Законопроект №7398: нюанси та деталі

Олександра Федотова,

партнер, керівник практики нерухомості та будівництва ADER HABER

22 серпня 2022 року повернуто із підписом Президента України «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» №7398 (надалі — Законопроект).

Одним із завдань цього Законопроекту є законодавче забезпечення створення споруд цивільного захисту населення.

Законопроект, серед іншого, передбачає обов’язкове розроблення у складі проектної документації на будівництво розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Розділ має бути розроблений обов’язково, але далі, як кажуть, є нюанси та деталі.

Так, відповідно до Законопроекту стаття 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» буде доповнена частиною 10, відповідно до якої передбачається, що розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту може передбачати будівництво захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення, а також проектні рішення щодо врахування вимог пожежної та техногенної безпеки, для:

1) об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;

2) інших об'єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Проектні рішення розділу інженерно- технічних заходів цивільного захисту мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. Перелік КМУ ще не визначений.

Виникають наступні питання:

• Чи може відповідний розділ не передбачити будівництво таких споруд?

• Якщо такий розділ не передбачає будівництво відповідних споруд, то які заходи він має передбачати? Оренду або спільне використання існуючих споруд?

• Або все ж таки мова йде про те, що розділ має обов’язково передбачати будівництво захисних споруд або споруд подвійного призначення?

Поки що розуміння немає. Є лише розуміння, що невідповідність об’єкта проектній документації в частині дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки, - є підставою для відмови у видачі сертифікату.

На які об’єкти це поширюється? На усі об’єкти, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано після набрання чинності відповідним Законопроектом. Законопроект набере чинність через два місяці з дати його опублікування.

Як вже зазначалось, для захисту населення можуть використовуватися споруди подвійного призначення чи їх окремі частини. Вони можуть бути як наземні, так і підземні.

Хто має утримувати захисні споруди або споруди подвійного захисту?

• Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

• У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Що стосується багатоквартирних будинків, то в даному випадку мова буде йти про будівництво споруд подвійного призначення, оскільки такі будинки не відносяться до об’єктів, що мають мати у наявності захисні споруди, які повинні перебувати у постійній готовності.

Отже, захисні споруди багатоквартирних будинків можуть використовуватися у мирний час для інших цілей та мать бути приведені в готовність до використання у якості захисної споруди протягом 24 годин.

Перелік можливих цілей використання таких споруд передбачений у Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138. Він доволі широкий.

Зокрема, такі споруди можуть використовуватись у якості складських приміщень, побутових приміщень, гаражів або стоянок, адміністративних та офісних приміщень, приміщень для обслуговування населення та торгівлі тощо.

Отже, якщо захисні споруди подвійного призначення будуть відноситись до допоміжних приміщень (наприклад, підвали, колясочні, інші підсобні та технічні приміщення, що обслуговують більше ніж одну квартиру або нежитлове приміщення), то такі споруди будуть належати на праві спільної власності співвласникам будинку (власникам квартир та нежитлових приміщень) (ст. 1, ст. 4 та ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). 

Відповідно і утримання таких споруд буде здійснюватись за рахунок власників квартир та нежитлових приміщень відповідного будинку, а у разі передання їх в оренду - користувачами.

Витрати на оплату комунальних послуг, що будуть надаватися у цих спорудах, будуть нести співвласники або користувачі. Гарна новина, що Законопроектом прямо передбачено, що на період дії воєнного стану та протягом року з дня його завершення електрична енергія оплачується за цінами, встановленими для побутових споживачів. Проте така пільга навряд чи буде розповсюджена на користувачів.

Якщо захисні споруди подвійного призначення будуть продані у приватну власність або передані у користування, вони будуть утримуватись за рахунок відповідного власника або користувача.