Property Times Технології

Автор: Ірина Настич

Останнім часом пожежі в новобудовах стали буденністю, лише декілька останніх прикладів: займання в «Новопечерських липках», пожежа в ЖК AuRoom, в ЖК «Бережанський» та «Французький квартал 2». Такі події не залишилися поза увагою користувачів соцмереж, які завжди мають власні «експертні» думки щодо причин займання. Зазвичай, диванні експерти одразу ж заявляють про утеплювач, мовляв, вся справа в ньому, це він — причина всіх бід. Можливо, тут дається взнаки тривала конкурентна боротьба між виробниками мінеральних утеплювачів та полістирольних, яка вже давно вийшла в публічну площину.

Ми спробували розібратися, чи дійсно винен утеплювач, а можливо, це наклеп.

Скомпрометована теплоізоляція

Розглянемо детальніше всі зазначені випадки. «Новопечерські липки»: займання сталося під час будівельних робіт на даху офісної будівлі, загорілися будівельні матеріали. Як зазначила тоді представник прес-служби компанії забудовника Галина Мартиненко, проводились покрівельні роботи і через людський фактор, через необережне поводження з матеріалами, з вогнем сталася незначна пожежа. Тобто теплоізоляція тут не до чого.

Що горіло в ЖК AuRoom, з’ясувати не вдалося, адже тоді пожежну бригаду не допустили на майданчик.

В житловому комплексі «Бережанський» вогонь дійсно візуально ширився фасадом, оздоблення якого майже вже було завершено. Навіть, ДСНС у своєму повідомленні на сторінці Фейсбук зазначили: «По прибуттю вогнеборці встановили, що на новобудові сталося загоряння утеплювача фасаду будинку на площі 200 кв. м». Але ж після того, як пожежу було ліквідовано, стало зрозуміло, що мінеральна вата, якою був утеплений будинок, майже не пошкоджена, горів дах комерційної прибудови, а разом з ним вигоріла фарба, якою був вкритий фасад будинку.

У «Французькому бульварі 2» пожежа виникла в складському приміщенні, там зайнялися будівельні відходи.

Як бачимо, в зазначених подіях теплоізоляція була безпідставно звинувачена. Але ж диму без вогню не буває, теплоізоляційні матеріали, які використовуються для утеплення фасадів, дійсно встигли скомпрометувати себе за певних обставин. Пригадаємо серію пожеж в житловому комплексі «Місто мрій» на Шулявці. Будинок горів декілька разів, причиною наймасштабнішої пожежі, коли вогонь досяг найвищих поверхів, пожежники назвали недопалок, через який зайнялося будівельне сміття на даху прибудови, і вже звідти вогонь фасадом будинку пішов угору. Прокуратура ж мала власні висновки, щодо головної причини загоряння — недбалість чиновників, які погодили застосування вогненебезпечного утеплювача. Тоді ніхто не назвав, яка саме теплоізоляція була використана для утеплення будинку, але в ЗМІ була інформація, що забудовник свідомо припустився серйозної помилки, застосувавши в системі вентильованого фасаду пінополістирол, що за усіма нормами не припустимо. До того ж, скоріш за все, матеріал був неналежної якості й не містив антипіренів, які запобігають горінню. Тож недбалість таки мала місце, адже це пряме порушення діючих нормативів.

Ще однією причиною пожежі могли бути конструктивні недоліки. «В конструкціях зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією з вентильованим повітряним прошарком та опорядженням індустріальними елементами присутні горючі плівки вітро- та паробар'єру, що знижує рівень пожежної безпеки», — пояснює керівник технічного департаменту «Хенкель Баутехнік (Україна)» Олександр Яменко.

Нормативна база

Вимоги до пожежної безпеки фасадних конструкцій регламентуються ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» та ДБН В.2.6-33:2018 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування». Перші норми є основними, другі похідними від перших, зазначив для нашого видання один із розробників нормативів доктор тех. наук, с. н. с., директор НДІБК «Державне підприємство Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» Генадій Фаренюк.

Відповідно до ДБН В.1.1-7 в будівлях I ступеня вогнестійкості забороняється виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням горючих матеріалів. У будинках ІІ–ІІІ ступенів вогнестійкості допускається виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням матеріалів групи горючості Г1 (низької горючості). У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін можуть використовуватися матеріали груп горючості Г1, Г2 (низької і помірної горючості). Допускається проводити утеплення зовнішніх стін з використанням систем, в яких застосовується горючий утеплювач, до висоти не більше 26,5 метра.

У ДБН В.2.6-33 встановлені вимоги до групи горючості матеріалу теплоізоляції і облицювального матеріалу залежно від конструктивного рішення фасадної системи (класу). Також в ДБН В.2.6-33 наведено, що допускається використання конструкцій з облицюванням штукатуркою з горючою тепловою ізоляцією для будинків з умовною висотою понад 15 м за умови, що фасадна система не поширює вогонь. Як пояснили Property Times в Українському науково-дослідному інституті цивільного захисту, цю здатність оцінюють за результатами натурних вогневих випробувань, які проводять за «Методикою натурних вогневих випробувань теплоізоляційно-оздоблювальних систем зовнішніх стін будівель і споруд на поширення вогню», розробленою УкрНДІЦЗ.

Умовно всі утеплювачі для фасадів поділяються на два види: органічні і неорганічні. До першого виду належать пінополістирол і пінопласт (група горючості Г1-Г4 в залежності від виду утеплювача), до другого різноманітні види ват — кам'яна, скловата і т.п. (група НГ — негорючі матеріали). Тож саме той факт, що пінополістирольні утеплювачі відносяться до горючих матеріалів й роздмухало думку про те, що фасад, утеплений таким матеріалом, обов’язково горить за будь-яких умов. Але ж треба зважати на суттєву відмінність властивостей різновидів такого утеплювача.

Горючість пінопласту залежить від вихідної сировини і маркується по ДСТУ Б.В.2.7-8-94 «Плити пінополістирольні. ТУ» як ПСБ або ПСБ-С.

Як пояснили нам в Асоціації «Виробники пінопласту», пінопласт з маркуванням ПСБ не містить антипірен, тому відноситься до групи підвищеної горючості (Г3 та Г4). Такі матеріали використовуються зазвичай у виробництві упаковки — це упаковка побутової техніки і продуктів харчування. Пінопласт ПСБ без антипірену заборонений до використання у будівництві.

Пінопласт з маркуванням ПСБ-С (самозатухаючий) відноситься до груп з низькою, помірною або середньою горючістю. Саме цей матеріал використовується в будівництві в якості теплоізоляції. При використанні пінопласту ПСБ-С в системі «штукатурного фасаду» (згідно ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією і облицюванням штукатурками»), плити повинні відноситися до груп горючості Г1 або Г2. Спеціалісти підкреслюють, полістирольні матеріали з групою горючості Г3, Г4 в такій системі використовувати не можна. І, як вже зазначалося, в системі «вентильованого фасаду» взагалі заборонене використання як СПБ, так і ПСБ-С, оскільки згідно ДСТУ Б.В.2.6-35-2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією і облицюванням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком» у даній системі повинна бути негорюча теплоізоляція.

Так в чому ж проблема?

Якщо дотримуватися всіх вище зазначених нормативів та технологій, то фасади не будуть становити загрозу виникнення масштабних пожеж на кшталт в ЖК «Місто мрій». Але ж не так сталося, як гадалося.

«В дійсності при будівництві, нажаль, для здешевлення, спрощення виконання робіт відбувається заміна матеріалів, порушення технології будівельних робіт, системного використання, що призводить до таких наслідків як відмови, руйнування систем утеплення або пожеж», — коментує Олександр Яменко.

Використання неналежних матеріалів призводить до дискредитації утеплювачів в цілому, хоча мова б мала йти не про теплоізоляцію, а про забудовника та контролюючі органи, які проґавили підміну. А ще багато питань до самих виробників, адже ні для кого не секрет, що український ринок будівельних матеріалів перенасичений контрафактною продукцією неналежної якості.

«Є такі прикрі приклади, коли виробники не гидують виготовляти свій утеплювач з відходів упаковок тощо, тобто видають за ПСБ-С звичайний ПСБ, який не має в своєму складі антипіренів й, звичайно, горить», — розповів президент Асоціації «Виробники пінопласту» Роман Захарєнков. На таку продукцію виробник навіть може видавати сертифікат, що матеріал відноситься до групи Г1. Адже на випробування подаються зразки матеріалів дійсно низької горючості, а за фактом штампується звичайна упаковка під виглядом будівельного утеплювача.

До того ж забудовники підчас свідомо закуповують низькоякісні матеріали, аби зекономити. «В Україні поки що дуже низька культура застосування теплоізоляційних матеріалів, — підкреслює Роман Захарєнков. — Хоча останні два роки ситуація дещо покращилася».

Як пояснює Андрій Озейчук, керуючий партнер Kovlar, директор Rauta, для введення в оману недобросовісні забудовники можуть:

- надавати сертифікат на один матеріал, а фактично поставляти інший, із значно гіршими характеристиками;
- надавати замовнику «сертифікати» з органу сертифікації без відповідності вимогам Національного агентства з акредитації України. При цьому такі «сертифікати» не надають жодних гарантій пожежної безпеки, тому що містять завідомо хибну інформацію.

Відсутність контролю

Постає логічне запитання — чому так сталося, що у нас взагалі з’являються об’єкти без дотримання норм, з використанням сумнівних матеріалів? Хто це має контролювати?

Як і ким має здійснюватися контроль на кожному етапі детально пояснив Олександр Яменко:

Перший етап контролю — це затвердження проекту і його будівельна експертиза в залежності від категорії наслідків (натомість категорії складності об’єктів) у відповідності до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (Постанова КМ України).

При підготовці і власне на стадії будівництва виконуються три незалежні види контролю, а саме:

- Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль (ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

- Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється технічний нагляд (ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

- Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський нагляд (ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Держархбудконтроль відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,
· проектної документації,
· будівельних норм, державних стандартів і правил,
· положень містобудівної документації всіх рівнів,
· вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов,
· інших нормативних документів.

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі — загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робот;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Технічний нагляд відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 №903,  здійснюється за дотриманням:

- проектних рішень,
- вимог державних стандартів, будівельних норм і правил,
- а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об’єкта.

Здійснюється протягом усього періоду будівництва об'єкта.

Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд відповідно до Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 №903, передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Здійснюється протягом усього періоду будівництва.

Авторський нагляд здійснюється архітектором — автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами. Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

Так має бути в теорії, але ж реалії дещо інакші, й ми бачимо, що при бажанні можна обійти і норми, і перевірки. Пояснення просте — корупція, про це в кулуарних бесідах говорять всі учасники ринку — від виробників продукції до забудовників. До прикладу, згідно дослідженню, яке проводив Український клуб нерухомості (URE Club), понад 80% забудовників відзначили, що джерело корупції в будівельній сфері пов’язане з діяльністю Державної архітектурно-будівельної інспекції. За результатами опитування, найбільш корумпованими лишаються державні контролюючі органи, а найчастіше корупція фіксується на етапах реалізації проектів: від отримання дозволів до введення об’єктів в експлуатацію.

Техніки бракує

В Києві наразі нараховується більше 400 новобудов за даними ЛУН.UA, більшість складають комплекси сегментів економ та комфорт, саме в цих категоріях задля зниження вартості квадрату недобросовісні забудовники (а такі, на жаль, працюють на українському ринку) можуть порушувати норми та технології, в тому числі в питаннях пожежної безпеки. Хоча навіть умовна «елітність» не гарантує того, що забудовник не підклав свиню мешканцям, як це було в згаданому ЖК «Місто мрій».

Враховуючи те, що 203 київські новобудови сягають в висоту 17-23 поверхів, а 27 перевищують 27, питання пожежної безпеки в разі розповсюдження вогню фасадом по верхнім поверхам, стоїть дуже гостро. Ми звернулися до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту з проханням надати інформацію, які протипожежні заходи застосовуються в висотках і яка ситуація з наявною технікою для гасіння пожеж на значній висоті.

Заступник начальника науково-випробувального центру УкрНДІЦЗ Олександр Добростан надав нам фаховий коментар. За його словами, на теперішній час в Україні не вистачає техніки для гасіння пожеж у висотних будинках. «Укомплектованість пожежно-рятувальних підрозділів, зокрема пожежними автодрабинами та автопідіймачами, становить приблизно 60,0 та 50,6 % відповідно. Пожежні автодрабини розраховані на максимальну висоту підіймання до 30 м, пожежні автопідіймачі — до 50 м». В середньому висота 12-поверхівки вже перевищує 30 метрів, тож при виникненні пожежі вище 10-12 поверхів можуть виникнути складнощі з гасінням та евакуацією.

Ситуацію з технікою по Києву, нам прокоментували в Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві. Так, на цілодобовому чергуванні 24-ДПРЧ в Дарницькому районі знаходиться колінчатий підіймач можливістю підйому на висоту 90 м (28 поверхів). «Проте для належної роботи цього автомобіля, необхідний проїзд на робочу площадку від 3,0 м та робоча площадка для оперативного розгортання площею більше 150 кв. м з відсутністю можливих перешкод (дерев, ліній електропередач тощо)», — йдеться в повідомленні.

В Києві на озброєнні пожежно-рятувальних частин знаходиться лише один автомобіль з висотою виліту стріли вище 25 поверху. «На сьогодні будівельні норми та стандарти для зведення багатоповерхових будинків не нормують під’їзди та робочі площадки для роботи такої техніки. Як і не враховується запаркованість автомобілями подвір’їв будинку», — коментує начальник Головного управління ДСНС України у м. Києві Андрій Ватолін.

«Для гасіння пожеж на поверхах, вищих за можливості наявної протипожежної техніки застосовується пожежогасіння від наявних сухотрубів та пожежних кран-комплектів, або від протипожежної техніки напряму, — пояснює Олександр Добростан. — Порятунок людей здійснюється по сходових клітках (звичайним, незадимлюваним) або зовнішнім евакуаційним сходам, а також із застосуванням пожежних ліфтів». Але все це за умови, що будинок зведений з дотриманням всіх цих вимог і всі системи працюють належним чином: протипожежний водопровод, сухотруби для подавання води від пожежних автомобілів і т. і. Крім того, в висотних будинках мають бути передбачені автоматичні системи водяного пожежогасіння, автоматичні системи пожежної сигналізації та системи протидимного захисту. Найменша недбалість відповідальних осіб може призвести до трагедії в разі виникнення пожежі.

З 2020 р. почнуть діяти нові норми, які покликані посилити пожежну безпеку висотних будівель. ДБН «Висотні будівлі. Основні положення» передбачає облаштування на дахах майданчиків для рятувальних геликоптерів та майданчики для пожежної техніки з метою ефективної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Крім цього, унормовано кількість пожежних ліфтів у будівлі. Їх має бути не менше 2-х на будинок або секцію. Також новими нормами дозволяється розміщувати пожежний пост безпосередньо у висотній будівлі на першому поверсі.

Трагічна недбалість

Один з найтрагічніших прикладів такої недбалості — пожежа в «Гренфелл-тауер» в Британії, яка забрала 72 життя і ще 158 родин залишила без домівки. Будинок було зведено в 70-ті роки минулого століття. Будівля буда спроектована таким чином, щоб в разі виникнення пожежі працював принцип «залишатися на місці». Тобто товсті стіни та протипожежні двері мали б утримувати вогонь, перешкоджаючи його розповсюдженню доти, поки пожежники не локалізують загоряння. В будівлі не було центральної пожежної сигналізації й додаткових сходів для евакуації, а лише центральні сходи. Передбачалося, що повна евакуація ніколи на знадобиться.

В 2015-2016 рр. в будівля зазнала реконструкції. Були замінені віконні блоки, система опалення і, найголовніше, задля економії енергоресурсу й збереження тепла, будинок був утеплений за допомогою системи вентильованих фасадів з облицюванням алюмінієвими композитними панелями. Використовувалися два типи облицювання: Arconic Reynobond PE, який складається з двох алюмінієвих листів, які з'єднані з обох сторін за допомогою поліетиленового сердечника; і алюмінієві листи Reynolux. Під ними, а також на зовнішній стороні стін квартир знаходилася теплоізоляція Celotex RS5000 PIR. Через брак коштів більш якісне облицювання з кращими показниками вогнестійкості були відхилені. Експерти вже тоді наполягали, що все це може призвести до трагедії, але, на жаль, до них не дослухалися.

Пожежа почалася вранці 14 липня 2017 р. в квартирі на 4 поверсі через несправний холодильник. Пожежа була незначною, на момент прибуття рятувальників вогонь не становив серйозної загрози. Пожежники, виходячи з особливостей конструкції будівлі, прийняли рішення дотримуватися сценарію «залишатися на місці». Але на момент коли пожежники почали гасіння вогню з середини будинку, полум’я вже вийшло за межі кімнати й по зовнішній стіні почало підійматися вгору й буквально розповзатися по фасаду в боки. Гасіння за допомогою зовнішнього струменя не давало результатів, адже вогонь був зосереджений під захисним алюмінієвим екраном.

Коли стало зрозуміло, що будинок потребує повної евакуації, було вже запізно, єдині центральні сходи буди повністю задимлені. Гасіння пожежі тривало до вечора 16 липня.

Комісія дійшла висновків, що використані системи для утеплення фасадів не відповідали вимогам протипожежної безпеки, через економію були використані матеріали, яких би взагалі б не мало бути на будівлі такої висоти. Після трагедії перевірці піддалися інші будівлі, в яких були застосовані подібні системи. Зі 173 протестованих будівель 165 не пройшли випробування. Тоді влада вдалася до більш ретельних перевірок, в тому числі споруд, які перебувають в приватній власності. У квітні 2019 року Департамент житлового будівництва, громад і місцевого самоврядування опублікував дані, які свідчать про те, що 40 000 людей у Великобританії наразі мешкають в багатоквартирних будинках, облицьованих таким же способом, як і Grenfell Tower.

Висновки

Якщо узагальнювати, то причина подібних ситуацій, спільна як для Grenfell Tower, так і для ЖК «Місто мрій» та ін.

«Найпоширенішою причиною пожеж фасадів житлових новобудов є використання горючих матеріалів в якості утеплювача або облицювання, якими вогонь швидко поширюється на великі площі», — підсумовує Андрій Озейчук.

З досвіду компанії Kovlar, українського виробника вогнезахисних матеріалів, серед інших причин пожеж на будівлях в Україні можна зазначити наступні:

• Економія на виконання протипожежних заходів — не встановлюють передбачені нормативами протипожежні муфти, манжети, датчики диму та інше.
• Корупція на бюджетних проектах — коли гроші на виконання протипожежних заходів освоюються без фактичного проведення робіт, або такі роботи проводяться лише частково. Наприклад, за проектом потрібно нанести вогнезахисну фарбу товщиною 1,5 мм (на 1,5 години вогнестійкості), а по факту наноситься товщина 0,1 мм (не забезпечує жодної вогнестійкості).
• Відсутність контролю — на сьогодні функції контролю з боку ДСНС України практично повністю обмежені і цей орган не приймає участі при введенні будівлі в експлуатацію.
• Відставання українських норм з пожежної безпеки від передового європейського досвіду. Наприклад, для будівель висотою до 16 поверхів не передбачається застосування кабельних шахт і проходок, через що значно зростає імовірність розповсюдження полум’я при пожежі не локально, а на всю будівлю. Інший приклад — для будівель із значним класом наслідків СС3 українські норми не передбачають обов’язкове використання конструктивного методу вогнезахисту конструкцій, а дозволяють нанесення вогнезахисних покриттів з обмеженим строком експлуатації (фарб), що потребує їх оновлення кожні 10-15 років, проте фактично не виконується.
• Використання деревини в якості несучих чи огороджуючи конструкцій без попереднього просочування в заводських умовах, оскільки на будівельному майданчику виконати надійний вогнезахист деревини практично неможливо.