Property Times Думка

За даними, які наводить KSE, станом на жовтень 2022 р. в Україні було пошкоджено та зруйновано 135,8 тис. приватних та багатоквартирних будинків. Відновлення житлового фонду вже відбувається, але наразі не існує єдиної стратегії, як це має відбуватися, аби уникнути корупційної складової й отримати насправді якісні об’єкти. Один з варіантів, які пропонують фахівці — архітектурні конкурси. 

Property Times попросив експертів прокоментувати, чи можуть архітектурні конкурси стати дієвим інструментом у відбудові України і яким чином це організувати на законодавчому рівні?

Ольга Соловей, співзасновниця і керуюча партнерка Українського клубу нерухомості (URE Club)

Ми всі говоримо про масштабну відбудову, на яку чекають міста та містечка України. Та попри великі обсяги руйнувань, професійна спільнота говорить і про нову якість будівництва: про відбудову краще ніж було. В той самий час Кабінет Міністрів постановою №1160 від 14 жовтня затвердив Порядок розроблення, здійснення експертизи та застосування проєктів повторного використання у будівництві. Це про типові проєкти як для об’єктів соціальної інфраструктури, так і для житлового будівництва.

На базі бізнес-асоціації «Український клуб нерухомості» в квітні 2022 року ми створили благодійну організацію «Благодійний фонд «Житло для ВПО». Одним з важливих документів, які розробили для діяльності фонду стало Положення про проведення закупівель на конкурсних засадах. Згідно положення ми провели 2 конкурси на найкращу архітектурну концепцію: для Деражні Хмельницької області та для реконструкції гуртожитку в селі Михайлівка Рубежівка Ірпінської громади. Готові поділитися цими напрацюваннями з громадами та надати необхідну інформаційну підтримку. 

Такий підхід вимагає якісної командної роботи, певного часу для підготовки та проведення. Але зазвичай результатом конкурсного відбору стає справді найкращий проект з урахуванням усіх особливостей ділянки та проекту. Бо не буває на 100% однакових проектів, умов та оточення.

Не потрібно вважати, що я проти типових проєктів. Але для отримання таких типових проектів потрібні якісні конкурси: відкриті та професійні. Та поруч з типовими проєктами потрібно максимально урізноманітнювати архітектуру міст, а це теж завдання по залученню громади та широкого кола професіоналів. 

Анна Кирій, заступник голови Архітектурної Палати НСАУ

Архітектурні конкурси не тільки можуть, але й повинні стати дієвим інструментом у відбудові України. Якщо ми справді хочемо реалізувати принцип Build Back Better, а не просто його декларувати, то конкурси — це саме той шлях. 

Хороша архітектура і хороші рішення з’являються в результаті змагання ідей. 

Як визначити найкращу ідею?  Зробити конкурс. Це ж очевидні речі, здавалося б? Але чому і приватні Замовники, і державні намагаються уникнути конкурсів всіма можливими засобами?  Бо конкурси — це про прозорість, відкритість і чесність, а не кулуарне отримання замовлень. Тому не всім це зручно.

Для того, щоб запровадити конкурсний відбір, варто просто почати виконувати закон про Архітектурну діяльність та постанову Кабміну № 2137 від 25.11.99 зі змінами, внесеними до неї постановами №266 від 21.02.07 та №532 від 24.07.13 Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів.

Варто передбачати відповідальність за невиконання цих документів. 

Просто запрошую всіх почитати ці, насправді короткі, документи і порівняти наскільки ті поодинокі конкурси, що проводяться в Україні відповідають закону. Спойлер — будете вражені. 

Важливий, також, культурний аспект — популяризація практики архітектурних конкурсів. 

У Львові це вдалося. Громада змогла переконати місцеву владу у важливості конкурсів і ефективності їх результатів. 

Аби масштабувати цей досвід ми створили в НСАУ конкурсну комісію. До її складу увійшли лідери конкурсної практики в Україні. Тож будемо робити свою частину культурної роботи. Питання за іншими учасниками галузі.

Мирослава Лебедко, керівник проєктного департаменту Perimeter Commercial, м.Київ

В мене з цього приводу дуже песимістичні думки, на жаль,  я не знаю жодного архітектурного конкурсу, в якому рішення приймалось би прозоро — це перший момент. Друге це те, що які б ми патріотично налаштовані не були, безкоштовно розробляти концепції на конкурси неможливо. Третій момент це те, що за період війни зруйновано дуже багато міст, які вже потребують оперативного відновлення, чекати проведення конкурсу — це дуже багато часу, якого у більшості людей немає, також, на мою думку, ці проєкти не потребують супер геніальних рішень, вони мають відповідати певним критеріям, наприклад: швидко будуються, фінансово економічні та мають відповідати сучасним вимогам з безпеки, енергоефективності та інше.

Можливо, комусь таке бачення може здаватися песимістичним (адже візуально менш привабливих рішень по типу, як після Другої світової війни ми всі отримали в спадщину так звані «панельки»), але ми всі повинні пам’ятати про головне завдання архітектури — виконання певної функції. Саме функціональність об’єкту має стати головним критерієм усіх програм із відбудови та архітектурних конкурсів — ми всі повинні сфокусуватися на негайних потребах постраждалих громад та відновленні функціонування ключових об’єктів як житлової, так і соціальної інфраструктури.

На мою думку потрібно мислити більш глобально, потрібно розробляти загальну архітектурну концепцію нових міст, на базі яких будуть побудовані нові виробництва, в ці міста будуть заселятися люди з різних куточків України, і тільки таким чином можлива відбудова нашої країни, адже просто побудувати нове житло —  це нічого, людям потрібна робота, і ось коли ми до цього підійдемо комплексно, тільки тоді ми зможемо відродити нашу Україну.

Валентин Уваров, партнер, керівник відділу концептуальної архітектури URBAN EXPERTS, м.Київ

Архітектурні конкурси — це інструмент, а не панацея і має бути частиною системної програми відбудови України у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Архітектурні конкурси дають змогу отримати нові ідеї та пропозиції і зрозуміти можливі масштаби та варіанти розвитку територій чи громад загалом. Але їх треба вміти правильно проводити і організовувати, бо без цього конкурс буде без результату. Бо щоб отримати правильну відповідь, треба поставити правильне питання. Для відповіді на такі питання, як «що робити» і «як відбудовувати» Ізюм, Миколаїв, Харків, Маріуполь та інші міста і громади чи частини цих міст, потрібна якісна аналітика та вихідні дані і запит від громади, що вони хочуть бачити і як розвивати свою громаду в майбутньому.

Конкурси можуть дати певні відповіді чи варіанти по відбудові масивів чи перебудові частин міста, що зруйновано. На знакові будівлі чи комплекси, що не відновлені через недоцільність чи неможливість, теж мають бути предметом конкурсів, бо це певний виклик.

Але не треба проводити конкурси на все підряд, потрібно і робити швидкі тендери чи прямі замовлення у українських архітекторів чи світових для пришвидшення процесу відбудови, так як конкурс не дасть відповідь на всі питання, а надасть лише варіанти розвитку. А відбудова потрібна тут і зараз, особливо в контексті житлової та соціальної інфраструктури.

 Максим Колесников, засновник та директор Druid Project Bureau,
м. Дніпро

На жаль, багато конкурсів (в тому числі за міжнародним сприянням) ілюструють колективну безвідповідальність українського архітектурного ком’юніті. Зрозумійте мене вірно — українські архітектори та дизайнери надзвичайно талановиті та прогресивні, ми створюємо дійсно чудові концепції та проєкти, які чудово вирішують поточні завдання. Але це все працює, допоки не збирається дійсно велика кількість «індивідуальних спеціалістів». На прикладі минулого конкурсу із розробки концепцій щодо відбудови одного із постраждалих міст Київської області — купа учасників із «авторським поглядом», «концептуальними рішеннями» та «представники сучасних українських архітектурних підходів» так і не змогли створити єдиний образ, етапність відбудови та логіку створення просторів та окремих об’єктів. Відсутність взаємодії (та інколи навіть контролю) — наша головна слабкість.

Все починається з голови — золоте правило реалізації будь-якого проєкту, як комерційного, так і соціального. Ми не будемо фокусуватися, хто саме (українські чи поважні іноземні архітектори)   має відповідати за розробку Генеральної концепції відбудови того чи іншого регіону/міста/району/ділянки, краще поговоримо про стратегію проведення (та, звісно, реалізацію) того чи іншого конкурсу — має бути ЄДИНА відповідальна особа, що задає тон усьому проєкту. Автор концепції відбудови або мастерплану відповідає за побудову логіки простору та об’єктів в ньому, зонування та функціональне наповнення кожного елементу, а інші учасники реалізують архітектурні рішення та концептуальні підходи в рамках своїх проєктів та ділянок, що відповідають загальній концепції.