Одеський сценарій: що чекає Ашан?

24.09.2021   |  Блоги

Марта Орленко

юрист Сітрас Україна

Руслан Дубас

юридичний директор Ашан Рітейл Україна

Групи компаній Ашан та Сітрас розпочинають третій рік боротьби за утримання своїх позицій в Одеській області, а саме в с. Лиманка, де мав би бути побудований великий торговельно-розважальний комплекс з океанаріумом, готелем та, звісно ж, усім відомим гіпермаркетом на земельних ділянках загальною орієнтовною площею 27 гектар.

На жаль, приводу для святкування цієї «почесної річниці» нема.

За ці два роки регіон міг отримати понад 140 мільйонів євро інвестицій (включно з будівництвом багаторівневої транспортної розв’язки на проспекті Маршала Жукова), понад 1300 робочих місць (з них тільки 300, власне, гіпермаркет «Ашан»), 150 мільйонів сплачених податків щороку. Однак, усі ці цифри залишилися лише планами на папері, потужний імпульс для нового ренесансу Одеського регіону в партнерстві з Ашан безповоротно зникає у піщаному годиннику українського правосуддя.

Ще весною 2019 року Приморський районний суд м. Одеси наклав арешт на зазначені земельні ділянки в рамках кримінального провадження 2016 року, яке не мало відношення до Ашан. Землі були передані в управління АРМА — Національному агентству з розшуку та управління активами, отриманими корупційним шляхом — для їх зберігання як речових доказів.

АРМА за найкоротший строк (5 днів, 3 з яких були вихідними) у липні 2019 організувала торги і продала ці земельні ділянки через СЕТАМ маловідомому підприємству «Пелучо» (статутний капітал якого становив 5000 гривень, а директор – власниця салону лазерної епіляції в м. Києві). Ціна продажу — в 27 разів нижче ринкової, без погоджень всіх необхідних державних органів, без згоди чи повідомлення законних власників.

Ашан та Сітрас, дізнавшись постфактум про всі ці обставини, звернулися до Міністерства юстиції України із заявою про рейдерське захоплення земель (заява була задоволена, реєстраційні записи про відчуження скасовані), до Державного бюро розслідувань з метою відкриття кримінального провадження по факту незаконних дій АРМА та третіх осіб, які пов’язані з продажем земельних ділянок, до Вищого антикорупційного суду — для скасування ухвали, на підставі якої АРМА могла повторно продати земельні ділянки (заява задоволена), і врешті — до господарського суду про визнання незаконними результатів торгів та відновлення справедливості.

Попри понад два роки боротьби, вжиття всіх способів захисту, — винних все ще не покарано, кримінальні провадження тривають, у судах — три справи, дві з яких зупинені до остаточного рішення Верховного суду. 

Велика палата Верховного суду прийняла до розгляду справу щодо земельних ділянок Ашан в Одесі ще 24.12.2020, визначивши, що у справі наявна «виключна правова проблема» при очевидності «замовного» сценарію. Однак засідання постійно відкладаються і наступне призначене аж на жовтень 2021 року.

Такі неодноразові перерви та зволікання із судовим розглядом викликають тривогу у міжнародних інвесторів: чи дійсно право власності в Україні є захищеним та непорушним? Відповідь на це питання впливатиме на чимало рішень міжнародних інвесторів про можливість інвестувати в Україну. Адже, про цю справу знає чи не кожен високопосадовець та юрист в Україні. Якщо міжнародна компанія, яка сплачує понад мільярд гривень податків щороку, вже третій рік не може відновити своє право в очевидній ситуації, то яким чином від цього може бути захищений менший бізнес? Прикро, що замість розвитку та подальших інвестицій в Україну таким компаніям як Ашан доводиться витрачати роки й значні кошти на захист своєї власності.

Так чи інакше, справа Ашан стане лакмусовим папірцем для судової системи України та дозволить визначити, чи можна Україні довірити іноземні інвестиції.