Будматеріали: дефіцит, закладені ризики та пошуки альтернативних ланцюжків постачання
Автор: Ірина Настич
Український ринок будматеріалів почало лихоманити ще до війни — у 2021 році майже всі основні позиції суттєво здорожчали, подекуди спостерігався дефіцит. Війна зруйнувала надії на стабілізацію ситуації на ринку будівельних матеріалів в найближчій перспективі, забудовники готуються до роботи в нових реаліях й шукають альтернативні канали постачання.
Property Times дізнався, яка наразі ситуація на ринку будматеріалів і як забудовники планують вирішувати проблему дефіциту.
Чого бракує?
На Україну попереду чекає по-справжньому велике будівництво, вже зараз будівельні майданчики починають потроху оживати, і разом з тим став відчутний дефіцит певних позицій.
«Багато українських виробників матеріалів не працюють з кінця лютого. Підприємства постраждали внаслідок бойових дій, опинились в тимчасовій окупації, деякі зупинились через брак сировини. Імпортні товари і матеріали не можливо отримати через блокаду наших портів», — говорить Максим Гринчук, керівник підрозділу будівельних матеріалів національної мережі металоцентрів Vartis.
«Наразі ми спостерігаємо суттєвий дефіцит будівельних матеріалів. Це і арматура та вироби з металу, і бетон, і мінвата, і керамоблоки, і будівельні суміші тощо. Повністю компенсувати дефіцит за рахунок імпорту також не вдається через ускладнену логістику. Тож, якщо зараз відновити роботу на всіх будмайданчиках в Україні та столичному регіоні зокрема, об'єктивно наявних ресурсів не вистачить», — коментує Анна Лаєвська, комерційна директорка «Інтергал-Буд».
«Певні матеріали, такі як мінеральна вата, в Україні вироблялися на заводах, що зазнали серйозних руйнувань від ворожих бомбардувань, увесь інший об’єм імпортувався з Білорусії, яка наразі являється країною-агресором, тож про подальшу співпрацю з компаніями цієї країни в цих умовах не може йти мова. Існує варіант придбання даного матеріалу у європейських компаній, але тут ми стикнемось з проблемою логістики», — прогнозує Ксенія Савчук, директор зі стратегічного маркетингу ODG Development.
На думку Сергія Малишка, генерального директора Alpha Construction Ukraine, найуразливішими матеріалами, будуть ті, виробництво яких сконцентровано на сході України — метал, скло, алюміній.
«Також окремо варто виділити сектор металургії, виробничі потужності якої дуже постраждали й невідомо як відреагує ринок», — додає Юрій Сколоздра, керівник львівського офісу DELTA Ukraine.
Буде складно й з оздоблювальними матеріалами для внутрішніх робіт та матеріалами для обладнання інженерних мереж, зазначають експерти. «Вони зазвичай імпортні й частка таких до 70%. Запас цих матеріалів не такий великий, як вітчизняних. Буде необхідність формувати нові замовлення, із більш складною логістикою та новими постачальниками (бо раніше , до війни, деякі товари поставляла Росія та Білорусь)», — пояснює Галина Мартиненко, керівник департаменту корпоративних комунікацій компанії City One Developement.
Експерти, крім дефіциту, прогнозують також підвищення цін. «Ми очікуємо на 20-30% збільшення вартості матеріалів у порівнянні з довоєнними цінами. Деякі позиції будуть мати більший приріст ціни, що здебільшого буде обумовлено значним попитом на певні матеріали», — говорить Сергій Малишко.
Вже зараз ціни на будматеріали відрізняються від тих, що були у січні. «Від початку повномасштабної війни вартість матеріалів суттєво зросла. Найбільше — арматура та вироби з металу — вдвічі. Інші базові будівельні матеріали додали у вартості від 30% до 70%. Збільшилась і вартість будівельних робіт, також через наявний дефіцит ресурсу — багато кваліфікованих фахівців задіяні в обороні України або тимчасово залишили свої домівки», — пояснює Анна Лаєвська.
Як зазначає Юрій Сколоздра, основним чинником, який буде впливати на здорожчання, будуть енергоносії та доставка матеріалів.
«На вартість матеріалів впливає дуже багато факторів, таких як: курс валют, вартість логістики, вартість сировини для виготовлення тощо. Зараз, всім цим факторам негативного відтінку додає проста банальна «можливість». Можливість виробництва, можливість неперервної логістики, можливість продажу. Ця «можливість» і буде доданою вартістю до вартості матеріалів для будівництва. Тому, вже зараз з впевненістю можна сказати про суттєвий ріст цін. В нових реаліях компаніям доведеться приділяти більшу увагу управлінню ризиками, вчитися їх оцінювати та закладати у собівартість», — коментує Ксенія Савчук.
Альтернативні шляхи
Попри дефіцит будматеріалів, будівництво буде відновлюватися, наразі компанії розробляють механізми, які дозволять запустити будмайданчики, що зупинилися від початку війни.
«Як варіант тимчасового вирішення проблеми ми розглядаємо імпорт необхідних будматеріалів та очікуємо, коли відновить роботу український постачальник. Поступово це вже відбувається. Зокрема, є новини щодо відновлення виробництва бетону, має запрацювати завод з виробництва теплоізоляційних матеріалів. Гіршою є ситуація з виробами з металу, здебільшого їх виробництво зосереджено на сході та півдні України, регіонах, які наразі страждають від бойових дій найбільше. А от цеглу та керамоблоки купити та доставити з інших країн досить просто навіть зараз, — говорить Анна Лаєвська. — Частина матеріалів та комплектуючих була авансована нами ще до війни, наразі ми очікуємо поставки на наші об'єкти у Києві. Це ліфтове обладнання, вікна тощо».
«Наша компанія планує адаптуватись та вдосконалювати своє будівництво до умов, в яких доведеться працювати. На цей момент ми в пошуках альтернативних матеріалів та технологій будівництва. Вивчаємо західний ринок матеріалів та проєктів», — говорить Ксенія Савчук.
Перерозподіл
За умов зміни ланцюжків постачання та проблем з вітчизняним виробництвом через бойові дії може змінитися співвідношення між будматеріалами українського походження та імпортом. До війни була чітка тенденція до зменшення долі імпорта. «Частка імпортних матеріалів становила 10-15% і зменшувалася з кожним роком», — наводить цифри Максим Гринчук .
Сергій Малишко, вважає, що вірогідний перерозподіл буде залежити від декількох факторів. «Чи зможуть запуститися наші виробництва, чи змогли вони перемістити свої потужності в безпечне місце та якою буде ситуація в майбутньому? На мою думку, доля імпорту буде збільшуватись коштом благодійної та фінансової допомоги країн партнерів, адже допомога може надходити не лише у вигляді грошей, а й у вигляді готових матеріалів», — прогнозує експерт.
Анна Лаєвська прогнозує, що перехід на імпортні матеріали буде тимчасовим явищем, покликаним нівелювати дефіцит ресурсів на час, поки потужності вітчизняних виробників не відновлено. «Приблизно півроку-рік суттєва частина потреб ринку закриватиметься постачанням закордонних матеріалів. Далі ми прогнозуємо, що більшість забудовників користуватиметься українськими. Це дешевше, а логістика та планування закупівель значно простіші», — коментує Лаєвська.
Таку ж думку поділяє і Ксенія Савчук: «Якщо говорити про час відразу після закінчення воєнного стану — наш ринок буде наповнений переважно імпортними матеріалами. Але, в перспективі очікуємо відкриття багатьох виробництв, заводів на території України в час відродження та розквіту нашої держави після руйнувань загарбника. Тому згодом ми побачимо відновлення обсягів матеріалів власного виробництва, в тому числі й завдяки іноземним інвесторам».
Загалом забудовники налаштовані оптимістично й говорять про те, що попри тимчасові складнощі готові виконувати взяті на себе зобов’язання.