Мій дім — моя фортеця. Як за рік війни змінились вимоги до безпеки та комфорту житла 

04.07.2023   |  Блоги

Жанна Ржанова

Директор з розвитку Archimatika

Як відповідає ринок первинного житла на стрес війни? Як трансформуються проекти нової забудови?

Рік тому на професійному івенті у Львові всі говорили про:

відмову від панорамного скління — а зараз всі кияни висять у вікнах під час атак;

обов’язкові момади (укриття бетонні в квартирі) — по факту в «калідор» майже ніхто не ходить;

підвали з ліжками на всіх мешканців — спускаються одиниці;

обов’язкові генератори — всі об’єкти будуємо з метою максимальної автономності.

Але сьогоднішній стан ринку — не перша криза на нашому шляху, вона просто глибша. Ми, як і три рази до того, спостерігаємо збільшення собівартості (і ціни на матеріали, і відтік кваліфікованих кадрів це спричиняють). І одночасно —  зниження середнього чеку, що призводить до зменшення маржинальності.

Тож девелопери, щоб утриматись, можуть робити проекти простіше та дешевше, але ні в якому випадку не гірше.  Термін експлуатації житла набагато довший за будь-яку криза і навіть війну, тому не можна будувати спираючись лише на те, що нам диктують нинішні стресові умови.

Тому що люди завжди за всіх часів хочуть жити краще

Так, ми готові кілька місяців пожити у бабусі в селі без особливих умов, тікаючи від ракетних обстрілів, але це ми говоримо про тимчасове… Ми ж будуємо не на 2-3 місяці і навіть не на 5 років. Те що ми будуємо - або покращить або зіпсує наші міста на десятиріччя наперед.

Отже поради забудовнику, щоб не загубити покупця.

Надійність

Радують показники загалом по ринку —  більшість (у відносно спокійних регіонах) забудовників продовжують працювати під час війни. І це насправді і є найбільший показник надійності, бо якщо ви пройшли війну, то що може вам завадити наступного разу?

Будувати швидше

В стресових умовах не потрібні надмасштабні проекти. Перша черга — це вже не 100 тис. кв. м і навіть не 30 тис.кв.м. Бо це збільшує строк будівництва та його ціну, а отже масштаб є фактором ризику. До того ж наразі купують тільки те що 100% добудоване або вже готове.

Будуйте маленькими чергами по 10 тис. кв. м та зменшуйте поверховість. Одну невисоку секцію будувати набагато швидше, ніж 20 поверхів, ви менше ризикуєте на коливанні цін на будматеріали та курсу. Швидше побудували - швидше продали, швидше перейшли до наступного етапу.

Корегуйте проект, але не відмовляйтесь від обіцянок

У вас в проекті було шість басейнів, допустимо скоротити до двох, але не прибирайте їх, відкладіть до наступних черг. Пройде кілька років, ви подивитеся на тенденції і тоді вирішите — реалізовувати чи  міняти на те, що більш затребуване майбутніми мешканцями. 

Розширюйте нішу

В більшості новобудов всього 4-5 або лише 3-4 типи квартир. Більша варіативність планувань дасть можливість вибору і клієнт точно не піде від вас тільки тому, що не знайшов нічого підходящого для себе. В наших проектах, наприклад, 30-50 варіацій квартир в черзі.

Енергоефективність

Приділіть увагу інженерним рішенням. Поквартирні клімат-установки з рекуператорами, розумне освітлення  - можливо трохи здорожчить проект, але вам потім подякують мешканці за економію на енергоресурсах.

Інклюзивність

З кожним днем війни в наші країні не додається здорових і мобільних людей. Вже зараз робити сходинки/бордюри це просто публічний шейм. З поваги до захисників ми просто не маємо права впроваджувати такі рішення. І тут рельєф не виправдання, у інших теж рельєф, просто потрібно впроваджувати універсальний дизайн.

Створюйте середовище

В наших комплексах утворилася культура мешканців, які самі підтримують порядок — не шуміти, прибирати за песиками, слідкують за паркуванням. Вони усіма силами підтримують порядок на своєму шматочку міста, але поштовхом для цього став саме девелопер, який створив середовище. Життя не обмежується квартирою, майбутнє за комплексами з якомога більшим числом функцій на території. Пікнік на газоні — будь ласка, шашлики - будь ласка, басейн — будь ласка... Люди чим далі, тим більше цінують середовище, і будувати коробочки, оточені парковкою — це втрачати клієнта.

Люди - повертатимуться.

За офіційною статистикою з України виїхало понад 8 млн жителів, частина залишиться за кордоном, але більшість повернеться. За цих людей вам ще треба буде поборотися, бо люди це ресурс, який потрібен будь-якому місту. І девелопери мають розуміти, що людей, що повертатимуться, що побачили європейські стандарти комфорту, вже не  звабити двором-парковкою і тим паче 25-ті поверховими мурашниками. Вони повернуться з запитом на нову якість середовища.

Тож куди повертатимуться українці? За великим рахунком більшість акумулюють чотири великих міста — Київ (він поза конкуренцією, до нього завжди тягтиметься ресурс), Дніпро (досить індустріальне місто без туристичної складової), Львів та Одеса (обидва з митною та потужною туристичною складовою).

Львів вже 20 років працює над покращенням свого міського середовища, там давно будуються комфортні невисотні ЖК з хорошою архітектурою і благоустроєм. Які переваги наразі у Одеси? Чи переможе морський туризм + некомфортне місто над гірським туризмом з комфортним містом? На даному етапі і форматі більшості одеських новобудов — навряд. Проте, у Одеси є одна величезна перевага над Львовом — великі ділянки в центрі міста, де є можливість створити нове комфортне середовище, з урахуванням підвищених потреб наших громадян.

Рік тому ми спілкувалися з Яном Гейлом і запитали його, як нам змінити місто з урахуванням війни.  Він відповів: міста треба будувати для життя, а не для війни.

Тож будуймо життя, а не нерухомість!