Property Times Новини

Під тиском і протестом архітекторів влада Львова змінила рішення і не закриватиме археологічної знахідки — залишки церкви першої половини XVI століття. Відтак ці фрагменти відкриють для огляду і встановлять невеликий макет унікального восьмигранного храму. Така ситуація є прецедентом, бо до думки фахівців щодо історичної, архітектурної, археологічної спадщини у Львові дослуховуються не так часто. Ба більше, новобудови у центральній частині Львова проводять переважно без археологічних досліджень, повідомляє Радіо Свобода.

На площі Галицькій у Львові міська влада торік почала творити черговий громадський простір, такий «торт» вартує 4,5 мільйони гривень. Мали намір встановити сухий фонтан, замінивши старий. Однак роботи почали у місці важливому в археологічному, архітектурному та історичному значеннях. Про археологічні роботи не подбали, хоча було відомо, що це частина Галицького передмістя Львова і тут було поселення, старий цвинтар і костел Воздвиження Чесного Хреста. Під час земляних робіт екскаватором викинули на поверхню частину фундаменту храму. Відтак археологи і архітектори таки змогли дослідити невелику територію і знайшли фундамент давньої сакральної споруди.

«Тут є відповідна зона охорони культурного шару і були проведенні земляні роботи без археологічних досліджень, які знищили один кут споруди і з того почався скандал, бо на таких місцях необхідно проводити археологію. Частину площі дослідили. Ми знайшли цікаві знахідки, зокрема, у найнижчих шарах на глибині 3–4 м під землею, а це речі ранньозалізного часу. Історія цієї пам’ятки була розірвана, храм розібраний і тут австріяки зробили фонтан „Світезянка“, у радянський час встановили інший. Коли почалися дослідження, то зразу відкрився прицерковний цвинтар, було з два десятки комплексних кістяків і багато кісток супровідних. Церква мала восьмигранною форму», — розповідає український археолог, доцент університету «Львівська політехніка» Юрій Лукомський.

Сакральна споруда зображена на гравюрі XVII. За даними фахівців, храм збудований у 1536 році і ним опікувались ремісники. Було виявлено багато цвяхів та інших предметів з заліза і глини. На першій мапі Львова теж позначена церква, яка простояла на Галицькій площі до початку XIX століття, коли австрійська влада її знесла і у 1880 році на цьому місці встановили криницю з фонтаном і скульптурою «Світезянки» (героїні балади поета Адама Міцкевича). Але ця скульптора пропала після Другої світової війни. У радянський час на цьому місці встановили іншу скульптуру.

Щоб зрозуміти, яку унікальну споруду мав Львів у XVI столітті, і рештки якої збереглись, можна подивившись фреску італійського художника Пєтро Перуджіно 1483 року, на якій показано подібну восьмигранну форму з відкритими портиками на колонах. Ця робота в Сікстинській капелі у Ватиканському палаці.

Лише після протесту групи відомих фахівців міська влада пообіцяла внести корективи у проєкт і перенести фонтан на кілька метрів у бік, а залишки давнього храму законсервувати і встановити макет храму та інформаційну таблицю.

Якщо міська влада дотримається своєї обіцянки і залишки старого храму будуть законсервовані, це стане привабливим місцем історичного Львова. Львів має такий досвід, але надто мізерний. Законсервований фрагмент історичного об’єкту на території приватного готелю, але це не є загальнодоступне місце.