Property Times Законодавство

Автор:  Олександра Федотова,
партнер, керівник практики нерухомості та будівництва ADER HABER 

Спеціально для читачів  Property Times Олександра Федотова, партнер, керівник практики нерухомості та будівництва ADER HABER проаналізувала основні законодавчі акти, які мали вплив на ринок нерухомості у 2023 році та зробила прогноз  на 2024 рік.

Закон України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» 

Одним із ключових законодавчих актів, який мав вплив на ринок нерухомості у 2023 році був Закон України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (надалі — Закон).

Попри те, що цей закон був прийнятий та набув чинності наприкінці 2022 року, початок його застосування фактично припав на 2023 рік. 

Нагадаємо, що Законом запроваджується державна реєстрація прав (спеціального майнового права) на «віртуальні об’єкти» — майбутній об’єкт нерухомості (МОН) та об’єкт незавершеного будівництва (ОНБ) (подільний та неподільний). 

З цього моменту ці об’єкти починає «бачити» закон, тобто вони стають оборотоздатними. 

Правочин щодо ОНБ/МОН, вчинений без відповідної реєстрації є нікчемним. 

Що це дає? Безпеку для покупця об’єкту, будівництво якого ще не завершено. 

З моменту реєстрації спеціального майнового права у реєстр вноситься інформація про усі обмеження/обтяження щодо такого права, а також відбувається трекінг титулу відповідного об’єкту. 

Окрім цього спеціальне майнове право можна зареєструвати лише на об’єкти, щодо яких оформлені усі необхідні дозвільні документи. 

Тобто перевірити титул на ОНБ/МОН стає набагато простіше. 

Первинна реєстрація на ОНБ здійснюється лише за замовником будівництва, а на МОН — за замовником будівництва та/або девелопером. 

Таким чином не потрібно вигадувати варіанти «передачі прав забудовника» для того, щоб майбутню квартиру або нежитлове приміщення мав змогу продавати не лише забудовник (особа, яка має речові права на ділянку та дозвіл на виконання будівельних робіт), а і девелопер (особа, що забезпечує організацію та/або фінансування будівництва). 

Законом також передбачається «резервування» МОН до прийняття об’єкту в експлуатацію з метою гарантування його добудови (гарантійна частка). Таке резервування здійснюється під час первинної реєстрації спеціального майнового права на ОНБ та МОН. 

Мінімальний розмір гарантійної частки був визначений постановою КМУ від 03.01.2023 №8 «Про визначення мінімального розміру гарантійної частки будівництва об'єктів нерухомого майна», що становить: 

• 10% для Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова;
• 5% для всіх інших населених пунктів України. 

У червні 2023 року був затверджений Порядок поширення дії Закону України «Про гарантування речових прав  на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (Постанова КМУ №596 від 13.06.2023), який визначив механізм та особливості поширення дії Закону на об'єкти, де дозвіл на початок будівельних робіт отримано до 10 жовтня 2022 року. 

Нагадаємо, що з 10.10.2022 року залучення грошових коштів для будівництва об'єкту можливо лише способами, передбаченими Законом, зокрема, шляхом укладання договору купівлі-продажу неподільних об'єктів незавершеного будівництва/майбутніх об'єктів нерухомості (частки неподільного об’єкта незавершеного будівництва).

Порядком передбачено, що: 

• якщо дозвіл на будівництво об'єкта отримано до 10 жовтня 2022, але Замовник прийняв рішення про поширення дії Закону на такий об'єкт, — першочергово всі необхідні дані щодо об'єкту мають бути внесені в ЄДЕССБ.
• на об'єкти, які вже було продано раніше, реєструється «право інвестора», а на об'єкти які ще не продано —  реєструється «спеціальне майнове право» і далі продаж таких об'єктів здійснюється за Законом.

Санкційне законодавство

У 2023 році продовжувало розвиватись санкційне законодавство. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» від 03.05.2023 № 3103-IX на державного реєстратора покладено обов’язок перевіряти наявність факту застосування до фізичної/юридичної особи санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» і наявність такого факту наразі є підставою для відмови в державній реєстрації речового права на нерухоме майно. 

Захисні споруди цивільного захисту

Будівництво захисних споруд наразі є життєво необхідним, тому нормативно-правове регулювання цієї сфери теж мало розвиток у році, що минув. 

З 1 листопада 2023 року набув чинності ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», відповідно до яких:

• всі проєкти відбудови житлових і громадських будівель, у тому числі шкіл, лікарень, садочків повинні передбачати наявність правильно облаштованих захисних споруд;
• під час нового будівництва обов'язковим є облаштування мінімум одного універсального санітарно-гігієнічного приміщення. Таке приміщення має розраховуватися на кожні 200 осіб. 

Постанова КМУ № 1331 від 19 грудня 2023 «Деякі питання ведення обліку об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», якою передбачено: 

• здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту в електронні формі;
• розроблення Інформаційної системи та введення її в експлуатацію не пізніше 1 червня 2024 року. 

Також у 2023 році Міністерство відновлення розмістила у себе на сайті лист (https://mtu.gov.ua/news/34732.html), у якому надало своє бачення щодо ряду спірних питань, що виникали з приводу створення захисних споруд цивільного захисту, а саме вказало на те, що:

• законодавством не передбачено окремого цільового призначення земельних ділянок або функціональних зон у містобудівній документації для будівництва захисних споруд;
• необхідна кількість та місткість кожної захисної споруди та СПП визначається завданням на проєктування, виходячи з розрахункової кількості осіб, що підлягають укриттю — залежно від функціонального призначення об'єкта, для якого проєктується захисна споруда або СПП;
• окремо розташовані захисні споруди або СПП для обʼєктів закладів освіти чи охорони здоровʼя (або інших громадських будівель) в умовах існуючої забудови можуть проектуватись на ділянках, передбачених для  таких об’єктів;
• додаткове (окреме) формування ділянок для будівництва таких захисних споруд законодавством не вимагається.

Разом із цим, слід мати на увазі, що відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що був затверджений постановою КМУ № 488 від 12.05.2023, не допускається щоб земельна ділянка або її частини належали одночасно до двох (або більше) новоутворених самостійних об'єктів. 

Це означає, що у разі наміру будівництва захисної споруди без формування окремої ділянки, таку споруду треба буде реєструвати в якості частини складної речі. 

Розміщення тимчасових споруд

Постановою КМУ № 904 від 04.08.2023 був затверджений Порядок розроблення, погодження, оприлюднення схеми розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення, її складу та змісту, вимог до тимчасових споруд для життєзабезпечення населення, їх зведення, перенесення та демонтажу. 

Нагадаємо, що розміщення таких споруд було обумовлено необхідністю розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що було спричинено початком повномасштабної війни. 

Порядком передбачено, що:

• він застосовується під час розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• він не поширюється на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, будівельних майданчиків, а також розміщення тимчасових споруд у межах зон особливого режиму використання земель;
• тимчасові споруди (комплекси тимчасових споруд) для життєзабезпечення населення не є об'єктами будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• розроблення схеми розміщення здійснюється за ініціативою виконавчого комітету відповідно до рішення голови відповідної сільської, селищної, міської ради або начальника військової адміністрації. 

Законодавство про відходи

У вересні 2023 року був затверджений Порядок розроблення, погодження та затвердження місцевих планів управління відходами (Постанова КМУ № 947 від 05.09.2023), який визначає: 

• що таке місцевий план управління відходами, яким є документ державного планування, що містить комплекс взаємозв’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма заінтересованими виконавцями, спрямованих на забезпечення сталого управління відходами в населених пунктах в межах території територіальної громади з урахуванням принципів співробітництва органів місцевого самоврядування, сформованих на підставі оцінки поточного стану сфери управління відходами та вже розроблених моделей;
• механізм розроблення, погодження та затвердження планів управління відходами територіальної громади.

Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки 

У травні 2023 року було створено Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки, який: 

• надає можливість громадськості та господарюючим суб'єктам отримувати інформацію щодо проведених СЕО;
• підвищує обізнаність та можливість залучення потенційних інвесторів у відбудову України;
• дозволяє більш комплексно та виважено підходити до питань державного планування, розробки та затвердження планувальних документів. 

Класифікатор будівель і споруд

16.05.2023 наказом Мінекономіки № 3573 був затверджений національний класифікатор будівель і споруд НК 018-2023, що набрав чинності із 01 січня 2024. 

Новий класифікатор був розроблений із метою гармонізації національного класифікатора із класифікацією типів споруд, розробленою Євростатом (Classification of Types of Construction. Eurostat, 1998). 

Прогноз на 2024 рік

13 грудня 2023 року Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України було оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментальних проектів у сфері містобудівної діяльності».

По суті цей проєкт направлений на заміну скандального законопроєкту 5655, який передбачав реформу містобудівної галузі, але з огляду на супротив громадськості так і не був остаточно прийнятий.

Отже, гадаю, що у 2024 році нас чекає подальша діджиталізація регуляторних процедур та продовження реформування містобудівної галузі.

Окрім того, вбачається, що буде мати розвиток подальша інтеграція законодавства України із законодавством ЄС, зокрема, але не виключено, подальше впровадження процедур, направлених на забезпечення енергоефективності та екологізації будівництва.