Property Times Індустріальна нерухомість

 Автор: Катерина Клюєва

Останнім часом держава все активніше заохочує інвесторів вкладатися в індустріальні парки (ІП). У грудні Верховна Рада прийняла законопроекти №5688 і №5689, які передбачають низку фіскальних стимулів для інвесторів в індустріальні парки. Зокрема, документами, передбачено звільнення від ПДВ та мита на ввезення нового обладнання. Йдеться про устаткування, яке планують використовувати учасники індустріальних парків на відповідній території. Також у законопроєктах передбачено звільнення підприємців від податку на прибуток протягом 10 років за умови його реінвестування.

До того було прийнято закон №4416-1, який повинен стати стимулом для залучення інвестицій з нормами про кредити, які будуть компенсовані, розширення найменувань діяльностей, які можна впроваджувати у індустріальних парках, тощо.

Держава чекає, що у 2022–2025 вдасться збудувати 25 індустріальних парків — хоча б по одному на кожну область. Для прикладу, у Польщі функціонують понад 70 індустріальних і технологічних парків.

«Держава бере на себе зобов'язання створити 25 промислових майданчиків для створення індустріальних парків. На це ми щороку будемо виділяти по два-три мільярди гривень. Це необхідно для того, щоб змінити ситуацію», — сказав міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час Форуму, присвяченого ІП у Білій Церкві.

Наразі передбачено 400 млн грн на співфінансування будівництва інфраструктури для індустріальних парків у 2022 році. Кошти витрачатимуть на проєктну документацію, будівництво під’їзних доріг, підведення комунікацій і мереж: електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації тощо, адже саме ці статті витрат найскладніші для інвесторів.

Але поки розмов більше, ніж справ. Хоча сама тема має щонайменше 10-річну історію. На сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 53 ІП, працює лише чотири (у містах Вінниця та Біла Церква, місті Коростень (Житомирської області) та селі Соломонове (Закарпатської області). Ще сім будуються.

Нагадаємо, визначення ІП — це підготовлені промислові майданчики з відповідною інфраструктурою (приміщеннями, дорогами, підключенням до мереж), з податковими й митними стимулами та спрощеним регуляторним режимом для бізнесу, що там розміщується. Але загалом з терміном «індустріальний парк» існує плутанина, адже часто його зводять до поняття «вільна економічна зона» (що стійко асоціюється з корупційною складовою, засобами податкової оптимізації і перерозподілом активів), іноді прирівнюють до технопарків, тощо.

В Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDО) вважають, що й саме поняття «індустріальний парк» — вже дещо застаріло, бо сьогодні важливо зосередитися не тільки на виробничій діяльності, а й брати до уваги екологічну складову.

Саме екоіндустріальні парки — це наступний крок у розвитку традиційної моделі індустріальних парків, які можуть допомогти країнам, що розвиваються та країнам з перехідною економікою досягнути не лише економічних показників, але й піклуватись про місцеві громади та дбати про довкілля.

Саме цей тип парків слід розвивати в Україні, щоб залишатися конкурентоспроможними та цікавими для інвесторів . Про це йшлося на Форумі «Екоіндустріальні парки», якій відбувся в Києві у грудні 2021.

UNIDO просуває проєкт «Глобальна програма індустріальних парків в Україні: впровадження на місцевому рівні» з 2020, проєкт попередньо буде тривати до 2023. Бенефіціаром проекту є Міністерство економіки.

На жаль, бути у числі перших у впровадженні такого виду парків, Україні не вдасться. Бо концепція з’явилась у 1992 році, та протягом 90-х рр. активно впроваджувалася в Європі, а також США, Канаді, країнах Азії, де офіційно прийняли певні концепції екоіндустріального розвитку.

У 2000 році на підтримку розвитку ЕІП такі країни, як Китай, Японія та Південна Корея розробили відповідне національне законодавство. Впродовж останнього десятиліття концепція ЕІП охопила весь світ. Близько 40 країн впровадили модель ЕІП з нуля, або шляхом перевтілення з ІП.

З 2020 цей від парків розвивається й в Україні. Як зазначила Юлія Свириденко, перша віцепрем'єр-міністерка — Міністерка економіки України: «Розвиток подібних майданчиків екологічної промисловості в Україні є пріоритетом уряду, оскільки це співзвучно з Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, Європейським зеленим курсом та Паризькою Угодою. Стратегія сприятиме збільшенню доданої вартості та створенню нових місць у громадах і водночас мінімізуватиме вплив промисловості на довкілля».

Положення про екоіндустріальні парки вже включено до Національної економічної стратегії України 2030. При Міністерстві економіки України за рекомендаціями проєкту створено Міжвідомчу робочу групу, до складу якої увійшли представники профільних органів влади та бізнес асоціацій. Надалі, проєкт працює над включенням положень про екоіндустріальні парки до майбутньої Стратегії з розвитку індустріальних парків в Україні.

Що таке екоіндустріальні парки?

ЕІП, які ще називають сталими, низьковуглецевими, «зеленими» або циркулярними зонами, — це індустріальні парки, створені для поліпшення соціальних, економічних та екологічних показників діяльності резидентів, в тому числі завдяки практикам індустріального симбіозу та «зеленим» технологіям, які дозволяють ефективно використовувати ресурси та створюють конкурентні переваги, сприяють кліматично сталому розвитку промислових зон та «зелених» ланцюгів доданої вартості, а також дозволяють вести інклюзивну і сталу ділову діяльність та будувати соціально відповідальні стосунки з громадами.

Інклюзивні й сталі індустріальні парки, за умови правильної організації, можуть стати ефективним інструментом політики у сфері розвитку індустріалізації і супутніх структурних перетворень. Хоча, звісно, перш за все парки організовують для зниження виробничих і транзакційних витрат, пов'язаних із браком інфраструктури, та для використання взаємодоповнюючих зв'язків у межах промислової агломерації.

Для України актуальність саме такого виду індустріальних парків полягає у важливості демонстрації імплементації європейських директив у різних сферах, зокрема екологічного управління, управління відходами та ресурсами, енергоефективності, якості повітря, промислового забруднення та промислової безпеки, адаптації до зміни клімату, трудового законодавства, боротьби з дискримінацією та досягненням гендерної рівності, охорони та безпеки праці.

Чи існують вже екоіндустріальні парки в Україні?

За відсутності загальнонаціональних критеріїв до визнання парку екоіндустріальним складно говорити про їхню відповідність до міжнародних рекомендацій екоіндустріальних парків. Водночас, існує вже сформована мережа індустріальних парків, які можна трансформувати в екоіндустріальні з урахуванням міжнародних рекомендацій та успішного міжнародного досвіду.

Так, UNIDO з 2019 року знайшло тільки три об’єкти, які виповідали її критеріям та мали ресурс для трансформації.

На основі аналізу керування парком, прозорості діяльності, а також економічних, екологічних і соціальних показників підприємств-учасників поки що було відібрано:

• «Білоцерківський Вантажний Авіаційний Комплекс», або «БВАК» (Біла Церква),
• «Агромаш» (Запоріжжя),
• «Патріот» (Суми).

З них найбільш перспективним є «Білоцерківський Вантажний Авіаційний Комплекс», якій займає 250 гектарів та має хорошу інфраструктуру на основі колишнього авіамістечка: аеропорт, залізниця, дороги, газо- та водопостачання.

На його території вже розміщується 150 компаній, 76 з яких — промислові виробники у галузях машинобудування, електроенергії, виробництва меблів та ювелірних прикрас.

У рамках міжнародного співробітництва та розвитку у якості модельного ЕІП «БВАК» вже отримує повний спектр послуг для перевтілення на «зелений індустріальний парк», включаючи аудити з ресурсоефективності та індустріального симбіозу, рекомендації з планування та розміщення компаній та навчання кадрів керуючої компанії.

Два інших парка демонструють високий потенціал для підвищення ресурсоефективності та хороші можливості для стратегічного розвитку та посилення спроможності керуючої компанії, та протягом дії програми будь отримувати консультаційну допомогу та допомогу у залученні резидентів.

Експерти сподіваються, що, крім означених, у найближчий час з’являться інші парки з помітною екоскладовою. На наступному форумі «Екоіндустрільні парки» навіть пообіцяли провести конкурс найкращих парків, де за перемогу будуть боротися не тільки три зазначених.

Як можна збільшити кількість екоіндустріальних парків?

Думки експертів

Вікторія Школьна,
національна експертка з впровадження політики, UNIDO

Міжнародний досвід UNIDO показує, що модель екоіндустріального парку — це наступний набагато ефективніший етап розвитку традиційних індустріальних парків, які передбачають значні економічні вигоди для держави шляхом залучення інвестицій. Екоіндустріальні парки забезпечують економічний розвиток, який ще є і сталим — спрямованим на досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Багато у кого виникає асоціація, що екоіндустріальні парки — це лише про екологічно чисті технології, проте насправді це більш широке поняття. Екоіндустріальний парк за своєю суттю є спільнотою виробників і постачальників послуг, що займають спільну територію і співпрацюють в управлінні ресурсами (шляхом впровадження промислового симбіозу та системи управління відходами) з метою підвищення економічних, екологічних, соціальних показників. Тобто, в першу чергу, для поширення моделі екоіндустріальних парків в Україні варто проводити просвітницьку діяльність та роз’яснювати бізнесу і громадам про економічні і соціальні вигоди. 

Насамперед, це про структуру, що об’єднує ряд підприємств на спільній території з метою співпраці та спільного використання ресурсів. Компанії можуть спільно використовувати енергію, воду, матеріали, а відходи однієї компанії можуть ставати сировиною для іншої (що зветься індустріальним симбіозом). Така співпраця призводить до економії ресурсів, приваблення інвесторів, покращення впливу на місцеві громади та запобігає змінам клімату. Тобто, окрім екологічних, такі парки мають ще низку економічних та соціальних переваг. 

Валерій Кирилко,
голова Консультативної ради Проєкту GEIPP Ukraine, генеральний директор Industrial Management Company

Для того, щоб цей напрямок став цікавим, необхідно:

• Чітко показати фінансову вигоду від впровадження цих технологій. Для двох категорій — самих виробництв та тих, хто ці технології буде впроваджувати. Буквально — скільки хто заробить. Можливо, варто подавати кейси у практичній упаковці реальних бізнес-планів реальних реалізованих парків.
• Потрібні законодавчі ініціативи та формування законопроєктів, що стимулюють цей напрямок для трьох міністерств — Мінекономіки, Мінрегіон, Міністерство охорони навколишнього середовища. ініціювати обов'язкову главу в концепції індустріального парку, який подається на реєстрацію, яка називалася б, наприклад, «екологічна система парку», щоб спочатку кожен ініціатор і розробник закладав ідеї екологічності в проєкти нових індустріальних парків.
• «Зелена» сертифікація виробництв, промислових зон та індустріальних парків. Розробити методику, впровадити, створити орган чи групу фахівців, які б це робили. Популяризувати це через якісний PR.
• Формування рейтингів найчистіших виробництв та ІП, де запроваджено «екологічні» технології. Є список найбрудніших підприємств та областей, які веде міністерство охорони навколишнього середовища. Давайте формувати дзеркальний список — найбільш екологічно чистих підприємств та промислових зон.
• Варто вивчити та спробувати впроваджувати екологічні технології в місцях, де вже забруднення йде повним ходом, починаючи від областей і закінчуючи конкретними підприємствами. Не зациклюватися тільки на індустріальних парках, або ініціювати їх створення у місцях максимального вироблення промислових відходів.