» (№9597) суперечать європейському та чинному українському законодавству. ЗУ про МЗВ передбачає, що оператор віднімає обсяг викидів СО2 від біомаси. Таке правило розповсюджується на установки, для яких паливом є біомаса, змішане паливо або змішаний матеріал.

Міндовкілля повинно ініціювати встановлення нульового податку, оскільки Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року, шляхом декарбонізації та розвитку альтернативних джерел енергії.  Чинна система оподаткування викидів СО2 в Україні не стимулює запровадження енергоефективних заходів і перехід на альтернативні джерела енергії;

3.1.5 СТВ в Україні потрібно доопрацювати МЗВ: сфера охоплення, система розрахунку та правила безкоштовних квот.  Скоротити терміни розгляду поданих документів, об’єктивно-професійно підходити до розгляду поданих документів, а не робити відмови на підставі незначних технічно-машинальних помилок, які не впливають на обсяг викидів. Міндовкілля повинно виступати регулятивно-консультативним органом у цьому напрямку. Адже система МЗВ є передумовою для впровадження СТВ та визнання її Європейською системою торгівлі квотами.

3.1.6 створення єдиної державної політики та детальної дорожньої карти для впровадження СТВ в Україні з термінами впровадження.

3.1.7 запровадження практики з міжнародними верифікаторами, бо внутрішні тільки для українського ринку (в ЄС не визнається), у них відсутній досвід і ціни вищі чим у міжнародних;

3.1.8 прикордонного механізму регулювання вуглецю (СВАМ):

Необхідно вести перемовини про застосування декларативного методу для України з 2026 року.

Відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту CBAM «Якщо сталася непередбачувана, виняткова і неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або більше третіх країн, на які поширюється дія CBAM, і ця подія має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури такої країни або країн, Комісія оцінює ситуацію і подає Європейському Парламенту та Раді звіт, що супроводжується, за необхідності, законодавчою пропозицією, про внесення змін до цього Регламенту, визначивши необхідні тимчасові заходи для подолання цих виняткових обставин». Одним із підходів, які можна пропонувати в рамках цього положення, може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС  та підпадають під дію СВАМ. Тобто, фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на бізнес та допоможе частково акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого із-за війни.

3.1.9 щодо коефіцієнта викиду CO2 на 1 кВт спожитої потужності.

01 січня 2024 року набрала чинності постанова НКРЕКП «Про затвердження Порядку розкриття інформації споживачам електричної енергії про джерела енергії, у загальній структурі балансу електричної енергії, придбаної електропостачальником та/або виробленої на його власних електроустановках».

Станом на сьогодні відсутня інформація, щодо коефіцієнта викиду CO2 на 1 кВт спожитої потужності. Розкриття даної інформації буде стимулом до використання відновлювальних джерел енергії та своєю чергою до зеленого переходу.

3.1.10 Оцінки впливу на довкілля (ОВД):

Обсяги післяпроєктного моніторингу не відповідають цілям планованої діяльності. Післяпроєктний моніторинг передбачає вимоги неможливі до виконання та ті, які несуть значне фінансове навантаження на підприємства.

3.1.11 Управління відходами:

Необхідність паралельного прийняття та введення в дію всіх підзаконних актів до Закону України «Про управління відходами», зокрема Постанови №1214 «Деякі питання віднесення речовин або предметів до побічних продуктів». Дана постанова дасть можливість використовувати певні матеріали у якості сировинних чи інших компонентів при виробництві продукції та зменшить навантаження щодо отримання дозволів на оброблення відходів.

3.1.12 Впровадження електронного обліку відходів шляхом Екосистеми.

Виробники стурбовані відсутністю єдиної державної політики та ініціюють створення детальної дорожньої карти щодо впровадження СТВ в Україні. Це чесна конкуренція і справжні ринкові умови. 

3.2 Надрокористування

Проблемні питання та потреби цементної галузі стосовно надрокористування:

3.2.1 спрощення дозвільних процедур для діючих родовищ при повторних отриманнях ліцензій та розширенні їх меж;

3.2.2 першочергове право на розширення існуючого родовища. Урегулювати питання охоронної зони у спецдозволі на діюче родовище, юридична особа уже заплатила за запаси;

3.2.3 зняття мораторію щодо викупу земель під кар’єри для юридичних осіб щодо розробки родовищ, узгодження з громадами ділянок землі, де знаходяться родовища;

3.2.4 при розширені кар’єру мати можливість розробляти родовище в межах до розширення з існуючим проектом розробки родовища. Надавати час на розробку нового проекту розробки родовища;

3.2.5 при зміні назви підприємства (зі збереженням історії: юридична адреса та керівник залишаються ті ж) спростити дозвільну процедуру отримання ліцензії до перейменування ліцензійного документу. 

3.3 Критично важливі підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період 

Постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі постанова), підприємства цементної галузі віднесені до критично важливих.

Але постанова передбачає щорічне підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Підприємство, яке випускає критично важливу продукцію для країни, щороку не може змінювати  цільове призначення цієї продукції. Тим паче, що цільове призначення продукції прописане у стандартах EN. А виробники цементу одні з перших впровадили та випускають свою продукцію за європейськими стандартами.

Пропонуємо внести зміни до постанови  щодо визначення статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період залишити статус критично важливого підприємства на період дії воєнного стану в Україні.

3.4 305 регламент ЄС 

В Україні відсутні органи з оцінки відповідності за вимогами 305 регламенту. З цією проблемою стикаються усі виробники будівельних матеріалів.

З 2023 р. почав діяти ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305).

До 2025 року буде одночасна дія двох регламентів: ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305) та Технічний регламент (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 347).

Але вітчизняний виробник у неконкурентних умовах з імпортером.

Сьогодні в Україні, пройти усю процедуру, згідно ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» для цементу, виготовленого за європейськими стандартами, вітчизняний виробник не може, тому що в Україні відсутні органи з оцінки відповідності за вимогами 305 регламенту. Якщо український виробник проходить оцінку відповідності у країнах Європи та  складає декларацію показників, ця декларація в Україні не дійсна, тому що у законі зазначено, що сертифікат для складання декларації, виробник повинен отримати у вітчизняного органу з оцінки відповідності. При тому, що імпорт продукції за деклараціями ЄС, що мають СЄ маркування, дозволений за постановою КМУ 347 від 22.03.2022.

Українська цементна промисловість експортує продукцію до сусідніх країн, у тому числі країн ЄС. Це демонструє високі стандарти якості, сумісність зі стандартами ЄС та конкурентоспроможність.

Якщо говорити про стратегічні завдання, то вони більше стосуються роботи економіки країни в період відбудови.

Для держави постане два ключових завдання:

  •   організувати максимальну прозорість і конкурентність та мінімізувати корупційні ризики  при   виборі забудовників;
  •   стимулювати максимальну локалізацію. Ми повинні скористатись можливістю і  максимально  отоварити надані кошти на відбудову товарами та послугами українських компаній.

Опертя на національного виробника, підтримка національного виробника повинна стати стрижнем державної політики щодо відбудови.