Максим Сінулін,

провідний архітектор консалтингової компанії UTG 

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, місцева влада західних регіонів зіткнулася з проблемою перенаселення через внутрішньо переміщених осіб. Переселенці зі східних областей, де наразі ведуться активні бойові дії, вимушені були шукати житло самостійно чи звертатися до спеціальних пунктів прийому біженців. Проте забезпечити всіх однаково комфортними умовами завдання майже непосильне. На допомогу прийшли архітектори та дизайнери, які запропонували використання модульних будинків.

Модульний будинок — це така будівля, що збирається з окремих секцій, які, в свою чергу, виготовляють на заводі та збирають на ділянці, наче конструктор. Зазвичай такі будинки створюють за місяць, ще за тиждень складають і здають власникам. Ремонт робити необов’язково, адже у будинку вже оздоблені стіни та підлога, є міжкімнатні двері, розведена електрика та світло. Достатньо поставити меблі й провести воду та можна заїжджати. 

Закордоном використання модульних будинків стало популярним не лише через потребу, а й через те, що це більш економне та екологічне рішення для життя подалі від галасливих мегаполісів. У США більш прості модульні конструкції частіше використовуються для забезпечення житлом тих, хто втратив його через природні лиха.

Провідний архітектор консалтингової компанії UTG Максим Сінулін поділився своїм критичним поглядом на використання таких споруд в українських містах.

Будівництво житла для біженців часто означає швидке будівництво за рахунок краси та якості, розглядаючи більше у контексті зручності та функціональності. Проте світові практики показують, що комфортні розкладні котеджі можуть мати естетичний вигляд. Як от у проєкті німецького архітектора Вернера Собека та компанії Aktivhaus, які нещодавно завершили модульну розробку для 200 сирійських біженців у німецькому місті Вінненден.

Звісно, будівництво таких проєктів має свої переваги та недоліки, бо розглядатись вони повинні як середньостроковим рішенням для розміщення переселенців.

Переваги рішення:

- Швидкий монтаж та масштабування відповідно до потреб родин.

- Відносно просте транспортування вже готових конструкцій з інших країн.

- Відсутність будівельного сміття при збиранні та довготривалих оздоблювальних робіт.

- Відносно широкі вимоги до місць розташування дозволяють обладнати модульні містечка у зручних місцях, аби скоротити людям час і витрати на дорогу.

- Модульні будинки є одним з найдешевших варіантів забезпечення житлом.

- Підвищений комфорт у порівнянні з тимчасовим розміщенням у погано пристосованих нежитлових приміщеннях, наприклад, школах чи дитячих садках.

Недоліки рішення:

- Мінімальний рівень комфорту у порівнянні з постійним житлом. Ризик утворення додаткових проблем, коли термін проживання затягується. Саме так сталося зі збудованими у 2015 році модульними містечками у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та Павлограді. Термін використання будинків був обмеженим і сягав двох років, а проживати там люди мали не довше шести місяців. Проте окремі родини переселенців залишилися в цьому житлі на понад п’ять років (частина — через відсутність кращих варіантів, частина — тому, що змогли облаштувати побут й відмовились переїздити до наданих гуртожитків у передмістях, умови життя в яких могли видаватися гіршими).

- Модулі обшиті пластиком є не екологічними та у довготривалій перспективі можуть завдати шкоди здоров’ю людей. А контейнери з металу становлять загрозу організму влітку.

- Відсутність інфраструктури всередині таких містечок та умовне відділення від місцевого населення може створити проблеми у соціальній адаптації переселенців.

Однозначного позитивного ефекту від зведення модульних міст небагато. Так показала світова практика. Великі фінансові витрати, використання матеріальних та людських ресурсів зараз під час війни здаються недоречними. Бо таке житло доведеться потім або руйнувати, або шукати альтернативні шляхи використання пізніше. А тому це економічно не вигідно та не екологічно. До того ж, таке житло створюватиме враження, наче люди живуть у наметі чи контейнері ще й без визначеного терміну перебування в таких умовах.

Швидкозбірні будівлі можуть забезпечити відносно комфортне проживання сімей протягом кількох років, але не більше. У світі є багато виробників таких будівель, що дозволить не бути залежним від одного постачальника чи ресурсу необхідних матеріалів в Україні. Проте ці проєкти вже потребують окремих ділянок, забезпечених інженерною інфраструктурою: дорогами, водою, каналізацією, електропостачанням тощо.

Аби процеси встановлення такого житла були комфортними та без затримок, то процеси підготовки ділянок та імпорту швидкозбірних конструкцій мають бути паралельними. Це доволі складні проєкти з точки зору урбаністики. Містам необхідно грамотно обирати ділянки, оскільки одразу після заселення у мешканців виникнуть потреби в школах, лікарнях, роботі тощо. В перспективі за пʼять років на місці цих будівель повинні бути зведені новобудови, а швидкозбірні конструкції відправлені для використання з іншою метою.

Ефективною альтернативою повторного використання модульних будиночків може бути їх встановлення як пунктів рекреаційних комплексів, дитячих лагерів, модульних амбулаторій тощо. Або ж обрати інший шлях — переробки окремих складових будинку: пластику, металу чи дерева.

Перші 18 модульних будиночків передали до Закарпатської області на початку квітня зі США. Їх планували облаштувати на території промислового підприємства, де зараз працює логістичний штаб гуманітарної допомоги. Проте згодом, за рішенням голови Закарпатської ОВА, передали для розміщення людей, житло яких було зруйноване у Бучі та Гостомелі.

Ефективне майбутнє модульного житла для переселенців

Річ у тім, що питанням розміщення та пошуком сталих рішень для тимчасового проживання мають опікуватись не лише органи державної влади та місцевого самоврядування, а й приватні підприємства: громадські організації чи власники бізнесу.

Автори таких проєктів звертають увагу на створення комфортних умов для переселенців та невід’ємно відстоюють ідеї необхідності спільних просторів, зонованих приміщень та забезпечення доступного житла для людей з різними потребами. У тому числі в проєкти входить можливість трансформації такого поселення у майбутньому на ефективні громадські простори, які б гармонійно вписувалися у ландшафт міст, де вони розташовані.

Система модулів гнучка у плануванні простору. Так для великої родини з кількома дітьми можна скласти багатокімнатний житловий блок. Поруч відразу варто монтувати блоки, де розміститься навчальний заклад, аби не відривати дітей від освітнього процесу. Доповнювати такі кластери варто виробничими майданчиками, куди можна перевезти невеликі виробництва зі східних областей. Звісно, така структура нагадуватиме «місто в місті», проте у тимчасовій перспективі є більш ефективною, ніж окремі контейнери за огорожею, які вже встановлені у Львові, для приклада. Такі концепції потребують допрацювання.