Сергій Хоменко,

керівник департаменту з розвитку проектів компанії UTG

Після місяця виснажливих боїв на захист України від російської агресії та масового знищення наших міст і вбивства тисяч громадян, постає питання: як ми плануватимемо наше життя надалі? На жаль, загиблих неможливо повернути, але в наших силах відбудувати зруйновані міста для всіх українців, які повернуться додому із західних регіонів країни та із-за кордону. Наразі складно достеменно визначити майбутню ідеологію росії, але, беручи до уваги довголітню масову пропаганду та «зомбування» російського населення, подальше життя з таким сусідом поруч скоріш за все буде небезпечним. Мимоволі  згадується приклад сусідства КНДР і Південної Кореї. Або як повсякденне життя населення Ізраїлю по сусідству з ворогами, які регулярно обстрілюють ракетами територію країни, в тому числі й російськими.

Станом на сьогодні ми ще не можемо визначити, на якій межі зупиниться війна та яких руйнувань зазнають міста України. Проте вже зараз ми маємо майже повністю зруйновані міста, такі як Маріуполь, Волноваха, або частково зруйновані, такі як Харків, Чернігів та інші. Деякі населені пункти потрібно буде відбудовувати з нуля, починаючи з продуманого і безпечного зонування території: інфраструктури, промислових, військових та цивільних секторів. А в інших, менш зруйнованих містах, потрібно буде планувати нове безпечне житло для мільйонів наших громадян, які повертатимуться додому. Війна наочно довела неактуальність поточних норм будівництва та зонування територій, при яких вимоги та інструменти захисту громадян від можливих терористичних або військових дій були майже відсутніми. Тому необхідний новий погляд на питання безпеки в архітектурі майбутнього.

Громадянам, які вимушено виїхали за кордон та на захід України, необхідно буде якнайшвидше запропонувати можливість повернення в нові домівки. І це важливо буде зробити до того, як наші тимчасові біженці почнуть облаштовуватися і “пускати коріння” в містах і селах сьогоднішнього прихистку. Аби в майбутньому території, які зараз знаходяться під окупацією та воєнними діями, не перетворились на малозаселені землі та, щоб Україна не втратила своїх громадян. Тому аби вже сьогодні запобігти такому сценарію необхідна розробка нових зразків зонування міст та проєктування типових моделей житла для швидкої відбудови щойно це стане можливим.

Світові знання та досвід українських фахівців необхідно буде спрямовувати з урахуванням щонайменше трьох основних аспектів:

• По-перше, планувати напрямки основних та суміжних доріг/автомагістралей та мостів, які з одного боку забезпечуватимуть інтенсивний рух транспорту в містах майбутнього, а з іншого за потреби передбачатимуть можливість захисту міст від агресії сусідньої держави й безпечного постачання гуманітарної допомоги та інтенсивної евакуації великої кількості громадян. З досвіду США система міжштатних автомагістралей спочатку називалась системою «оборонних автомагістралей» та частково розроблялась для підтримки військової мобілізації та евакуації у випадку глобальної ядерної війни, згідно з планом, який в 1954 році оголосив Річард Ніксон.
• По-друге, зонування міст повинно передбачати окреме розташування підприємств військової та промислової інфраструктури: військових частин, нафтосховищ, хімічних підприємств та інших об’єктів – цілей можливих першочергових ворожих бомбардувань. Виокремлення таких секторів допоможе зменшити наслідки та шкідливий вплив на цивільне населення цих міст в разі атаки.
• По-третє, передбачити проєктування житла та інших громадських і соціальних об’єктів з урахуванням досвіду будівництва в країнах, які знаходяться під постійною загрозою, таких як, наприклад, Ізраїль.

У той час поки перший та другий напрямки будуть реалізовані згодом з урахуванням індивідуальних особливостей географії та топографії конкретних територій та міст, третій же аспект варто починати аналізувати та оперативно змінювати вітчизняні будівельні стандарти та норми вже сьогодні.

Укриття в житлових будинках в Ізраїлі

В такій країні як Ізраїль, наприклад, з 1991 року прийняті нормативні акти, які передбачають особливості архітектури та будівництва – «Детальні положення про будівництво захищених просторів», серед яких:

• «Довідник проєктувальника захищених просторів», який містить алгоритми вибору та фільтрації проєктувальних матеріалів (119 варіантів) відповідно до виду будівлі, що проєктується;
• «Інструкція про дійсність дозволів у галузі цивільної оборони» – вказівки про дійсність дозволів на будівництво;
• «Зведена відомча інструкція із захисту медичних установ» та «Зведена відомча інструкція із захисту освітніх установ» для різних видів та типів будівництва й форми виконання їхніх розрахунків;
• «Зведена відомча інструкція з архітектурного проєктування захищених просторів» та інші.

Приклад сховищ в Ізраїлі

А також більш деталізовані особливості проєктування, такі як:

• «Вказівки щодо зниження периметра стін не менше, ніж на мінімум 70% від периметра всього захищеного простору»;
• «Інструкція № 61 (Нижня частина стін)», яка пояснює, як проєктується продовження зовнішніх стін захищеного простору до основи;
• «Інструкція № 62 (Перехідне перекриття)», яка пояснює, як проєктується перехідне перекриття («трансформація») замість продовження зовнішніх стін захищеного простору до основи;
• «Інструкція про поділ квартир відповідно до поправки 117 (тимчасове сховище)», яка пояснює правила поділу наявної квартири та знижені вимоги захисту, що діють у цьому випадку;
• «Інструкція № 68 (Перевірка міцності бетону)», яка перераховує умови перевірки бетонів та результати, які необхідно отримати, щоб перевірка відповідала стандарту;
• «Інструкція № 69 (Зміна правил проведення перевірки у зв’язку з новими стандартами: натяжні стелі, хімічні туалети та системи вентиляції та фільтрації)» та багато інших нормативних документів.

Укриття в бізнес-центрі, який будується

Перелічені вище деякі приклади норм у тому числі використовуються для будівництва сховищ в усіх типах будинків. Наразі в Ізраїлі розрізняють 3 типи сховищ: “мамад”– домашнє сховище у квартирі, “мамак” – це притулок на поверсі житлового будинку та “мамам” – притулок в будь-якій громадській установі, державній чи комерційній. Кожен новий житловий будинок повинен містити “мамад” або/та “мамак”, а кожен новий офісний або торгово-розважальний центр повинен містити “мамам”.

Наявні зараз в українських містах сховища мало пристосовані до затяжного стану небезпеки. Людям, які переховуються в метро, стає важко вже протягом місяця залишатись без якої-небудь активної соціальної діяльності на поверхні. А щоразу бігти в метро під час кожної повітряної тривоги фізично майже неможливо. Більшість підвалів в житлових будинках не пристосовані для довготермінового перебування. Тому після перших днів паніки та пошуку сховищ більшість населення менш атакованих міст просто ігнорує сигнали повітряної тривоги, або у крайньому разі керується правилом «двох стін» та намагається знайти більш безпечні місця у своїх квартирах, що не гарантує безпеку там під час повітряних ударів. Наше життя змінилося безповоротно, та ми повинні враховувати трагічні уроки минулого місяця війни й передбачати можливі загрози у майбутньому.

Тому всі архітектори та інші фахівці компанії UTG, які наразі не залучені в оборонних або гуманітарних завданнях, вже вивчають світову практику та планують її інтеграцію в наш накопичений досвід зонування територій та проєктування будівель. Ми повинні вже від сьогодні вносити актуальні зміни в планування майбутньої безпечної та захищеної житлової та комерційної архітектури міст.